ЕКСТРЕНА АНТИБІОТИКОПРОФІЛАКТИКА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ У ВАГІТНИХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.4.15760Ключові слова:
Лайм-бореліоз, екстрена антибіотикопрофілактика, вагітніАнотація
Попри наявність нині чинного наказу МОЗ (№ 218 від 16.05.2005 р. «Про посилення заходів щодо діагностики та профілактики іксодових кліщових бореліозів в Україні» та відповідних докладних керівництв («Стандарт медичної допомоги хвороба Лайма» (наказ МОЗ № 1623 від 21.09.2024 р. та «Хвороба Лайма. Клінічна настанова, заснована на доказах»), постконтактна профілактика (ПКП) Лайм-бореліозу (ЛБ) після укусу кліща для вагітних і жінок, які годують груддю, не розроблена. На думку авторів статті, така профілактика вимагає додаткового і фактично «первинного» етапу – дослідження кліща, що вкусив жінку, на наявність у ньому борелій. Адже, навіть незважаючи на те, що на ранніх етапах прикріплення кліща до людини ризик її інфікування бореліями невисокий, але він залишається. Він буде більш значущим у високоендемічних регіонах, яким на сьогодні є Україна. Тому, щоб обґрунтовано здійснити ПКП або уникнути її недоцільного використання, основним і фактично головним критерієм її призначення є дослідження кліща на наявність у ньому збудника ЛБ.
Детально проаналізована проблема вибору антибіотиків, до яких чутливі збудники ЛБ і які або нетоксичні для плода, або не проникають через плацентарний бар’єр, тобто не є ембріотоксичними.
Запропонований первинний алгоритм застосування ПКП у вигляді дослідження кліща на приналежність до родини саме іксодових кліщів (хоча резервуаром борелій можуть бути і аргасові кліщі і, навіть, комари); дослідження кліща на наявність у ньому збудників кліщового бореліозу (В. burgdorferi, В. garini, В. afzelii); дослідження крові жінок на наявність специфічних антиборелійних IgM та IgG (кожен тип окремо, не сумарні антитіла). Імуноблот для виявлення специфічних до борелій IgG первинно не здійснюється.
Наведені алгоритми доцільності ПКП ЛБ, виявлення збудників ЛБ у тканинах кліща, а також практичний алгоритм застосування ПКП у вагітних, жінок, які годують груддю, та дітей до 8 років.
Посилання
Міністерство охорони здоров’я України. (2005, травень 16). Наказ № 218 «Про посилення заходів з діагностики та профілактики іксодових кліщових бореліозів в Україні». https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0218282-05#Text
Андрейчин, М. А., Шкільна, М. І., & Гук, М. Т. (2022). Профілактика кліщових інфекцій: сучасний стан і перспектива. Інфекційні хвороби, (3), 4–11. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13471
Возіанова, Ж. І. (2001). Інфекційні та паразитарні хвороби (Т. 2). Здоров’я.
Міністерство охорони здоров’я України. (2024, вересень 21). Стандарт медичної допомоги. Хвороба Лайма (Наказ № 1623). https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/nakaz_1623_hl.pdf
Міністерство охорони здоров’я України. (2024). Хвороба Лайма. Клінічна настанова, заснована на доказах. https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/kn_2024_hl.pdf
Centers for Disease Control and Prevention (CDC). (n.d.). Lyme disease prophylaxis after tick bite. https://www.cdc.gov/lyme/media/pdfs/lyme-disease-prophylaxis-after-tick-bite-poster.pdf
Малий, В. П., & Андрейчин, М. А. (Ред.). (2018). Інфекційні хвороби: підручник (Т. 2). Магнолія 2006.
Benedict, B., Kristensen, S. M., & Duxin, J. P. (2024). What are the DNA lesions underlying formaldehyde toxicity? DNA Repair, 138, 103667. https://doi.org/10.1016/j.dnarep.2024.103667 DOI: https://doi.org/10.1016/j.dnarep.2024.103667
МОЗ України. Державний експертний центр МОЗ України. (n.d.). Доксициклін-ТЕВА. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу. http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlz1?opendocument&stype=0BCB32D43E0064ECC2258B410048D93C
Cross, R., Ling, C., Day, N. P. J., McGready, R., & Paris, D. H. (2016). Revisiting doxycycline in pregnancy and early childhood – time to rebuild its reputation? Expert Opinion on Drug Safety, 15(3), 367–382. https://doi.org/10.1517/14740338.2016.1135134 DOI: https://doi.org/10.1517/14740338.2016.1133584
МОЗ України. Державний експертний центр МОЗ України. (n.d.). Біцилін®-5. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу. http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlz1?opendocument&stype=457C6291F4932BBFC2258C6E002FF96C
МОЗ України. Державний експертний центр МОЗ України. (n.d.). Біцилін®-3. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу. http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlz1?opendocument&stype=95FEC31C2218043DC2258C6E002FD766
U.S. Food and Drug Administration (FDA). (2014, Decembe 4). Pregnancy and lactation labeling resources: Content and format of labeling for human prescription drug and biological products; requirements for pregnancy and lactation labeling. Department of Health and Human Services. https://www.fda.gov/drugs/labeling-information-drug-products/pregnancy-and-lactation-labeling-resources
Hunfeld, K.-P., Kraiczy, P., Norris, D. E., & Lohr, B. (2023). The in vitro antimicrobial susceptibility of Borrelia burgdorferi sensu lato: Shedding light on the resistance profile. Pathogens, 12(10), 1204. https://doi.org/10.3390/pathogens12101204 DOI: https://doi.org/10.3390/pathogens12101204
Sicklinger, M., Wienecke, R., & Neubert, U. (2003). In vitro susceptibility testing of four antibiotics against Borrelia burgdorferi: A comparison of results for the three genospecies Borrelia afzelii, Borrelia garinii, and Borrelia burgdorferi sensu stricto. Journal of Clinical Microbiology, 41(4), 1791–1793. https://doi.org/10.1128/JCM.41.4.1791-1793.2003 DOI: https://doi.org/10.1128/JCM.41.4.1791-1793.2003
Gratz, N. (2005). Трансмиссивные инфекционные заболевания в Европе: их распространение и влияние на общественное здравоохранение. Всемирная организация здравоохранения, Европейское региональное бюро. https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/276735/E82481R.pdf [in Russian].
Lantos, P. M., Rumbaugh, J., Bockenstedt, L. K., Falck-Ytter, Y. T., Aguero-Rosenfeld, M. E., Auwaerter, P. G., … Zemel, L. S. (2021). Clinical practice guidelines by the Infectious Diseases Society of America (IDSA), American Academy of Neurology (AAN), and American College of Rheumatology (ACR): 2020 guidelines for the prevention, diagnosis and treatment of Lyme disease. Clinical Infectious Diseases, 72, 1–48. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1215 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1215
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Л. А. Бондаренко, А. М. Бондаренко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
