КЛІНІЧНІ КРИТЕРІЇ КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРАПІЇ БЛАСТОЦИСТОЗУ КО-ТРИМОКСАЗОЛОМ

І. П. Бодня

doi:10.11603/1681-2727.2026.1.16163

Автор(и)

І. П. Бодня Харківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-7687-4068

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2026.1.16163

Ключові слова:

бластоцистоз, клініка, ефективність терапії, прогноз

Анотація

Сучасна медицина налічує безліч засобів односпрямованої дії, що ускладнює клініцисту вибір конкретного з них. Вирішення цієї проблеми можливе в ракурсі прогностичного підходу, коли на початку лікування можна передбачити ефективність лікування конкретним засобом. У зв’язку з цим розробка предикторів ефективності лікування бластоцистозу ко-тримаксозолом є актульною.

Пацієнти і методи. Для визначення прогностичної цінності клінічної симптоматики ретроспективно було здійснено її аналіз у 135 хворих на бластоцистоз віком від 17 до 54 років, які отримували лікування ко-тримаксозолом у поєднанні із симптоматичною терапією. В результаті були сформовані альтернативні групи: з добрим (група А, n=87) та задовільним (група Б, n=48) лікувальним ефектом. До групи А включали хворих, у яких через 1 місяць від початку терапії ступінь регресії клінічної симптоматики загалом мав значення ≥31 %, а до групи Б − ≤30 %. Критерієм короткостроковості прогнозу служила ефективність лікування через 1 місяць від початку. Для розробки прогностичних критеріїв використовували неоднорідну послідовну процедуру Вальда-Генкіна.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що висока прогностична інформативність була характерна для таких симптомів, як лімфоаденопатія (J=3,35), тяжкість у правому підребер’ї (J=1,41), ступінь маніфестації симптоматики (J=1,33), суглобовий біль (J=1,21) та вегето-вісцеральна дисфункція (J=1,06).

Помірна прогностична цінність встановлена відносно тривалості захворювання (J=0,91), температури тіла (J=0,84), наявності у хворого запаморочення (J=0,97), м’язового болю (J=0,84), зниження працездатності (J=0,67) і погіршення пам’яті (J=0,60), а низькі предикторські властивості відзначені щодо віку хворого (J=0,48), тахікардії (J=0,33) та болю голови (J=0,20).

Апробація прогностичного алгоритму на групі дослідження (n=135) встановила, що правильні прогнози склали 80,2 %, невизначені – 15,6 %, а помилкові – 4,2 % випадку.

Висновки. За допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна розроблено алгоритм короткострокового прогнозу (до 1 місяця) ефективності терапії хворих на бластоцистоз ко-тримаксозолом, в якому встановлено значення прогностичних коефіцієнтів кожної з градацій симптомів та їх загальну прогностичну інформативність.

Найбільшу прогностичну інформативність виявили такі прогностичні клінічні симптоми, як наявність лімфоаденопатії (J=3,35), тяжкість у правому підребер’ї (J=1,41), маніфестація симптоматики (J=1,33) і суглобовий біль (J=1,21).

Апробація алгоритму на групі дослідження (n=135) при 95 % рівні надійності встановила високу його ефективність, оскільки частка помилкових прогнозів склала 4,2 % і не перевищила заданий рівень надійності; правильні прогнози склали 80,2 %, а невизначені – 15,6 % випадків.

Біографія автора

І. П. Бодня, Харківський національний медичний університет

канд. мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб, дитячих інфекційних хвороб та фтизіатрії Харківського національного медичного університету

Посилання

Alfellani, M. A., Taner-Mulla, D., Jacob, A. S., Imeede, C. A., Yoshikawa, H., Stensvold, C. R., & Clark, C. G. (2013). Genetic diversity of Blastocystis in livestock and zoo animals. Protist, 164, 497–509. https://doi.org/10.1016/j.protis.2013.05.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.protis.2013.05.003

Silberman, J. D., Sogin, M. L., Leipe, D. D., & Clark, C. G. (1996). Human parasite finds taxonomic home. Nature, 380, 398. https://doi.org/10.1038/380398a0 DOI: https://doi.org/10.1038/380398a0

