РОЛЬ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯ В ПРОФІЛАКТИЦІ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ЛІКАРІВ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ

  • T. B. Lazarchuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • O. Y. Samogalska ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • I. B. Meretska ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
Ключові слова: емоційне вигорання, лікарі, профілактика, післядипломна освіта

Анотація

Анонімне анкетування 223 слухачів передатестаційних циклів (ПАЦ) у 2018 р. виявило високу частоту формування СЕВ у лікарів ПМД із найвищим показником серед лікарів медицини невідкладних станів (МНС). У рейтинговій структурі стресорів для лікарів МНС на першому місці була низька зарплатня – (5,42±1,2) бала; у сімейних лікарів і терапевтів – надлишок бюрократичних завдань – (6,78±2,2) та (6,22±3,2) бала відповідно. Перевагу у подоланні СЕВ 67,6 % лікарів ПМД надають обговоренню проблеми в сімейному або дружньому колі; фізичні навантаження, як засіб подолання стресу, обирали 41,9 %. Опитування за методикою В. Бойка виявило формування фази резистенції у 87,2 % респондентів із домінуючим симптомом «розширення сфери «економії» емоцій» – (30,2±10,4) бала. Відповіді на блок запитань, щодо мотиваційних факторів навчання на ПАЦ, а також його ролі у подоланні СЕВ, продемонстрували схильність більшості слухачів вважати зростання професійного рівня профілактичним чинником подолання СЕВ у сучасних умовах. Отже, післядипломну освіту можна розглядати як чинник підвищення ефективності комплексу превентивних заходів для подолання СЕВ у лікарів ПМД.

Біографії авторів

T. B. Lazarchuk, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

ORCID 0000-0002-3357-1091

ResearcherID Q-4432-2016

O. Y. Samogalska, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

ORCID 0000-0002-8194-404

ResearcherID O-5775-2016

I. B. Meretska, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

ORCID 0000-0002-2953-903X

ResearcherID D-3750-2016

Посилання

Bulakh, V.P. (2015). Syndrom profesiinoho vyhorannia yak skladnyi patofiziolohichnyi fenomen [Professional burnout syndrome as a complicated psychophysiological phenomenon]. Medsestrynstvo – Nursing, 4, 47-51 [in Ukrainian].

Raigorodskii, D.Ya. (2005). Prakticheskaya psikho­diagnostika. Metodiki i testy [Practical psychodiagnostics. Methods and tests]. Samara: “BAKhRAKh-M” [in Russian].

Yureva, L.M. (2004). Professionalnoye vygoranie u meditsinskikh rabotnikov: formirovanie, profilaktika, korrektsiya [Professional burnout in health care workers: formation, prevention, correction]. Kiev: Sfera [in Russian].

(2018). Yak vporatys z emotsiinym vyhoranniam medychnym pratsivnykam [How to cope with emotional burnout for healthcare staff]. MOZ Ukrainy – Ministry of Health of Ukraine. Retrieved from: http://moz.gov.ua/article/for-medical-staff/jak-vporitis-z-emocijnim-vigorannjam-medichnim-pracivnikam [in Ukrainian].

Kronemyer, B. (2018). Physician burnout not a “thing”. Dermatology Times. Clinical Insights that Expand Expertise and Advance Practice, 9, 11. Retrieved from: https://www.dermatologytimes.com/worklife-balance/physician-burnout-not-thing.

(2018). Carol Pekham Medscape National Physician Burnout & Depression Report. Retrieved from: https://www.medscape.com/slideshow/2018-lifestyle-burnout-depression.

Rotenstein, L.S., Torre, M., Ramos, M.A., Rosales, R.C., Guille, C., Sen, S., & Mata, D.A. (2018). Prevalence of burnout among physicians: A systematic review. JAMA, 320, 11, 1131-1150.

Опубліковано
2019-08-16
Як цитувати
Lazarchuk, T. B., Samogalska, O. Y., & Meretska, I. B. (2019). РОЛЬ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯ В ПРОФІЛАКТИЦІ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ЛІКАРІВ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ. Медична освіта, (2), 148-151. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10356
Номер
Розділ
РЕФОРМУВАННЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