КОМУНІКАТИВНА РЕФЛЕКСІЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ ФІЛОЛОГІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2025.2.15488Ключові слова:
комунікативна рефлексія, педагогічна практика, професійне зростання, майбутні філологи, рефлексивні стратегії.Анотація
Анотація. У статті розглядається значення комунікативної рефлексії в педагогічній практиці як інструменту формування професійної майстерності майбутніх викладачів-філологів. Проаналізовано сутність комунікативної рефлексії, її вплив на розвиток педагогічної майстерності, критичного мислення та комунікативних навичок студентів. Зазначається, що здатність до рефлексії сприяє не лише самопізнанню та професійному зростанню, а й формуванню ефективних стратегій взаємодії з аудиторією. У статті розглядаються ключові аспекти розвитку рефлексивного мислення в студентів-філологів під час проходження педагогічної практики. Доведено, що використання рефлексивних методів у навчанні дає змогу майбутнім учителям аналізувати власні педагогічні стратегії, адаптувати їх до індивідуальних потреб учнів та вдосконалювати процес викладання. Виокремлено основні функції комунікативної рефлексії, серед яких аналіз власної мовленнєвої поведінки, коригування комунікативних стратегій, розвиток комунікативної культури, підвищення ефективності взаємодії з учнями. Особливу увагу приділено методам розвитку комунікативної рефлексії в процесі підготовки педагогів. Розглянуто такі підходи, як ведення рефлексивних щоденників, використання методу зворотного зв’язку, аналіз відеозаписів занять і групових дискусій. Обґрунтовано, що систематична рефлексія педагогічної діяльності дає змогу студентам не тільки об’єктивно оцінювати свої успіхи та недоліки, а й упроваджувати нові підходи до викладання, підвищуючи якість освітнього процесу. З огляду на сучасні виклики освіти, у статті наголошується на важливості впровадження рефлексивного підходу до професійної підготовки філологів. Підкреслено, що розвиток комунікативної рефлексії має бути невід’ємним складником підготовки майбутніх працівників педагогічної сфери, оскільки сприяє формуванню професійної ідентичності, вдосконаленню професійної майстерності та забезпеченню ефективної взаємодії в освітньому середовищі. Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі полягають у розробці інтерактивних методів розвитку комунікативної рефлексії, дослідженні її впливу на якість педагогічної діяльності, аналізі можливостей використання цифрових технологій у процесі розвитку рефлексивних умінь.
Посилання
Honcharenko, S. U. (2011). Ukrainskyi pedahohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Encyclopedic Dictionary] (pp. 247–248). Rivne: Volyn. Oberehy. Retrieved from: http://voloberegi. rv.ua/page/catalogdetails/index.php?ncatalog=1929
Larrivee, B. (2008). Development of a tool to assess teachers’ level of reflective practice. Reflective Practice, 9(3), 341–360. DOI: https://doi.org/10.1080/14623940802207451
Lenske, G., & Lohse-Bossenz, H. (2023). Stichwort: Reflexion im Pädagogischen Kontext. Z Erziehungswiss, 26, 1133–1164. DOI: https://doi.org/10.1007/s11618-023-01196-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s11618-023-01196-2
Lytvynenko, S. (2013). Formuvannia pedahohichnoi refleksii u protsesi profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv v umovakh stupenevoi osvity [Formation of Pedagogical Reflection in the Process of Professional Training of Future Teachers in the Conditions of Multi-level Education]. Nova pedahohichna dumka, 1(2), 11–14. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_1
Martynenko, I. V. (2016). Refleksiia v komunikatyvnii diialnosti doshkilnykiv iz systemnymy porushenniamy movlennia [Reflection in the Communicative Activity of Preschoolers with Systemic Speech Disorders]. Nauka i osvita, (2-3), 63–69.
Miroshnyk, O. (2011). Pedahohichna refleksiia yak chynnyk vyiavu tvorchoho potentsialu osobystosti vchytelia [Pedagogical Reflection as a Factor in the Manifestation of a Teacher’s Creative Potential]. Estetyka i etyka pedahohichnoi dii: Zbirnyk naukovykh prats, (2), 47–57.
Nikula, N. (2023). Zdatnist do refleksii yak osnova profesiinoho rozvytku pedahoha [The Ability for Reflection as the Basis of a Teacher’s Professional Development]. Problemy osvity, 1(98), 314–329. DOI: https://doi.org/10.52256/10-3986.1-98.2023.20
Palko, T. (2014). Psykholohichni osoblyvosti rozvytku refleksii vchyteliv v umovakh pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Psychological Features of Teachers’ Reflection Development in the Context of Postgraduate Pedagogical Education]. Kyiv. Retrieved from: https://kubg.edu.ua/images/stories/ Departaments/apirantam/Avtoreferat/k.26.133.04/ avtoreferat_palko.pdf
Slovnyk ukrainskoi movy v 11 tomakh [Dictionary of the Ukrainian Language in 11 Volumes]. (n.d.). Vol. 8, p. 518. Retrieved from: http://sum.in.ua/s/ refleksija
Sukhomlynska, O. V., Savchenko, O. Ya., Kurylo, V. S., & Bekh, I. D. (2012). V. O. Sukhomlynskyi u rozdumakh suchasnykh ukrainskykh pedahohiv [V. O. Sukhomlynskyi in the Reflections of Contemporary Ukrainian Educators]. Luhansk: LNU imeni Tarasa Shevchenka. Retrieved from: https://filologukr.ucoz.ru/_ld/1/105_UKR_Suxomlinska. pdf
Vygranka, T. (2019). The Features of Formation of Speech Competence of Future Philologists in the Educational Process of Institution of Higher Education. Web of Scholar, (5), 26–30. DOI: https://doi.org/ 10.31435/rsglobal_wos/31052019/6502 DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31052019/6502
Ziaziun, I. A. (1998). Refleksiia liudyny v humanitarnii filosofii [Human Reflection in Humanitarian Philosophy]. Svitlo, (1), 6–9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. М. Царик

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.