СУЧАСНА ДІАГНОСТИКА І ТЕРАПІЯ ВІСЦЕРАЛЬНОГО ЛЕЙШМАНІОЗУ

Автор(и)

  • А.М. Бондаренко Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2008.3.954

Анотація

Наведені дані про клінічну симптоматику та сучасні методи лабораторної діагностики (паразитологічні, імунологічні, в тому числі експрес-методики, та генетичні) вісцерального лейшманіозу (ВЛ). Детально описано сучасну етіотропну терапію вісцерального лейшманіозу. Наведені дані про ефективність, дозування, режими введення, побічні ефекти, особливості застосування та підбір протипаразитарних препаратів при вісцеральному лейшманіозі.

Біографія автора

А.М. Бондаренко, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-07-14

Як цитувати

Бондаренко, А. (2013). СУЧАСНА ДІАГНОСТИКА І ТЕРАПІЯ ВІСЦЕРАЛЬНОГО ЛЕЙШМАНІОЗУ. Інфекційні хвороби, (3). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2008.3.954

Номер

№ 3 (2008)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).