ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ КАРАНТИНУ НА МЕДИЧНУ ОСВІТУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11090Ключові слова:
карантин, медична освіта, студенти, стрес, саморегульована навчальна поведінкаАнотація
Опубліковані раніше дані про досвід різних заходів карантину чи спалахів інфекцій у системі охорони здоровʼя, повʼязаних із вірусом ГРВІ, вірусом Ебола, грипом, були проаналізовані у статті. Метою статті було виявити, оцінити й узагальнити дані із систематичних оглядів можливого психологічного впливу карантину на навчання в медичному університеті в умовах ізоляції під час пандемії COVID-19 та запропонувати підходи до вирішення цих проблем. Результати оглядів були оцінені в призмі медичної освіти та наявних підходів до електронного навчання студентів-медиків. Також було включено власний досвід співробітників Запорізького державного медичного університету. Враховуючи виділені в опублікованих результатах досліджень стресори, запропоновані варіанти вирішення виявлених проблем. Особлива увага приділяється впливу навчання за допомогою електронних ресурсів на результат досягнення знань. Серед основних стресових факторів були вказані такі: страх перед зараженням, фрустрація, нудьга, неможливість брати участь у звичайній щоденній діяльності, відсутність контакту з пацієнтами. Висвітлено роль вчителя у зниженні стресового навантаження у студентів під час карантину. Оцінено переваги та негативні аспекти онлайн-освіти. Були обговорені майбутні невирішені проблеми.
Посилання
Wallenburg, I., van Exel, J., Stolk, E., Scheele, F., de Bont, A., & Meurs, P. (2010). Between trust and accountability: different perspectives on the modernization of postgraduate medical training in the Netherlands. Acad. Med., 85(6), 1082-1090. DOI:10.1097/ACM.0b013e3181dc1f0f.
Centers for Disease Control and Prevention. Quarantine and isolation (2017). Retrieved from: https://www.cdc.gov/quarantine/index.html.
Berkhout, J.J., Teunissen, P.W., Helmich, E., van Exel, J., van der Vleuten, C.P., & Jaarsma D.A. (2017). Patterns in clinical students’ self-regulated learning behavior: a Q-methodology study. Adv. Health Sci. Educ. Theory Pract., 22(1), 105-121. DOI:10.1007/s10459-016-9687-4.
van Houten-Schat, M.A., Berkhout, J.J., van Dijk, N., Endedijk, M.D., Jaarsma, A.D.C., & Diemers, A.D. (2018). Self-regulated learning in the clinical context: a systematic review. Med. Educ., 52 (10), 1008-1015. DOI:10.1111/medu.13615.
Sinclair, P., Kable, A., & Levett-Jones, T. (2015). The effectiveness of internet-based e-learning on clinician behavior and patient outcomes: a systematic review protocol. JBI Database System Rev. Implement Rep., 13 (1), 52-64. DOI:10.11124/jbisrir-2015-1919.
Brooks, S.K., Webster, R.K., Smith, L.E., Woodland, L., Wessely, S., Greenberg, N., & Rubin, J.G. (2020). The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. Lancet, 395 (10227), 912-920. DOI: https://doi.org/10.1016/ S0140-6736(20)30460-8.
Robertson, E., Hershenfield, K., Grace, S.L., & Stewart, D.E. (2004). The psychosocial effects of being quarantined following exposure to SARS: a qualitative study of Toronto health care workers. Can. J. Psychiatry, 49, 403-407.
Blendon, R.J., Benson, J.M., DesRoches, C.M., Raleigh, E., & Taylor-Clark, K. (2004). The public’s response to severe acute respiratory syndrome in Toronto and the United States. Clin. Infect. Dis., 38, 925-931.
Cho, K.K., Marjadi, B., Langendyk, V., & Hu, W. (2017). The self-regulated learning of medical students in the clinical environment – a scoping review. BMC Med. Educ.,17 (1), 112. DOI:10.1186/s12909-017-0956-6.
Braunack-Mayer, A., Tooher, R., Collins, J.E., Street, J.M., & Marshall, H. (2013). Understanding the school community’s response to school closures during the H1N1 2009 influenza pandemic. BMC Public Health, 13, 344.
