ФОРМУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 227 «ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ» РОЗУМІННЯ СПЕЦИФІКИ ПІДХОДІВ ДО РОБОТИ З ОСОБАМИ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.4.14462Ключові слова:
вища освіта, здобувач вищої освіти, посттравматичний стресовий розлад, реабілітація, профілактика, лікуванняАнотація
Анотація. У статті окреслено основні аспекти формування у здобувачів вищої освіти спеціальності 227 «Терапія та реабілітація» розуміння різних підходів роботи фахівців з особами із посттравматичним стресовим розладом. Зазначено, що це передбачає наявність цілісного, багатовимірного, міжпредметного уявлення про сутність посттравматичного стресового розладу, його механізми та наслідки, а також розуміння меж власної компетентності і компетентності колег, які можуть бути залучені до складу мультидисциплінарної команди в процесі роботи з особами із посттравматичним стресовим розладом або надавати допомогу самостійно відповідно до потреб пацієнта/клієнта.
Визначено підходи фахівців різних спеціальностей, що застосовуються в межах основних напрямів роботи з особами із посттравматичним стресовим розладом. Звернено увагу, що профілактичний напрям базується на методологічних підходах гігієни як науки і в його основі лежить принцип підвищення резильєнтності особистості. В межах лікувального напряму роботи з особами із посттравматичним стресовим розладом висвітлено фармакологічний та психотерапевтичний підходи, спрямовані на обмеження дії стрес-чинника та зменшення рівня стрес-реакції. З’ясовано, що в основі реабілітаційного напряму лежить концепція ліквідації психосоціальних наслідків дезадаптації пацієнтів. Зазначено, що співпраця фахівців, залучених до роботи з особами із посттравматичним стресовим розладом, повинна базуватися на біопсихосоціальній моделі, системному, компетентнісному, інтегрованому і мультидисциплінарному підходах. Розуміння фахівцями меж і специфіки як власної діяльності, так і діяльності колег у процесі роботи з особами із посттравматичним стресовим розладом забезпечує ефективний розподіл обов’язків, де кожен із фахівців несе відповідальність за свою частину роботи.
Посилання
Mykhailov, B.V. (2018). Medyko-psykholohichna reabilitatsiia uchasnykiv ATO v sanatorno-kurortnii merezhi (klinichna nastanova) [Medical and psychological rehabilitation of ATO participants in a sanatorium-resort network (clinical guidelines)]. Kyiv; Kharkiv: Khark. med. akad. pisliadyplom. osvity [in Ukrainian].
(2016). Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh Posttravmatychnyi stresovyi rozlad [Adapted evidence-based clinical guideline Posttraumatic stress disorder adapted evidence-based clinical guideline]. Retrieved from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2016_121_akn_ptsr.pdf [in Ukrainian].
(2023). Proiekt postanovy Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro zatverdzhennia pereliku haluzei znan i spetsialnostei, za yakymy zdiisniuietsia pidhotovka zdobuvachiv vyshchoi osvity [Draft resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On approval of the list of fields of knowledge and specialties for which higher education applicants are trained]. Retrieved from: http://surl.li/kdevh [in Ukrainian].
Zakon Ukrainy Pro reabilitatsiiu u sferi okhorony zdorovia vid 03.12.2020 r. № 1053-IX [Law of Ukraine About rehabilitation in the field of health dated December 3, 2020 No. 1053-IX]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text [in Ukrainian].
(2016). Reaktsiia na vazhkyi stres ta rozlady adaptatsii [Reaction to severe stress and adaptation disorders]. Retrieved from: http://surl.li/jxegy [in Ukrainian].
(2013). Assessment and Management of Conditions Specifically Related to Stress: mhGAP Intervention Guide Module (version 1.0). Geneva: World Health Organization.
Bijlsma, K. (1997). Environmental Stress, Adaptation and Evolution. Springer.
Bisson, J.I., & Olff, M. (2021). Prevention and treatment of PTSD: the current evidence base. Eur. J. Psychotraumatol., 12, 1824381.
Hinton, D.E., & Good, B.J. (2016). Culture and PTSD. University of Pennsylvania Press. DOI 10.9783/9780812291469.
Davenport, J. (2012). Environmental Stress and Behavioural Adaptation. Springer London, Limited.
(2022). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition, Text Revision (DSM-5-TR (tm)). American Psychiatric Association Publishing.
Maoz, I., Zubedat, S., Dolev, T., Aga-Mizrachi, S., Bloch, B., Michaeli, Y., ... Avital, A. (2021). Dog training alleviates PTSD symptomatology by emotional and attentional regulation. European Journal of Psychotraumatology, 12(1). DOI 10.1080/20008198.2021.1995264.
Bertolini, F., Robertson, L., Bisson, J.I., Meader, N., Churchill, R., Ostuzzi, G., ... Barbui, C. (2022). Early pharmacological interventions for universal prevention of post-traumatic stress disorder (PTSD). Cochrane Database of Systematic Reviews, 2. DOI 10.1002/14651858.cd013443.pub2.
