ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕТАЛЬНОСТІ ПРИ ЛЕПТОСПІРОЗІ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

  • V. I. Zadorozhna ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»,
  • N. V. Hopko ДУ «Чернівецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України».
Ключові слова: лептоспіроз, летальність при лептоспірозі, L. icterohaemorrhagiae

Анотація

Лептоспіроз є одним з найбільших викликів громадському здоров’ю Чернівецької області серед зоонозних інфекційних хвороб.

Мета роботи – дати характеристику летальності від лептоспірозу на прикладі Чернівецької області та визначити фактори, що підвищують її ризик.

Матеріали і методи. Використовували епідеміологічний, серологічний та статистичний методи дослідження, дані Державної установи «Чернівецький обласний лабораторний центр МОЗ України» (2006-2016 рр.) щодо захворюваності та летальності при лептоспірозі в області, результати епідеміологічного розслідування всіх зареєстрованих випадків лептоспірозу (283 випадки, зокрема 32 летальних), результати усного опитування 157 респондентів для оцінки обізнаності сільського населення щодо лептоспірозу. Етіологію захворювань визначали за наявністю специфічних антитіл у реакції мікроаглютинації з використанням некомерційного діагностичного набору штамів лептоспір.

Результати досліджень і висновки. На тлі тенденції до зниження захворюваності на лептоспіроз протягом періоду спостереження у Чернівецькій області відзначено стійку тенденцію до зростання летальності. Її середній показник складав 11,3 % при загальнодержавному 9,6 % та в окремі роки коливався від 3,6 % (2008 р.) до 57,1 % (2016 р.). Серед летальних випадків лабораторно підтверджено лише 59,4 %. Серед факторів ризику тяжкого ступеня недуги та вищої летальності слід зазначити етіологічну роль L. icterohaemorrhagiae, вік пацієнтів 60 років і старше, пізнє звернення за медичною допомогою, пізню постановку діагнозу після звернення. Серед пацієнтів із лабораторно підтвердженим діагнозом антитіла до Licterohaemorrhagiae було визначено у 61,8 % пацієнтів із тяжким ступенем захворювання та у 63,2 % померлих. Серед усіх захворілих цей показник становив лише 33,7 %. Серед померлих пацієнтів особи віком 60 років і старше становили 62,5 %. За медичною допомогою на 5-10-у добу звернулося 59,4 % осіб проти 44,1 %, в яких захворювання закінчилося одужанням. Пізнє звернення за медичною допомогою обумовлено низькою обізнаністю населення. Серед опитаних сільських жителів лише кожен десятий відзначив обізнаність щодо цієї інфекції. Збіг первинного і кінцевого діагнозів зареєстровано лише в 3,4-23,3 % випадків. Серед захворілих на лептоспіроз і серед померлих переважали сільські жителі (відповідно 74,6 та 65,6 %).

Біографії авторів

V. I. Zadorozhna, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»,

директор ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», д. мед. н., професор, член-кореспондент НАМН України

N. V. Hopko, ДУ «Чернівецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України».

в. о. директора ДУ «Чернівецький обласний лабораторний центр МОЗ України»

Посилання

Costa, F., Hagan, J.E., Calcagno, J., Kane, M., Torgerson, P., Martinez-Silveira, M.S. (2015). Global morbidity and mortality of leptospirosis: a systematic review. PLoS Negl. Trop. Dis., 9: e0003898. [E-resource] https://doi.org/10.1371/journal.pntd.0003898.

European Centre for Disease Prevention and Control. (2014). Annual epidemiological report 2014 – food- and waterborne diseases and zoonoses. [E-resource] http://ecdc.europa.eu/en/publications/Publications/food-waterborne-diseases-annual-epidemiological-report-2014.pdf

Richard, S., Oppliger, A. (2015). Zoonotic occupational diseases in forestry workers – Lyme borreliosis, tularemia and leptospirosis in Europe. Ann. Agric. Environ. Med., 22, 1: 43-50.

Picardeau M. (2013). Diagnosis and epidemiology of leptospirosis. Med. Mal. Infect., 43, 1: 1-9.

Bandara, M., Ananda, M., Wickramage, K., Berger, E., Agampodi, S. (2014). Globalization of leptospirosis through travel and migration. Global Health., 10: 61. [E-resource] https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25112368

Haake, D.A., Levett, P.N. (2015). Leptospirosis in humans. Curr. Top. Microbiol. Immunol., 387: 65-97.

Sánchez-Monte, S., Espinosa-Martínez, D.V., Ríos-Muñoz, C.A., Berzunza-Cruz, M., Becker, I. (2015). Leptospirosis in Mexico: Epidemiology and potential distribution of human cases. PLoS One, 10, 7: e0133720. [E-resource] https://doi.org/10.1371/journal.pone.0133720

Svarch, A.E., Arce-Salinas, C.A., Amaya, J.L., Garcia, M.N. (2017). Leptospirosis in Tropical Regions of Southeast Mexico: A Clinical Case Series Review. Current Tropical Medical Report (2017) 4: 52. [E-resource] https://doi.org/10.1007/s40475-017-0104-8

Vasylieva, N.A., Polishchuk, Yu.A., Ivakhiv, O.L., Burtnyak, Т.V., Мusіienko, М.Т. (2008). Epidemiolohichni osoblyvosti leptospirozu v zakhidnomu rehioni Ukrainy [Epidemiological features of leptospirosis in the western region of Ukraine]. Infektsiyni khvoroby, 2: 15-19. [in Ukrainian].

Kravchuk, Yu.A., Vasylieva, N.A. (2015). Epizootoloho-epidemiolohichni osoblyvosti leptospirozu v Ternopilskii oblasti [Epizootological and epidemiological features of leptospirosis in the Ternopil region]. Analy Mechnykovskoho instytutu, 2: 165-171. [in Ukrainian].

Goris, M.G.A., Hartskeerl, R.A. (2014). Leptospirosis serodiagnosis by the microscopic agglutination test. Curr. Protoc. Microbiol., 32, 1: 12E.5.1-12E.5.18. [E-resource] https://currentprotocols.onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1002/9780471729259.mc12e05s32

Nakaz MOZ Ukrayiny vid 28.12.2015 r. №905 «Pro zatverdzhennya kryteriyiv, za yakymy vyznachayutsya vypadky infektsiynykh ta parazytarnykh zakhvoryuvan, yaki pidlyahayut reyestratsiyi» [On approval of the criteria for determining the cases of infectious and parasitic diseases that are subject to registration”] [E-resource] http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE28509.html [in Ukrainian]

Опубліковано
2018-10-12
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження