ТОКСОПЛАЗМОЗ: РИЗИК УРАЖЕННЯ ПЛОДУ ТА МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ У ВАГІТНИХ

Автор(и)

  • Ю.О. Рандюк Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського
  • В.Д. Москалюк
  • А.М. Сокол
  • А.Г. Трефаненко

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2008.4.978

Анотація

Висвітлено патогенетичні аспекти вертикальної передачі токсоплазм жінками із нескомпрометованою імунною системою та за імуносупресії. Проаналізовано сучасні методи діагностики набутого токсоплазмозу. Наведено алгоритми лабораторного моніторингу токсоплазмозу у вагітних. Розкрито проблемні питання діагностики активної інфекції під час гестації.

Біографія автора

Ю.О. Рандюк, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-07-15

Як цитувати

Рандюк, Ю., Москалюк, В., Сокол, А., & Трефаненко, А. (2013). ТОКСОПЛАЗМОЗ: РИЗИК УРАЖЕННЯ ПЛОДУ ТА МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ У ВАГІТНИХ. Інфекційні хвороби, (4). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2008.4.978

Номер

№ 4 (2008)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).