ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ СИМУЛЯЦІЙНОГО ТРЕНІНГУ НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ “ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА” (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНИЙ ДОСВІД)

  • O. O. Khaniukov ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”, м. Дніпро
  • Ye. D. Yehudina ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”, м. Дніпро
  • M. H. Hetman ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”, м. Дніпро
  • O. S. Kalashnykova ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”, м. Дніпро
Ключові слова: навчання, студенти 6 курсу, медична освіта, симуляція, стандартизований пацієнт

Анотація

Мета роботи – аналіз, узагальнення існуючих точок зору в системі освіти, які торкаються питання про необхідність, ефективність та особливості використання симуляційних програм навчання студентів-медиків.

Основна частина. Проведено огляд сучасної літератури по впровадженню симуляційних методів навчання в медичній освіті. Симуляційне навчання є одним з ефективних способів навчитися керувати помилками. Симуляційне навчання дозволяє навчатися працювати відповідно до сучасних алгоритмів діагностики та надання невідкладної допомоги, виробити командну взаємодію та координацію, підвищити рівень виконання складних медичних маніпуляцій та оцінити ефективність власних дій. Зокрема, в ДЗ “ДМА МОЗ України” на кафедрі внутрішньої медицини 3 розроблена методика імітаційного навчання із залученням співробітників ВНЗ в якості стандартизованих пацієнтів для моделювання клінічних ситуацій диференціації та надання допомоги при різних невідкладних станах.

Висновки. На наш погляд, дана імплементація симуляційного тренінгу є цінним інструментом вдосконалення професійних навичок студентів медичних вузів. Елементи даної методики застосовні на різних етапах освітньої діяльності: не тільки при відпрацюванні навичок невідкладної допомоги, а також при проведенні підсумкової атестації студентів 6 курсу.

Посилання

Kohn, L.T., Corrigan, J.M., & Donaldson, M.S. (1999). To err is human: Building a safer health system. Washington DC: National Academy Press.

Brennan, T.A., Leape, L.L., Laird, N.M., Hebert, L., Localio, A.R., & Lawthers, A.G. (1991). Incidence of adver­se events and negligence in hospitalized patients: Results of the Harvard Medical practice Study 1. N. Engl. J. Med., 324, 360-376.

Bates, D.W., Spell, N., Cullen, D.J., Burdick, E., Laird, N., & Petersen, L.A. (1997). Cost of adverse drug events in hospitalized patients.Adverse drug events prevention study group. JAMA, 277, 307-311.

Smith, S.R., & Dollas, R. (1999). AMEE Guide No 14: Outcome-based education: Part 2- Planning, imple­menting, and evaluation of competency-based curriculum. Med. Teach., 21, 15-22.

Sičaja, M., Romić, D., & Prka, Z. (2006). Medical students’ clinical skills do not match their teachers’ expectations: Survey at Zagreb University School of Medicine, Croatia. Croat. Med. J., 47 (1), 169-175.

Issenberg, S.B., Gordon, M.S., Gordon, D.L., Safford, R.E., & Hart, I.R. (2001). Simulation and new learning technologies. Med Teach., 16, 16-23. DOI:10:1080/01421590020007324.

Dent, J.A. (2001). Current trends and future implications in the developing role of clinical skills centres. Med. Teach., 23, 483-489. DOI:10.1080/01421590120075724.

Robertson, B., Schumacher, L., Gosman, G., Kanfer, R., Kelley, M., & DeVita, M. (2009). Simulation-based crisis team training for multidisciplinary obstetric providers. Simul. Health, 4 (2), 77-83. doi: 10.1097/SIH.0b013e31819171cd.

Cooper, J.B., & Taqueti, V.R. (2004). A brief history of the development of mannequin simulators for clinical education and training. Qual. Saf. Health Care, 13 (1), 11-18. doi: 10.1136/qshc.2004.009886.

Yaeger, K.A., & Arafeh, J.M. (2008). Making the move: From traditional neonatal education to simulation-based training. J. Perinat. Neonatal Nurs., 22 (2),154-158. doi:10.1097/01.JPN.0000319103.28217.26.

Sahu, S., & Lata, I. (2010). Simulation in resuscitation teaching and training, an evidence based practice review. J. Emerg. Trauma Shock, 3 (4), 378-384. doi: 10.4103/0974-2700.70758.