Krogsgaard, L. R., Engsbro, A. L., Stensvold, C. R., Nielsen, H. V., & Bytzer, P. (2015). The prevalence of intestinal parasites is not greater among individuals with irritable bowel syndrome: A population-based case-control study. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 13, 507–513. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2014.07.065 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2014.07.065

Bart, A., Wentink-Bonnema, E. M., Gilis, H., Verhaar, N., Wassenaar, C. J., van Vugt, M., Goorhuis, A., & van Gool, T. (2013). Diagnosis and subtype analysis of Blastocystis sp. in 442 patients in a hospital setting in the Netherlands. BMC Infectious Diseases, 13, 389. https://doi.org/10.1186/1471-2334-13-389 DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2334-13-389

Scanlan, P. D., Stensvold, C. R., & Cotter, P. D. (2015). Development and application of a Blastocystis subtype-specific PCR assay reveals that mixed-subtype infections are common in a healthy human population. Applied and Environmental Microbiology, 81, 4071–4076. https://doi.org/10.1128/AEM.00520-15 DOI: https://doi.org/10.1128/AEM.00520-15

Popruk, S., Udonsom, R., Koompapong, K., Mahittikorn, A., Kusolsuk, T., Ruangsittichai, J., & Palasuwan, A. (2015). Subtype distribution of Blastocystis in Thai–Myanmar border, Thailand. The Korean Journal of Parasitology, 53, 13–19. https://doi.org/10.3347/kjp.2015.53.1.13 DOI: https://doi.org/10.3347/kjp.2015.53.1.13

Forsell, J., Granlund, M., Samuelsson, L., Koskiniemi, S., Edebro, H., & Evengård, B. (2016). High occurrence of Blastocystis sp. subtypes 1–3 and Giardia intestinalis assemblage B among patients in Zanzibar, Tanzania. Parasites & Vectors, 9, 370. https://doi.org/10.1186/s13071-016-1637-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s13071-016-1637-8

El Safadi, D., Gaayeb, L., Meloni, D., Cian, A., Poirier, P., Wawrzyniak, I., Delbac, F., Dabboussi, F., Delhaes, L., Seck, M., … (2014). Children of Senegal River basin show the highest prevalence of Blastocystis sp. ever observed worldwide. BMC Infectious Diseases, 14, 164. https://doi.org/10.1186/1471-2334-14-164 DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2334-14-164

Alfellani, M. A., Stensvold, C. R., Vidal-Lapiedra, A., Onuoha, E. S., Fagbenro-Beyioku, A. F., & Clark, C. G. (2013). Variable geographic distribution of Blastocystis subtypes and its potential implications. Acta Tropica, 126, 11–18. https://doi.org/10.1016/j.actatropica.2012.12.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.actatropica.2012.12.011

Ramírez, J. D., Sánchez, A., Hernández, C., Flórez, C., Bernal, M. C., Giraldo, J. C., Reyes, P., López, M. C., García, L., Cooper, P. J., … (2016). Geographic distribution of human Blastocystis subtypes in South America. Infection, Genetics and Evolution, 41, 32–35. https://doi.org/10.1016/j.meegid.2016.03.017 DOI: https://doi.org/10.1016/j.meegid.2016.03.017

Roberts, T., Stark, D., Harkness, J., & Ellis, J. (2014). Update on the pathogenic potential and treatment options for Blastocystis sp. Gut Pathogens, 6, 17. https://doi.org/10.1186/1757-4749-6-17 DOI: https://doi.org/10.1186/1757-4749-6-17

Stensvold, C. R., & Clark, C. G. (2016). Current status of Blastocystis: A personal view. Parasitology International, 65, 763–771. https://doi.org/10.1016/j.parint.2016.05.015 DOI: https://doi.org/10.1016/j.parint.2016.05.015

Roberts, T., Ellis, J., Harkness, J., Marriott, D., & Stark, D. (2014). Treatment failure in patients with chronic Blastocystis infection. Journal of Medical Microbiology, 63, 252–257. DOI: https://doi.org/10.1099/jmm.0.065508-0

Gubler, E. V. (1978). Vyichislitelnyie metody analiza i raspoznavaniya patologicheskih protsessov. Meditsina.