ДИНАМІКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ ТВОРЕННЯ ПОНЯТЬ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

  • M. O. Sokol ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
  • Y. Szempruch Університет Яна Кохановського, м. Кельце, Польща
Ключові слова: понятійно-категорійний апарат, розвиток, освітній процес, поняття

Анотація

Мета роботи – висвітлення розвитку понятійно-категорійного апарату в освітній галузі.

Основна частина. У статті розглядаються теоретичні концепції динаміки та розвитку понять в освітньому процесі. В умовах інтеграційних устремлінь України важливим є осмислення перспектив розвитку вітчизняної науки, включно з освітою, понятійно-категорійного апарату педагогіки з метою гармонізації зі світовими та європейськими векторами. Доведено, що системний рівень наукових понять, що відображає ступінь розвитку його теорії і розкриває взаємозв’язок об’єктів і різноманіття пізнавальних ситуацій, що виникають під час навчання, виховання особистості, і дозволяє учаснику чітко окреслити предмет дослідження та побудувати його послідовну концепцію. Враховуючи технічні нововведення сучасної педагогічної науки, було припущено, що чітка система понять є невід’ємною складовою освітнього процесу. Актуальність дослідження авторами обумовлена суб’єктивною детермінацією понятійно-категорійного апарату, що проявляється у загальних  тенденціях у різних наукових галузях.

На основі сутнісного аналізу понять “людина”, “індивід”, “особистість” та їх експлікації доведено різноплановість тракту­вання понятійно-категорійного апарату у вітчизняному та зарубіжному наукових просторах. Обґрунтовано необхідність вивчення основних тенденцій розвитку понятійно-категорійного апарату педагогічної науки.  Було виокремлено тріаду педагогічних понять “людина”, “індивід”, “особистість”.

Висновки. Підсумуємо, що освітній понятійно-категоріальний апарат є однією з умов розвитку світової педагогічної культури як цілісної якості, що забезпечує розвиток індивідуальної педагогічної культури, оволодіння науковими теоріями, освітніми технологіями в єдиному, багатокультурному інформаційному та освітньому просторі. Оскільки педагогічна система понять стає інструментом пошуку нових орієнтирів, які розвивають освітню галузь та сприяють всебічному розвиткові особистості.

Посилання

Bezrukova, V.S. (1983). Osnovnye kategorii teorii vospitaniya i ikh funktsyi v razvitii pedagogicheskoy nauki [The main categories of the theory of education and their functions in the development of pedagogical science]. Doctor’s thesis. Kazan: Lyra [in Russian].

Gaim, R. (2006). Gegel i ego vremya. Lektsyi o pervonachalnom vozniknovenii, razvitii, sushchnosti i dostoynstve filosofii Gegelya [Hegel and his time. Lectures on the initial emergence, development, nature and dignity of Hegel’s philosophy]. Moscow: SPb [in Russian].

Huberskyi, L.V., Nadolnyi, I.F., & Andrushchenko, V.P. (2008). Filosofiia: navchalnyi posibnyk [Philosophy: textbook]. Kyiv: Vikar [in Ukrainian].

Kycheva, I.V. (2004). Obogashchenye pedagogicheskoy terminologii v 90-e gody XX veka [Enrichment of pedagogical terminology in the 90s of the XX century]. Pyatigorsk: Izd-vo PHLU [in Russian].

Petrova, H. (2010). Latynsko-ukrainskyi slovotvirnyi slovnyk (20000 sliv) [Latin-Ukrainian dictionary vocabulary (20000 words)]. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan [in Ukrainian].

Sokol, M.O. (2016). Systema pedahohichnykh poniat: zakonomirnosti rozvytku: monohrafiia [System of pedagogical concepts: development peculiarities: monograph]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Ushakov, E.V. (2005). Vvedenye v filosofiyu i metodologiyu nauki: Uchebnik [Introduction to the philosophy and methodology of science: Textbook]. Moscow: Ekzamen [in Russian].

Shchedrovytskyy, G.P. (1995). O nekotorykh momentakh v razvitii ponyatiy. Shkola kulturnoy politiky [On some points in the development of concepts. Selected works. School of cultural policy]. Moscow: Nauka [in Russian].

Kant, I. (2013). Über Pädagogik. Auflage, Königsberg.

Опубліковано
2019-05-03
Номер
Розділ
Вдосконалення вищої медичної освіти