ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ: ДОСВІД КИТАЮ В КОНТЕКСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

Анотація

Анотація. У статті розглянуто інноваційні освітні технології як провідний чинник модернізації системи підготовки майбутніх лікарів в Україні на основі китайського досвіду. Здійснено теоретичне обґрунтування концептуальних моделей підготовки бакалаврів і магістрів медичного спрямування в умовах реформування вищої освіти, орієнтованих на підвищення якості професійної підготовки та формування компетентного, етично відповідального фахівця. Досліджено провідні практики Китайської Народної Республіки щодо цифровізації медичної освіти, використання систем штучного інтелекту, симуляційних лабораторій, дистанційних освітніх платформ і технологій віртуальної та доповненої реальності (VR/AR). Виокремлено ефективні механізми інтеграції інноваційних технологій в освітній процес, які забезпечують поєднання теоретичної, клінічної та дослідницької підготовки. Концептуальна модель підготовки бакалаврів передбачає стандартизовану освітню програму з практикоорієнтованою інтернатурою, що реалізується через клінічні ротації, симуляційне навчання та систему наставництва. Модель підготовки магістрів охоплює клінічне і дослідницьке спрямування, сприяє розвитку аналітичного мислення, здатності до самостійного прийняття клінічних рішень, участі в наукових проєктах і міжнародних програмах мобільності. Узгоджене впровадження цих моделей забезпечує безперервність освітнього процесу («undergraduate – graduate – continuing education»), гармонізацію національних і міжнародних стандартів, розвиток клінічного мислення та формування гуманістичних цінностей. Застосування китайського досвіду дозволяє вдосконалити українську систему медичної освіти, поєднуючи традиційні підходи із сучасними цифровими технологіями. Результати дослідження свідчать, що адаптація елементів китайської моделі – симуляційних лабораторій, VR/AR-технологій, дистанційного навчання та систем зворотного зв’язку – сприяє створенню інноваційного освітнього середовища, підвищенню практичної спрямованості навчання і конкурентоспроможності українських медичних фахівців. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методики інтеграції інтелектуальних освітніх систем і симуляційних технологій у підготовку лікарів, а також із поглибленим порівняльним аналізом китайського, японського та українського досвіду модернізації медичної освіти.