МЕТОД ПРОЄКТІВ: МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ

Анотація

Розглянуто питання «методу проєктів» у контексті минулого та перспектив подальшого його застосування в навчальному процесі. Подано трактування термінів «проєкт», «метод», «метод проєктів» на основі узагальнення визначень багатьох учених. З’ясовано, що проєкт є способом комплексного вивчення тієї чи іншої теми, оскільки опрацьовуючи одну основну тему, інші, що є не менш важливими, визначаються в процесі діяльності та глибшого дослідження цього питання. Вказано на ефективність «методу проєктів», її залежність від рівня підготовки суб’єкта навчання, оскільки він має володіти певними вміннями і навичками для його реалізації. Наведено основні етапи процесу навчання за методом проєктів. Висвітлено роль викладача у проєктному навчанні. Акцентовано, що вчитель при виконанні учнями проєкту здійснює споглядаючу і скеровуючу функції, а головна його мета – створити робочу атмосферу, комфортну для всіх учасників. Зазначено що, метод проєктів, як і будь-який інший метод, який застосовується в навчальному процесі, має і переваги, і недоліки. Наведено інформацію про основоположника «методу проєктів» Вільяма Кілпатрика. Наголошено, що В. Кілпатрик пропонував організовувати навчальний процес як відповідну діяльність дитини в соціальному середовищі, орієнтовану на збагачення її індивідуального досвіду. Представлено інформацію щодо «інтелектуальних карт», їхнього зв’язку з «методом проєктів». Розкрито суть опорних схем, що дають змогу найповніше висвітлити певне питання, допомагають у запам’ятовуванні, доповненні, асоціюванні, візуалізації інформації. Зазначено, що застосування цього методу дає змогу згуртувати дітей, навчитися працювати в команді, виробити вміння висловлювати свою думку, сформулювати готовність сприймати різні підходи до однієї теми.