ПАРВОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ B19 І ВАГІТНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.4.15759Ключові слова:
парвовірус B19, внутрішньоутробне інфікування, анемія, доплерографія, внутрішньоутробна трансфузіяАнотація
Патогенний для людини парвовірус B19 може передаватися за допомогою аерозольного, фекально-орального (через брудні руки), контактно-ранового (при переливанні крові) механізму, або трансплацентарно. Реалізація останнього шляху передачі може призвести до інфікування плода. Неімунні вагітні перебувають у зоні ризику внутрішньоутробного інфікування плода парвовірусом В19 з тяжкими ускладненнями, якщо передача збудника стається в першому або другому триместрі.
Більшість імунодефіцитних пацієнток має легкі респіраторні симптоми та макулопапульозний висип (інфекційна еритема). У разі інфікування плода в нього може розвинутися анемія, а в тяжчих випадках – водянка. Зазначені ускладнення виникають через тропність вірусу до клітин-попередників крові плода. На щастя, ці наслідки рідкісні, і більшість вагітностей з парвовірусною інфекцією В19 перебігає без ускладнень.
Діагностика внутрішньоутробної парвовірусної інфекції включає дослідження матері на антитіла IgG та IgM, однак вона неоднозначна. Фетальну інфекцію можна діагностувати за допомогою ПЛР амніотичної рідини, але цей метод обмежений, оскільки на позитивний результат можна розраховувати лише під час відносно короткочасного періоду віремії.
Терапія плода при інфікуванні парвовірусом B19 в основному залежить від ознак водянки (асцит, набряк шкіри, плевральний і перикардіальний випоти, набряк плаценти тощо), а також ступеня тяжкості анемії плода, на який вказує пік систолічної швидкості у середній мозковій артерії, оцінений доплерівським методом – PSV-MCA. Якщо PSV-MCA >1,5 MoM і термін вагітності становить від 18 до 35 тижнів, показана внутрішньоутробна гемотрансфузія шляхом кордоцентезу.
Профілактика зосереджена на зниженні впливу на групи високого ризику, особливо на вагітних. Вакцини проти парвовірусу B19 немає.
Посилання
«П’ята хвороба». В Україні епідемія парвовірусу: що це таке. glavcom.ua. Retrieved from https://glavcom.ua/country/health/pjata-khvoroba-v-ukrajini-epidemija-parvovirusu-shcho-tse-take-996803.html
Heegaard, E. D., & Brown, K. E. (2002). Human parvovirus B19. Clinical microbiology reviews, 15(3), 485-505. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.15.3.485-505.2002
Fauquet, C. M., & Mayo, M. A. (2001). The 7th ICTV report. Archives of virology, 146(1), 189. DOI: https://doi.org/10.1007/s007050170203
Ornoy, A., & Ergaz, Z. (2017). Parvovirus B19 infection during pregnancy and risks to the fetus. Birth defects research, 109(5), 311-323. DOI: https://doi.org/10.1002/bdra.23588
Ganaie, S. S., & Qiu, J. (2018). Recent advances in replication and infection of human parvovirus B19. Frontiers in cellular and infection microbiology, 8, 166. DOI: https://doi.org/10.3389/fcimb.2018.00166
Bonvicini, F., Bua, G., & Gallinella, G. (2017). Parvovirus B19 infection in pregnancy – awareness and opportunities. Current Opinion in Virology, 27, 8-14. DOI: https://doi.org/10.1016/j.coviro.2017.10.003
De Jong, E. P., Walther, F. J., Kroes, A. C. M., & Oepkes, D. (2011). Parvovirus B19 infection in pregnancy: new insights and management. Prenatal diagnosis, 31(5), 419-425. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.2714
Reinheimer, C., Allwinn, R., Doerr, H. W., & Wittek, M. (2010). Seroepidemiology of parvovirus B19 in the Frankfurt am Main area, Germany: evaluation of risk factors. Infection, 38, 381-385. DOI: https://doi.org/10.1007/s15010-010-0035-y
Moosazadeh, M., Alimohammadi, M., & Mousavi, T. (2023). Seroprevalence and geographical distribution of parvovirus B19 antibodies in pregnant women: A-meta analysis. Journal of Immunoassay and Immunochemistry, 44(2), 103-116. DOI: https://doi.org/10.1080/15321819.2023.2167520
Alsamarai, A. M., Hassan, H. M., Alsamarai, M. A., & Aljumaili, Z. K. (2021). Parvovirus B19 Seroprevalence in Women with Bad Obstetric History in Kirkuk. Anti-Inflammatory & Anti-Allergy Agents in Medicinal Chemistry (Formerly Current Medicinal Chemistry-Anti-Inflammatory and Anti-Allergy Agents), 20(4), 359-366. DOI: https://doi.org/10.2174/1871523020666210727142351