Fletcher, S., Creamer, M., & Forbes, D. (2010). Preventing Post Traumatic Stress Disorder: Are Drugs the Answer? Australian & New Zealand Journal of Psychiatry, 44(12), 1064-1071. DOI 10.3109/00048674.2010.509858.
Sumner, J.A., Bustamante, A.C., Koenen, K.C., & Uddin, M. (2016). Genetics of PTSD. I. Liberzon, K. J. Ressler (Eds.). Oxford University Press. DOI 10.1093/med/9780190215422.003.0011.
Guzman, L. (2020). Essential Art Therapy Exercises: Effective Techniques to Manage Anxiety, Depression, and PTSD. Rockridge Press.
Horn, S.R., & Feder, A. (2018). Understanding Resilience and Preventing and Treating PTSD. Harvard review of psychiatry, 26, 158-174. DOI 10.1097/HRP.0000000000000194.
(2023). International Classification of Diseases-11 (ICD-11). Retrieved from: https://icd.who.int/browse11/l-m/en.
Evers, A.G., Murrough, J.W., Charney, D.S., & Costi, S. (2022). Ketamine as a prophylactic resilience-enhancing agent. Frontiers in Psychiatry, 13. DOI 10.3389/fpsyt.2022.833259.
Meerson, F.Z., & Shapiro, J. (2011). Adaptation, Stress, and Prophylaxis. Springer.
Naguy, A., & Alamiri, B. (2018). PTSD – Inevitable or preventable? Australasian psychiatry: bulletin of Royal Australian and New Zealand College of Psychiatrists, 26(6), 670. DOI 10.1177/1039856218783853.
Wright, L.A., Sijbrandi, M., Sinnerton, R., Lewis, C., Roberts, N.P., & Bisson, J.I. (2019). Pharmacological prevention and early treatment of post-traumatic stress disorder and acute stress disorder: a systematic review and meta-analysis. Translational Psychiatry, 9(1). DOI 10.1038/s41398-019-0673-5.
Koenen, K.C., Ratanatharathorn, A., Ng, L., McLaughlin, K.A., Bromet, E.J., Stein, D.J., ... Kessler, R.C. (2017). Posttraumatic stress disorder in the World Mental Health Surveys. Psychological Medicine, 47(13), 2260-2274. DOI 10.1017/s0033291717000708.
Wattenberg, M.S., Gross, D.L., Niles, B.L., Unger, W.S., & Shea, M.T. (2021). Present-Centered Group Therapy for PTSD. Routledge. DOI 10.4324/9780429322617.
Teckchandani, T., Krakauer, R.L., Andrews, K.L., Neary, J.P., Nisbet, J., Shields, R.E., … Carleton, R.N. (2023). Prophylactic relationship between mental health disorder symptoms and physical activity of Royal Canadian Mounted Police Cadets during the cadet training program. Frontiers in Psychology, 14. DOI 10.3389/fpsyg.2023.1145184.
Qi, W., Gevonden, M., & Shalev, A. (2016). Prevention of Post-Traumatic Stress Disorder After Trauma: Current Evidence and Future Directions. Current psychiatry reports, 18, 20. DOI 10.1007/s11920-015-0655-0.
Ramsawh, H.J., & Wynn, G.H. (2016). Recreational Therapy for PTSD. Oxford University Press. DOI 10.1093/med/9780190205959.003.0010.
Roque, A.P. (2015). Pharmacotherapy as prophylactic treatment of post-traumatic stress disorder: a review of the literature. Issues in mental health nursing, 36(9), 740-751. DOI 10.3109/01612840.2015.1057785.
Santra, G. (2022). Yoga and the Need of Its Integration in Modern Medicine. The Journal of the Association of Physicians of India, 70, 11-12. DOI 10.5005/japi-11001-0142.
Stamm, B.H. (1996). Measurement of stress, trauma, and adaptation. Sidran Press.
Campos, B., Vinder, V., Passos, R.B.F., Coutinho, E.S.F., Vieira, N.C.P., Leal, K.B., ... Berger, W. (2022). To BDZ or not to BDZ? That is the question! Is there reliable scientific evidence for or against using benzodiazepines in the aftermath of potentially traumatic events for the prevention of PTSD? A systematic review and meta-analysis. Journal of psychopharmacology, 36, 449-459. DOI 10.1177/02698811221080464.
Williams, B.C., & Lo, Y.C. (2007). Serotonin. Encyclopedia of stress. Elsevier. DOI 10.1016/b978-012373947-6.00342-1.
Yehuda, R. (2018). Neuroendocrinology of PTSD. C.B. Nemeroff, C.R. Marmar (Eds.). Oxford University Press. DOI 10.1093/med/9780190259440.003.0020.
Van der Kolk, B.A., Stone, L., West, J., Rhodes, A., Emerson, D., Suvak, M., & Spinazzola, J. (2014). Yoga as an adjunctive treatment for posttraumatic stress disorder: a randomized controlled trial. The Journal of clinical psychiatry, 75, e559. DOI 10.4088/JCP.13m08561.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Медична освіта
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