Gordon, J.A., Oriol, N.E., & Cooper, J.B. (2004). Brin­ging good teaching cases “to life”: A simulation-based medical education service. Acad. Med., 79 (1), 23-27.

Abdulmohsen, H. Al-Elq (2010). Simulation-based medical teaching and learning. J. Family Community Med., 17 (1), 35-40. doi: 10.4103/1319-1683.68787.

Issenberg, S.B., McGaghie, W.C., Petrusa, E.R., Lee Gordon, D., & Scalese, R.J. (2005). Feature and uses of high-fidelity medical simulations that lead to effective learning: A BEME systematic review. Med. Teach., 27 (1), 10-28. DOI:10.1080/01421590500046924.

Ypinazar, V.A., & Margolis, S.A. (2006). Clinical simulators: Applications and implication for rural medical education. Rural Remote Health, 6 (2), 527-538.

Cherry, R.A., & Ali. J. (2008). Current concepts in simulation-based trauma education. J. Trauma, 65 (5), 1186-1193 doi: 10.1097/TA.0b013e318170a75e.

Flangan, B., Nestel, D., & Joseph, M. (2004). Making patient safety the focus: Crisis resorce management in the undergraduate curriculum. Med. Edu., 38(1), 56-66.

Ziv, A., Ben-David, S., & Ziv, M. (2005). Simulation Based Medical Education: An opportunity to learn from errors. Med. Teach., 27 (3), 193-199. DOI:10.1080/01421590500126718.

Vozenilek, J., Huff, J.S., Reznek, M., & Gordon, J.A. (2004). See one, do one, teach one: Advanced technology in medical education. Acad. Emerg. Med., 11 (1), 1149-1154. DOI: 20.10.1197/j.aem.2004.08.003

Okuda, Y., Bryson, E.O., DeMaria, S. Jr., Jacobson, L., Quinones, J., Shen, B., & Levine, A.I. (2009). The utility of simulation in medical education: what is the evidence? Mt. Sinai J. Med., 76 (4), 330-343. doi: 10.1002/msj.20127.

Maran, N.J., & Glavin, R.J. (2003). Low-to high-fidelity simulation – a continuum of medical education? Med. Edu., 37, 22-28.

Pian-Smith, M.C., Simon, R., Minehart, R.D., Podraza, M., Rudolph, J., & Walzer, T. (2009). Teaching residents the two-challenge rule: A simulation-based approach to improve education and patient safety. Simul. Healthc., 4 (2), 84-91. doi: 10.1097/SIH.0b013e31818cffd3.

Scalese, R.J., Obeso, V.T., & Issenberg, S.B. (2008). Simulation technology for skills training and competency assessment in medical education. J. Gen. Intern. Med., 23 (1), 46-49. doi: 10.1007/s11606-007-0283-4.

Margan, P.J., & Cleave-Hogg, D. (2005). Simulation technology in training students, residents and faculty. Curr. Opin. Anaesthesiol., 18, 199-203.

Barrows, H. (1993). An overview of the uses of standardized patients for teaching and evaluating clinical skills. Academic Medicine., 68 (6), 443-453.

Wallace, P. (2006). Coaching Standardized Patients: For Use in the Assessment of Clinical Competence. Cambridge.

Rudolph, J.W., Simon, R., Raemer, D.B., & Eppich WJ. (2008). Debriefing as formative assessment: Closing performance gaps in medical education. Acad. Emerg. Med., 15(11), 1010-1016. doi: 10.1111/j.1553-2712.2008.00248.x.

Hodgson, J.L., Lamson, A.L., & Feldhousen, E.B. (2007). Use of simulated clients in marriage and family therapy education. JMFT., 33, 35-50. https://doi.org/10.1111/j.1752-0606.2007.00003.x.

Опубліковано
2019-04-19
Як цитувати
Khaniukov, O. O., Yehudina, Y. D., Hetman, M. H., & Kalashnykova, O. S. (2019). ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ СИМУЛЯЦІЙНОГО ТРЕНІНГУ НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ “ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА” (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНИЙ ДОСВІД). Медична освіта, (1), 124-130. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.9282
Номер
Розділ
Досвід з організації навчальної роботи