МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СПІРОМЕТРІЇ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНО-АСОЦІЙОВАНОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ З РЕЦИДИВНИМ ПЕРЕБІГОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2016.3.6893Ключові слова:
діти, респіраторні інфекції, рецидивний обструктивний бронхіт, спірометрія.Анотація
Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) є найчастішою патологією дитячого віку. У разі виникнення інфекцій у нижніх відділах дихальних шляхів у дітей можливі прояви багаторазової бронхообструкції. У цих випадках мова йде про рецидивний обструктивний бронхіт (РОБ). Для об’єктивнї оцінки функціонального стану системи зовнішнього дихання дітям проводилась спірометрія на апараті MIR-II (Країна виробник –Італія). Метою дослідження була оцінка можливості використання спірометрії для диференціювання між інфекційно-асоційованим та алергічним РОБ у дітей під час загострення бронхообструктивного синдрому. у дослідження було залучено 77 дітей віком від 5 років 10 міс. до 11 років 6 міс. У дослідження залучалися діти в яких відповідно до результатів об’єктивного огляду було діагностовано обструктивний бронхіт. З них у 38 дітей (49,4 %) встановлено інфекційно-асоційований варіант РОБ, тоді як у 39 (50,7 %) визначався алергічний варіант захворювання. За результатами спірометрії, у дітей обох груп на тлі розвитку бронхообструктивних проявів визначено нормальні значення статичних показників зовнішнього дихання, водночас, динамічні показники були зниженими, що типово для бронхообструктивного синдрому. У пацієнтів обох груп спостерігалися порушення бронхіальної прохідності на рівні бронхів дрібного калібру та середнього калібру.
Посилання
Suchasni pidkhody do diahnostyky, profilaktyky retsydyvuyuchykh i khronichnykh bronkhitiv u ditey / YU.H. Antypkin, L.P., Smirnova O.A., Arabsʹka [ta in.]. – Kyyiv: ZAT «Vipol», 2003. – 122 s.
Pchelintsev M.V. Novyye kliniko-farmakologicheskiye aspekty simptomaticheskoy terapii ORVI i grippa // Russkiy meditsinskiy zhurnal. – 2009. – T. 17, № 14. – S. 924-928.
Zaytseva O.V. Bronkhoobstruktivnyy sindrom v praktike pediatra. Rol' ingalyatsionnoy bronkholiticheskoy terapii // Novosti meditsiny i farmatsii. – 2008. – № 19 (261), noyabr'. – S. 12-13.
Van Bever H.P. Critical evaluation of prognostic factors in childhood asthma / H.P. Van Bever, K.N. Desager, M. Hagendorens // Pediatric Allergy and Immunology. – 2002. – V. 13. – P. 77-83.
Okhotnikova Ye.N. Etot mnogolikiy i kovarnyy bronkhoobstruktivnyy sindrom / Ye.N.Okhotnikova // Zdorov'ye Ukrainy. – 2011. – № 3. – S. 132-133.
International ERS/ATS guidelines on definition, evaluation and treatment of severe asthma / K.F. Chung, S.E. Wenzel, J.L. Brozek [et al.] / Eur. Respir. J. – 2014. – V. 43. – P. 3433-3473.
An official American Thoracic Society/European Respiratory Society statement: pulmonary function testing in preschool children / N. Beydon, S.D. Davis, E. Lombardi [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. – 2007. – V. 175, N 12. – P. 1304-1345.
Diagnosis and treatment of respiratory illness in children and adults / L. Snellman, W. Adams, G. Anderson [et al.]. – Bloomington (MN): Institute for Clinical Systems Improvement (ICSI), 2013. – 86 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).