УДОСКОНАЛЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ НАВИЧОК У СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС РОБОТИ З АНГЛОМОВНИМИ ФАХОВИМИ ТЕКСТАМИ

Анотація

Анотація. Статтю присвячено дослідженню особливостей утворення англійських медичних термінів та специфіки їх перекладу українською мовою. Наголошується, що актуальність теми зумовлена швидким розвитком медицини та необхідністю точного обміну науковими знаннями між фахівцями різних країн, що вимагає високої якості перекладу спеціалізованих текстів. Підкреслюється, що медичний переклад є однією з найскладніших і найвідповідальніших сфер перекладацької діяльності, оскільки будь-яка неточність може призвести до серйозних клінічних наслідків. Окреслено основні моделі словотворення англомовної лексики, структурні характеристики термінологічних одиниць та особливості їх перекладу українською мовою. Показано, що більшість термінів має греко-латинське походження, а знання морфемних компонентів сприяє кращому розумінню й точності перекладу. Особливий наголос ставиться на те, що студенти повинні розуміти не лише значення термінів, а й їхні структуру, морфологічні компоненти та контекстуальні особливості використання, що сприяє ефективному засвоєнню медичної лексики та розвитку перекладацьких навичок. З’ясовано, що розуміння особливостей медичного перекладу дає студентам змогу легко засвоювати нові лексичні одиниці, здобувати лінгвокультурні знання та вдосконалювати мовленнєві навички у професійній комунікації англійською мовою. Проаналізовано типові труднощі, з якими стикаються студенти медичних закладів вищої освіти під час роботи з англомовними текстами, зокрема проблему синонімії, омонімії та контекстуальної варіативності. Акцентовано на важливості комплексного підходу до вивчення та перекладу медичної термінології для майбутніх фахівців, що забезпечить високий рівень їхньої професійної підготовки, лінгвістичну компетентність та ефективну міжкультурну комунікацію у сфері медицини.