СЕПСИС ЯК САМОСТІЙНЕ ІНФЕКЦІЙНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Автор(и)

  • Ж.О. Ребенок Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2009.2.774

Анотація

Обґрунтовано абсолютну неспроможність поширеної синдромальної гіпотези сепсису як синдрому системної запальної відповіді. На відміну від зазначеної гіпотези, що остаточно себе дискредитувала, інфектологічна теорія розглядає сепсис як генералізовану інфекцію бактерійної і/або грибкової етіології, що розвивається в імунонедостатньому організмі, з характерними патоморфологічними і патогістологічними змінами в тканинах.

Наведено науково обґрунтоване бачення етіології, патогенезу, клініки та діагностики сепсису. З інфектологічних позицій розглянута класифікація цієї хвороби, а також найбільш ефективне лікування, спрямоване на усунення безпосередньої причини недуги – збудника/збудників і подолання імунної недостатності.

Біографія автора

Ж.О. Ребенок, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-07-04

Як цитувати

Ребенок, Ж. (2013). СЕПСИС ЯК САМОСТІЙНЕ ІНФЕКЦІЙНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ. Інфекційні хвороби, (2). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2009.2.774

Номер

№ 2 (2009)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).