ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕРАПІЇ ЛІНІЙНИМ ІНТЕРФЕРОНОМ АЛЬФА-2b І РИБАВІРИНОМ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С

Автор(и)

  • О.К. Полукчи Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського
  • Д.Б. Пеньков
  • Ю.В. Танчук
  • О.В. Свердліна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2010.2.648

Анотація

Узагальнено досвід лікування хворих на хронічний гепатит С із застосуванням лінійного α2b-інтерферону в комбінації з рибавірином. Клінічне вивчення комбінованій терапії виявило її достатню ефективність і невисокий відсоток розвитку побічних явищ, що супроводжують лікування.

Біографія автора

О.К. Полукчи, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-06-25

Як цитувати

Полукчи, О., Пеньков, Д., Танчук, Ю., & Свердліна, О. (2013). ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕРАПІЇ ЛІНІЙНИМ ІНТЕРФЕРОНОМ АЛЬФА-2b І РИБАВІРИНОМ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С. Інфекційні хвороби, (2). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2010.2.648

Номер

№ 2 (2010)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).