МЕТОДОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ЗА ТЕМАТИКОЮ «ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ» НА ОСНОВІ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.2.7830Ключові слова:
інтерактивні методи навчання, лікарі-інтерни, методологія, етапи заняття, ВІЛ-інфекція.Анотація
Мета роботи – підвищення зацікавленості, задоволення процесом навчання лікарів-інтернів та покращення якості підготовки лікарів-спеціалістів.
Основна частина. Запропонована нами модель інтерактивного навчання розроблена відповідно до типової програми підготовки лікарів-інтернів з інфекційних хвороб та включає в методологію проведення такі інтерактивні методи проведення занять, як і робота в малих групах; дискусія; проведення інтерв’ю; тренінг із використанням ділової та рольової гри; самостійне складання студентами опитувальника; екскурсія та робота в лабораторії; case-навчання. Модель складена на прикладі вивчення інтернами тем розділу навчальної типової програми, що стосуються ВІЛ-інфекції, яка є одною з найбільш актуальних проблем сучасної інфектології. Методологія включає лекції, практичні заняття, семінари та самостійну підготовку інтерна. Кількість годин у моделі розрахована для спеціальності “Інфекційні хвороби”. Запропоновані два етапи підготовки інтернів: вхідний та головний етап – виконання міжпрофесійного проекту. Вхідний етап виконання міжпрофесійного проекту включає лекції, проведення практичних занять з різними видами участі лікарів-інтернів (роботу в малих групах; дискусію в групі; тренінг із використанням рольової та ділової гри; підготовку інтернами запитань (опитувальник, підготовлений у групі) та проведення інтерв’ю з пацієнтами Центру боротьби та профілактики зі СНІД, аналіз отриманих відповідей; рольову та ділову гру: “лікар–пацієнт”; екскурсію в лабораторію; роботу в малих групах, “case studies”), самостійну роботу з нормативними документами з організації та проведення добровільного консультування і тестування.
До головного етапу виконання завдань міжпрофесійного проекту залучені такі спеціалісти: фахівці соціальної медицини, СНІД-центру, медичний психолог, фтизіатр, невролог, онколог, дерматовенеролог, а також представник суспільного фонду “Дорога життя” – один із пацієнтів центру СНІД. Лікар-інтерн є активним учасником проекту та входить до складу команди. На цьому етапі вирішується ряд завдань, головним із яких є сумісна робота команди фахівців у наданні кваліфікованої допомоги пацієнтам з ВІЛ.
Висновок. Інтерактивна методика навчання є найбільш актуальною в сучасних умовах викладання, які передбачають підготовку висококваліфікованих спеціалістів, здатних інтегрувати теоретичні знання і практичні уміння в цілісну систему, володіти новими технологіями.
Посилання
Snell, Y. S. L. S. (1999). Interactive lecturing: strategies for increasing participation in large group presentations. Medical Teacher, 21(1), 37-42.
Pradhan, A., Sparano, D., & Ananth, C. V. (2005). The influence of an audience response system on knowledge retention: An application to resident education. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 193(5), 1827-1830.
Sander, P., Stevenson, K., King, M., & Coates, D. (2000). University students' expectations of teaching. Studies in Higher education, 25(3), 309-323.
Prince, M. J., & Felder, R. M. (2006). Inductive teaching and learning methods: Definitions, comparisons, and research bases. Journal of engineering education, 95(2), 123-138.
Madan, A. K., Caruso, B. A., Lopes, J. E., & Gracely, E. J. (1998). Comparison of simulated patient and didactic methods of teaching HIV risk assessment to medical residents. American journal of preventive medicine, 15(2), 114-119.
Hall, P., & Weaver, L. (2001). Interdisciplinary education and teamwork: a long and winding road. Medical education, 35(9), 867-875.
Sehgal, N. L., Fox, M., Vidyarthi, A. R., Sharpe, B. A., Gearhart, S., Bookwalter, T., & Triad for Optimal Patient Safety (TOPS) Project. (2008). A multidisciplinary teamwork training program: the Triad for Optimal Patient Safety (TOPS) experience. Journal of general internal medicine, 23(12), 2053-2057.
Choi, B. C., & Pak, A. W. (2007). Multidisciplinarity, interdisciplinarity, and transdisciplinarity in health research, services, education and policy: 2. Promotors, barriers, and strategies of enhancement. Clinical & Investigative Medicine, 30(6), 224-232.