ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ У ХВОРИХ НА ВПЕРШЕ ДІАГНОСТОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ ІЗ РІЗНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ЛІКУВАННЯ

Анотація

Мета – оцінити рівні глюкози, інсуліну, визначених натще, та індексу homeostasis model assessment (HOMA-IР) у хворих на неефективно лікований вперше діагностований туберкульоз легень (НЛТБ), порівняно із даними пацієнтів, які успішно завершили курс лікування (ВДТБ).

Матеріали і методи. Було обстежено 49 хворих на вперше діагностований туберкульоз легень. Пацієнтів розподілили на 2 групи. У 1-у групу увійшло 28 хворих на НЛТБ. У 2-у (групу порівняння) включено 11 пацієнтів із ВДТБ. Зразки крові брали перед початком лікування, через 3 міс. від початку лікування та через 2-3 міс. лікування у 1-й групі. Рівень глюкози визначали у плазмі натще гексокіназним методом із застосуванням біохімічного аналізатора Beckman Coulter AU640, Японія. Рівень інсуліну у сироватці визначали натще електрохемілюмінесцентним методом із використанням аналізатора Cobas e411, Швейцарія. HOMA-ІР вираховували за методом Matthews et al. (1985).

Результати. Рівні глюкози натще в обох групах були майже однаковими і не відрізнялися від норми (р˃0,05). Рівні інсуліну натще не перевищували норму, але були вищими у хворих 1-ї групи, ніж у 2-ї (р˂0,05). Це означало, що у них визначалася невелика відносна гіперінсулінемія. Індекс HOMA-ІР у 1-й групі також перевищував показник 2-ї групи (р˂0,05). Зростання рівнів глюкози натще відзначалося у 10,7 % пацієнтів 1-ї групи та у 4,8 % – 2-ї групи. Зниження рівня глюкози мало місце лише у 4,8 % пацієнтів 2-ї групи. Зростання рівня інсуліну натще мало місце в 1 випадку серед хворих 1-ї групи, у 2-й групі не було жодного пацієнта із гіперінсулінемією; зниження рівнів інсуліну було зареєстровано лише у 14,3 % хворих 1-ї групи (р˃0,05). Зростання індексу HOMA-ІР відзначалося переважно серед хворих 1-ї групи: 9 випадків (33,3 %) проти 1 (4,8 %) у 2-й групі (р˂0,05). Тобто, невелика відносна гіперінсулінемія за нормальних значень глюкози та зростання індексу ІР може бути ознакою доклінічних порушень вуглеводного обміну у хворих на НЛТБ.

Висновки. Це може свідчити про вплив вірулентних мікобактерій та більш тяжких рентґенологічних змін на вуглеводний обмін та/чи негативний вплив таких порушень на прогноз туберкульозу.