ТЕРМОСЕМІОТИКА ХРОНІЧНОГО ТОНЗИЛІТУ

  • Iu. M. Andreichyn Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
  • Yu. V. Kopcha Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
  • I. I. Loyko Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
Ключові слова: хронічний тонзиліт, термографія, анатомічні ділянки

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати особливо­сті інфра­червоного випромінювання у підщелепній ділянці, на долонях, у проекції надколінків та у центрі плесна хворих на хронічний тонзиліт і зіставити отримані результати з відповідними показниками здорових людей.

Пацієнти і методи. Обстежено 32 здорових волонтерів з нормальною температурою тіла, які не мали патології мигдаликів, віком від 20 до 56 років, середній вік – (28,3±2,3) року. З них 19 чоловіків (59,4 %), і 13 жінок (40,6 %), середній вік з урахуванням статі виявився приблизно однаковим, у чоловіків – (30,2±3,3) року, у жінок – (26,4±3,6) року (Р>0,05).

Досліджувана група хворих на хронічний тонзиліт у стадії загострення складалась із 23 людей. З них у 9 встановлено компенсовану, а в 14 осіб – декомпенсовану форму запалення.

Для визначення особливостей інфрачервоного випромінювання використовували медичний тепловізор ТІ-120. Аналіз термограм виконували за допомогою програмного пакету «IRSee Software».

Статистичну обробку даних виконали на персональному комп’ютері за допомогою електронних таб­лиць «Microsoft Excel» і пакету прикладних програм «Statistica for Windows» v. 6.0, StatSoft Inc. (США).

Результати досліджень та їх обговорення. Встановили, що нормальними термографічними ознаками шкірних покривів є симетричність, гомогенність та ізотермія. Допустима фізіологічна термоасиметрія становить 0,3 °С з переважанням як у лівий, так і в правий бік. Суттєвих відмінностей між чоловіками і жінками немає.

При хронічному тонзиліті у фазі загострення термотопограма передньої частини шиї також засвідчувала помірний загальний «розігрів» шиї, симптом «коміра», де на тлі незначної гіпертермії виявлялися окремі, яскравіші вогнища світіння в проекції лімфатичних вузлів, в основному підщелепних (перепад температури – ∆Т=0,6 °С). Зазначене повною мірою стосувалося і центра долоней, розігрів яких був вищим, ніж у нормі (Р<0,05). Разом з тим, середні температурні показники проекції надколінків статистично вагомо перевищували значення здорових людей – (35,4±0,8) проти (32,5±0,6) °С (Р<0,01). Подібним чином змінювалася теплова картина центра плесен. Зокрема, при хронічному тонзиліті у фазі загострення встановили значний розігрів зазначеної ділянки порівняно зі здоровими людьми – (35,1±0,8) проти (28,4±0,5) °С (Р<0,05).

Висновки. При хронічному тонзиліті у фазі загострення встановлено помірний загальний розігрів шиї і центра долонь, розігрів яких був вищим, ніж у нормі. Водночас середні температурні показники проекції надколінків і центра плесен перевищували значення здорових людей (Р<0,05). Гіпертермію надколінків і центра плесен можна вважати характерною ознакою хронічного тонзиліту у фазі загострення. Ступінь компенсації хронічного запалення мигдаликів можна оцінити за рівнем перепаду температур над проекцією надколінків і нижньою частиною стегон та у центрі плесен і сусідніми ділянками.

Біографії авторів

Iu. M. Andreichyn, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

д. мед. н., професор кафедри оториноларингології, офтальмології і нейрохірургії Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

Yu. V. Kopcha, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

старший лаборант кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського

I. I. Loyko, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

доцент кафедри хірургії № 2 Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського

Посилання

Nagoyeva, M.Kh. (2010). Patogeneticheskiye aspekty sostoyaniya svobodno-radikalnogo statusa, immuniteta, tsitokinovogo profilya i srednemolekulyarnykh peptidov u bolnykh anginoy [Pathogenetic aspects of the state of free radical status, immunity, cytokine profile and medium molecular peptides in patients with angina]. Doctor’s Extended abstract. Nalchik. [in Russian].

Mityuryayeva-Korniyko, I.A. (2016). Tonzillofaringit: sovremen­nyye predstavleniya o zabolevanii, osobennosti antibiotikoterapii [Tonsillopharyngitis: current views on the disease, especially antibiotic therapy]. Ukr. med. chasopys – Ukrainian Medical Herald, 3 (113), 81-85 [in Russian].

Holubovska, O.A., Andreichyn, M.A., & Shkurba, A.V. (2012). Infektsiini khvoroby: pidruchnyk [Infectious Diseases: textbook]. Kyiv: VSV «Medytsyna» [in Ukrainian].

Carapetis, J.R., Steer, A.C., Mulholland, E.K., & Weber, M. (2015). The current evidence for the burden of group A streptococcal diseases. World Health Organization.

Kapur, V., Topusis, S., & Majesky, M.W. (2013). A streptococcus pyogenes extracellular cysteine peptease cleares human fibronectin and vitronectin. Microb. Patog., 15, 323-346.

Meier, F.A., Centor, R.M., Graham, L.Jr., & Dalton, H.P. (1990). Clinical and microbiological evidence for endemic pharyngitis among adults due to group C streptococci. Arch. Intern. Med., 150, 825-829.

McIsaac, W.J., Kellner, J.D., Aufricht, P., Vanjaka, A., & Low, D.E. (2004). Empirical validation of guidelines for the management of pharyngitis in children and adults. JAMA, 291, 1587-1595.

Samosyuk, I.Z., Samosyuk, N.I., & Yevtushenko, S.K. (2012). Osnovnyye printsipy vybora zon vozdeystviya i ikh obosnovaniye pri ispolzovanii fizicheskikh faktorov v meditsinskoy reabilitatsii [The basic principles of the choice of impact zones and their justification for the use of physical factors in medical rehabilitation]. Mízhnarod. nevrol. zhurn. – International Neurological Journal, 8 (54). Retrieved from: http://www.mif-ua.com/archive/article/34560 [in Russian].

Asada, H., Miyagawa, S., Tamura, M., Azukizawa, H., Tanemura, A., Yamaguchi, Y. … Yoshikawa, K. (2003). Evaluation of provocation test monitoring palmoplantar temperature with the use of thermography for diagnosis of focal tonsillar infection in palmoplantar pustulosis. Journal of Dermatological Science, 32, 105-113.

Andreichyn, M.A. Kopcha, V.S. Kopcha, Yu.V., & Andreichyn, Iu.M. (2018). Patent 123967. Ukraina, MPK A61V 5/01 (2006.01). Sposib dyferentsinoi diahnostyky hostroho i khronichnoho tonzylitu v stadii zahostrennia [Method of differential diagnostics of acute and chronic tonsillitis in the stage of exacerbation]. N u2017 10665; Byul. N 5. [in Ukrainian].

Опубліковано
2019-04-03
Як цитувати
Andreichyn, I. M., Kopcha, Y. V., & Loyko, I. I. (2019). ТЕРМОСЕМІОТИКА ХРОНІЧНОГО ТОНЗИЛІТУ. Інфекційні хвороби, (1), 50-56. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9943
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження