АКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ АНТИПРОТЕАЗ У ХВОРИХ НА ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬ НАРКОТИКИ

Автор(и)

  • А.М. Бондаренко Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.4.2723

Анотація

Наведено дані про динаміку рівня провідних сироваткових інгібіторів протеїназ – α 1 – інгібітора протеїназ (α1 – ІП) та α2-макроглобуліну (α2-МГ) в крові хворих на парентеральні віруси моно- та мікст-гепатити (ВГ),які вживають наркотики. Показано, що рівень α1-ІП має зворотну залежність від ступеня тяжкості перебігу ВГ у наркоспоживачів, а абстиненція зменшує резерв системи інгібіторів протеїназ до її декомпенсації.

Біографія автора

А.М. Бондаренко, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-25

Як цитувати

Бондаренко, А. (2014). АКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ АНТИПРОТЕАЗ У ХВОРИХ НА ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬ НАРКОТИКИ. Інфекційні хвороби, (4). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.4.2723

Номер

№ 4 (2004)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).