ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛЕДІПАСВІРУ/СОФОСБУВІРУ В ЛЮДЕЙ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬ ІН’ЄКЦІЙНІ НАРКОТИКИ, КО-ІНФІКОВАНИХ ВІЛ І HCV ГЕНОТИПУ 1b
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9420Ключові слова:
Гепатит С, коінфекція HCV/ВІЛ, ледіпасвір, софосбувір, люди, які вживають ін’єкційні наркотикиАнотація
В Україні епідемія ВІЛ-інфекції зосереджена в групах найвищого ризику, таких як люди, які вживають ін’єкційні наркотики (ЛВІН). Серед ВІЛ-інфікованих ЛВІН частка коінфікованих вірусом гепатиту С (HCV) становить від 50 до >90 %. Ледіпасвір/Софосбувір – це оральна, фіксована комбінація ледіпасвіру (інгібітор NS5A) та софосбувіру (інгібітор полімерази NS5B), яка приймається 1 раз на добу для лікування хронічної HCV-інфекції.
Метою роботи було оцінити безпеку та ефективність застосування ледіпасвіру/софосбувіру у ВІЛ-інфікованих з HCV генотипу 1b.
Матеріали і методи. Провели неконтрольоване, відкрите дослідження з аналізом безпеки та ефективності застосування ледіпасвіру/софосбувіру у ЛВІН, коінфікованих ВІЛ та HCV генотипу 1b. Всі пацієнти отримували ледіпасвір/софосбувір як фіксовану комбінацію один раз на добу протягом 12 тижнів. Первинною кінцевою точкою була стійка вірусологічна відповідь через 12 тижнів після завершення терапії (СВВ12).
Результати. У дослідження було включено і проліковано 20 ЛВІН, коінфікованих ВІЛ і HCV генотипу 1b. Частка осіб зі СВВ12 склала 100 % (95 % ДІ: 83-100 %). Рівень відповіді був однаковий у чоловіків (100 %) та жінок (100 %), у пацієнтів з цирозом (100 %) та в тих, хто не мав цирозу (100 %). Рівні АЛТ і АСТ швидко нормалізувалися протягом лікування. Суттєвих змін показників ШКФ або рівня креатиніну в сироватці крові протягом лікування не спостерігалося. Найбільш поширеними побічними явищами були легкий або помірний біль голови (12 %) і втома (10 %).
Висновки. Застосування ледіпасвіру/софосбувіру протягом 12 тиж забезпечило відмінні показники СВВ12 у ЛВІН, коінфікованих ВІЛ та HCV генотипу 1b, незалежно від статі, кількості CD4-лімфоцитів, базового рівня HCV або наявності цирозу печінки.
Посилання
Zaller, N., Mazhnaya, A., Larney, S., Islam, Z., Shost, A., Prokhorova, T., Rybak, N., Flanigan, T. (2015). Geographic variability in HIV and injection drug use in Ukraine: implications for integration and expansion of drug treatment and HIV care. Int. J. Drug Policy, 26 (1), 37-42.
Mínguez, C., García-Deltoro, M., Flores, J., Galindo, M.J., Montero, M., Reus, S., ..., Ortega, E. (2018). On the behalf of the COINFECOVA-2 study group. Interferon-free therapy for treating hepatitis C virus in difficult-to-treat HIV-coinfected patients. AIDS, 32 (3), 337-346.
He, X., Hopkins, L., Everett, G., Carter W.M., SchroppDyce, C., Abusaada, K., Hsu, V. (2017). Safety and efficacy of ledipasvir/sofosbuvir on hepatitis C eradication in hepatitis C virus/human immunodeficiency virus co-infected patients. World J. Hepatol., 9 (30), 1190-1196.
Navarro, J., Laguno, M., Vilchez, H. H., Guardiola, J.M., Carrion, J.A., Force, L., …, Crespo, M. (2017). Catalano-Balear Study Group. Efficacy and safety of direct antiviral agents in a cohort of cirrhotic HCV/HIV-coinfected patients. J Antimicrob Chemother., 72 (10), 2850-2856.
Rial-Crestelo, D., Rodríguez-Cola, M., González-Gasca, F. J., Geijo-Martínez, P., Belinchón-Moya, O., Martínez-Alfaro, E., …, Torralba, M. (2018). Effectiveness of direct-acting antiviral therapy in patients with a HCV/HIV coinfection. A multicenter cohort study. Rev. Esp. Enferm. Dig., 110 (1), 35-43.
Schlabe, S., Rockstroh J. K. (2018). Advances in the treatment of HIV/HCV coinfection in adults. Expert Opin Pharmacother. 19 (1), 49-64.
Lam, B.P., Jeffers, T., Younoszai, Z., Fazel, Y., Younossi, Z.M. (2015). The changing landscape of hepatitis C virus therapy: focus on interferonfree treatment. Therap. Adv. Gastroenterol.. (8), 298-312.
Afdhal, N., Reddy, K. R., Nelson, D. R., Lawitz, E., Gordon, S. C., Schiff, E., ..., Kwo, P. (2014). ION-2 Investigators. Ledipasvir and sofosbuvir for previously treated HCV genotype 1 infection. N. Engl. J. Med., (370), 1483-1493.
Afdhal, N., Zeuzem, S., Kwo, P., Chojkier, M., Gitlin, N., Puoti, M., ..., Marcellin, P. (2014). ION-1 Investigators. Ledipasvir and sofosbuvir for untreated HCV genotype 1 infection. N. Engl. J. Med., (370), 1889-1898
He, X., Hopkins, L., Everett, G., Carter, W.M., SchroppDyce, C., Abusaada, K., Hsu, V. (2017). Safety and efficacy of ledipasvir/sofosbuvir on hepatitis C eradication in hepatitis C virus/human immunodeficiency virus co-infected patients. World J. Hepatol., (9), 1190-1196.
Kowdley, K. V., Gordon, S. C., Reddy, K. R., Rossaro, L., Bernstein, D. E., Lawitz, E., ..., Fried, M. W. (2014). ION-3 Investigators. Ledipasvir and sofosbuvir for 8 or 12 weeks for chronic HCV without cirrhosis. N. Engl. J. Med., (370), 1879-1888.
Naggie, S., Cooper, C., Saag, M., Workowski, K., Ruane, P., Towner, W. J., ..., Sulkowski, M. (2015). ION-4 Investigators. Ledipasvir and Sofosbuvir for HCV in Patients Coinfected with HIV-1. N. Engl. J. Med., (373), 705-713.
Tang, L. S., Masur, J., Sims, Z., Nelson, A., Osinusi, A., Kohli, A., ..., Kottilil, S. (2016). Safe and effective sofosbuvir-based therapy in patients with mental health disease on hepatitis C virus treatment. World J. Hepatol., (8), 1318-1326
Larney, S., Peacock, A., Leung, J., Colledge, S., Hickman, M., Vickerman, P., ..., Degenhardt, L. (2017). Global, regional, and country-level coverage of interventions to prevent and manage HIV and hepatitis C among people who inject drugs: a systematic review. Lancet Glob, Health, 5 (12), 1208-1220
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).