СПЕКТР БАКТЕРІЙ, ВИДІЛЕНИХ ВІД ХВОРИХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ЛІКАРНІ, ТА ЇХ АДГЕЗИВНІ ВЛАСТИВОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2016.3.6894Ключові слова:
госпітальні інфекції, мікроорганізми, адгезивні властивості.Анотація
Наведено результати вивчення спектру виділених із різного клінічного матеріалу мікроорганізмів, отриманих від хворих, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Тернопільської університетської лікарні в 2015 р., та проведено порівняльний моніторинг з попередніми роками. Показано, що найчастіше від пацієнтів висівали представників родини Enterobacteriaceae – 56,4 %, неферментуючі грамнегативні бактерії – 27,3 %, стафілококи – 16,3 %. Відстежено, що така мікробіологічна картина прослідковується протягом останніх трьох років.
Враховуючи те, що адгезія є одним з чинників вірулентності бактерій, у роботі показано результати дослідження адгезивних властивостей вилучених клінічних штамів. Бактерії, як правило, мали достатньо високий рівень адгезивності. Найвищі показники адгезивної здатності були зафіксовані серед S. aureus – 4,9±2,2. Показано, що між адгезивною активністю бактерій та стійкістю їх до антибіотиків існує прямий кореляційний зв’язок.
Посилання
Beloborodov. V.B. Antibakterial'naya terapiya pnevmonii, svyazannoy s iskusstvennoy ventilyatsiyey legkikh: put' ot natsional'nykh rekomendatsiy do primeneniya v otdelenii / V.B. Beloborodov // Infektsii v khirurgii. – 2011. – № 2. – S. 66-72.
Yakovlev S.V. Klinicheskoye znacheniye rezistentnosti mikroorganizmov dlya vybora rezhima antibakterial'noy terapii v khirurgii / S.V. Yakovlev // Moskovskaya meditsinskaya akademiya im. I.M. Sechenova. Consilium Medicum. – 2001. – Tom 3, № 2. – S. 11-14.
Kopcha V.S. Suchasni antybiotyky ta pryntsypy ratsionalʹnoyi antybiotykoterapiyi (chastyna II) / V.S. Kopcha, M.A. Andreychyn, ZH.O. Rebenok [ta in.] // Infektsiyni khvoroby. – 2012. – №1(67). – S. 64-75.
Brusselaers N. The rising problem of antimicrobial resistance in the intensive care unit / N. Brusselaers, D. Vogelaers, S. Blot // Ann. Intensive Care. – 2011. – N 23. – P. 1-47.
Hall-Stoodley L. Evolving concepts in biofilm infections / L. Hall-Stoodley, P. Stoodley // Cell Microbiol. – 2009. − Vol. 11, N 7. – Р. 1034-1043.
Semanyuk N.V. Adhezyvni vlastyvosti dominuyuchykh mikroorhanizmiv zubnykh blyashok u sobak za khronichnoho kataralʹnoho hinhivitu / N.V. Semanyuk, N.M. Khomyn // Biolohiya tvaryn. – 2014. − Tom 16, № 3. – S. 130-135.
Andreychyn YU.M. Mikroflora verkhnʹoshchelepnykh pazukh i yiyi adhezyvna aktyvnistʹ pry hostromu hniynomu synusyti / YU.M. Andreychyn, S.I. Klymnyuk, O.V. Pokryshko // Infektsiyni khvoroby. – 2013. – № 3 (73). – S. 69-73.
Sinetar E.O. Vplyv preparatu Aflazyn® na adhezyvni vlastyvosti mikroorhanizmiv – zbudnykiv kateter-asotsiyovanykh infektsiy / E.O. Sinetar, M.M. Loskutova // Zdorovʹe zhenshchyny. – 2013. – № 3. – S. 148-151.
Zhornyak O.I. Vplyv antyseptychnykh preparativ na adhezyvni vlastyvosti mikroorhanizmiv / O.I. Zhornyak, O.K. Stukan // Bukovynsʹkyy medychnyy visnyk. − 2010. − Tom 14, № 4 (56). – S. 122-124.
Boyko V.M. Chutlyvistʹ hospitalʹnykh shtamiv mikroorhanizmiv do protymikrobnykh zasobiv ta yikh vplyv na patohenni mekhanizmy / V.M. Boyko, I.M. Kovalenko, YU.V. Kordon // Materialy KHII zʺyizdu tovarystva mikrobiolohiv Ukrayiny im. S.M. Vernadsʹkoho (25-30 travnya 2009 r.). – Uzhhorod, 2009. – S. 150.
Adhezyvni vlastyvosti asotsiatsiyi Candida albicans i Staphylococcus aureus / V.V. Minukhin, O.V. Kochnyeva, S.M. Hramatyuk [ta in.] // Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. – 2013. – Vyp. 2(100). – S. 89-91.
Adhezyvni vlastyvosti ta antylizotsymna aktyvnistʹ svizhovyluchenykh vid khvorykh ditey shyhel i salʹmonel / I.A. Voronkina, S.A. Derkach, A.I. Nosatenko [ta in.] // Visn. SumDU. Seriya «Medytsyna». – 2007. – № 2. – S. 38-43.
Biryukova S.V. Adgezivnyy potentsial S. aureus i C. albicans, vydelennykh iz ekssudata vospalennykh slyunnykh zhelez pod vliyaniyem ozonirovaniya / S.V. Biryukova, G.M. Bol'shakova // Annali Mechnikívs'kogo ínstitutu. – 2006. – № 2. – S. 17-21.
Metodiki klinicheskikh laboratornykh isledovaniy: Spravochnoye posobiye. – Tom 3. Klinicheskaya mikrobiologiya. Bakterio¬logicheskiye isledovaniya. Mikologicheskiye isledovaniya. Parazitologicheskiye isledovaniya. Infektsionnaya imunodiagnostika. Molekulyarnyye isledovaniya v diagnostike infektsionnykh zabolevaniy / Pod red. V.V. Men'shikova. – M.: Labora, 2009. – 880 s.
Opredelitel' bakteriy Berdzhi. V 2-kh t. / Pod red. Dzh. Khoulta, N. Kriga, P. Snita, Dzh. Steynli, S. Uill'yamsa [per. s angl. pod red. akad. RAN G.A. Zavarzina]. – M.: Mir, 1997. – 800 c.
Brilis V.I. Metodika izucheniya adgezivnogo protsessa mikroorganizmov / V.I. Brilis, T.A. Brilene, A.A. Lentsner // Lab. delo. – 1986. – № 4. – S. 210-212.
Port Ye.V. Izucheniye adgezivnykh svoystv shtammov sinegnoynoy palochki / Ye.V. Port // Vestnik Khar'kovskogo natsional'nogo universiteta. – 2004. – № 239. – S. 11-15.
Livrelli V. Adhesive properties and antibiotic resistance of Klebsiella, Enterobacter, and Serratia clinical isolates involved in nosocomial infections / V. Livrelli, C. De Champs, P. Di Martino A. // J. Clin. Microbiol. – 1996. – Vol. 34, N 8. – P. 1963-1969.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
