СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ КОРОСТИ ТА ПРИЧИНИ ДІАГНОСТИЧНИХ ПОМИЛОК
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.2.1609Анотація
Паразитарні захворювання шкіри залишаються актуальною проблемою у зв'язку з їх розповсюдженістю. За останні десятиріччя зростання захворюваності на коросту. Це традиційно пов'язано із міграцією, скупченням населення та погіршенням санітарно-гігієнічних умов на тлі економічної кризи [1].
Тривале й нераціональне лікування призводить до ускладнень корости дерматитом, мікробною екземою, піодермією, постскабієсною лімфоплазією. Як правило, зі збільшенням давності захворювання зростає ймовірність ускладнень, що часто призводить до діагностичних помилок Нелікована і недіагностована короста зумовлює невротичні розлади, безсоння, чим викликає негативні психосоціальні наслідки [2##submission.downloads##
Опубліковано
2013-11-11
Як цитувати
Курята, І. (2013). СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ КОРОСТИ ТА ПРИЧИНИ ДІАГНОСТИЧНИХ ПОМИЛОК. Інфекційні хвороби, (2). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.2.1609
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).