Schwarz, T., Roggendorf, M., & Hottenträger, B. (1988). Human parvovirus B19 infection in pregnancy. Lancet, II(3), 566-567. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(88)92684-0
Jensen, I. P., Thorsen, P., Jeune, B., Møller, B. R., & Vestergaard, B. F. (2000). An epidemic of parvovirus B19 in a population of 3596 pregnant women: a study of sociodemographic and medical risk factors. BJOG: An International Journal of Obstetrics & Gynaecology, 107(5), 637-643. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2000.tb13306.x
Stelma, F. F., Smismans, A., Goossens, V. J., Bruggeman, C. A., & Hoebe, C. J. P. A. (2009). Occupational risk of human Cytomegalovirus and Parvovirus B19 infection in female day care personnel in the Netherlands; a study based on seroprevalence. European journal of clinical microbiology & infectious diseases, 28, 393-397. DOI: https://doi.org/10.1007/s10096-008-0635-y
Slavov, S. N., Rodrigues, E. S., Sauvage, V., Caro, V., Diefenbach, C. F., Zimmermann, A. M., ... & Kashima, S. (2019). Parvovirus B19 seroprevalence, viral load, and genotype characterization in volunteer blood donors from southern Brazil. Journal of Medical Virology, 91(7), 1224-1231. DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.25453
Oiwa, H., Shimada, T., Hashimoto, M., Kawaguchi, A., Ueda, T., Sugiyama, E., & Kamiya, T. (2011). Clinical findings in parvovirus B19 infection in 30 adult patients in Kyoto. Modern rheumatology, 21(1), 24-31. DOI: https://doi.org/10.3109/s10165-010-0338-y
Garcia, R. D. C. N. C., Pereira, R. F. A., Azevedo, K. M. L. D., Castro, T. X. D., Mello, F. C., Setubal, S., ... & Oliveira, S. A. D. (2017). Molecular diversity of human parvovirus B19 during two outbreaks of erythema infectiosum in Brazil. Brazilian Journal of Infectious Diseases, 21(1), 102-106. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjid.2016.11.002
Gigi, C. E., & Anumba, D. O. (2021). Parvovirus b19 infection in pregnancy – A review. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 264, 358-362. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2021.07.046
Малий В. П., Копча В. С. (Eds.). (2023). Інфекційні та паразитарні хвороби у вагітних і породіль: клініка, діагностика, лікування, акушерська практика. Т. 2. Львів : Видавець Марченко Т. В. 333 с.
Dittmer, F. P., Guimarães, C. D. M., Peixoto, A. B., Pontes, K. F. M., Bonasoni, M. P., Tonni, G., & Araujo Júnior, E. (2024). Parvovirus B19 infection and pregnancy: review of the current knowledge. Journal of Personalized Medicine, 14(2), 139.
Chisaka, H., Ito, K., Niikura, H., Sugawara, J. I., Takano, T., Murakami, T., ... & Yaegashi, N. (2006). Clinical manifestations and outcomes of parvovirus B19 infection during pregnancy in Japan. The Tohoku Journal of Experimental Medicine, 209(4), 277-283. DOI: https://doi.org/10.1620/tjem.209.277
Khan, U., Ahmad, R. U., Ullah, Z., Fida, T., & Shehryar, M. (2022). Parvovirus b19-Induced Acute Hepatitis With Hepatosplenomegaly and Polyarthropathy. Cureus, 14(1). DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.21494
Harger, J. H., Adler, S. P., Koch, W. C., & Harger, G. F. (1998). Prospective evaluation of 618 pregnant women exposed to parvovirus B19: risks and symptoms. Obstetrics & Gynecology, 91(3), 413-420. DOI: https://doi.org/10.1016/S0029-7844(97)00701-1
Obeid Mohamed, S. O., Osman Mohamed, E. M., Ahmed Osman, A. A., Abdellatif MohamedElmugadam, F. A., & Abdalla Ibrahim, G. A. (2019). A Meta-Analysis on the Seroprevalence of Parvovirus B19 among Patients with Sickle Cell Disease. BioMed Research International, 2019(1), 2757450. DOI: https://doi.org/10.1155/2019/2757450
Ishikawa, A., Yoto, Y., Tsugawa, T., & Tsutsumi, H. (2014). Quantitation of human parvovirus B19 DNA in erythema infectiosum and aplastic crisis. Journal of Medical Virology, 86(12), 2102-2106.
Ishikawa, A., Yoto, Y., Tsugawa, T., & Tsutsumi, H. (2014). Quantitation of human parvovirus B19 DNA in erythema infectiosum and aplastic crisis. Journal of Medical Virology, 86(12), 2102-2106. DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.23930
Broliden, K., Tolfvenstam, T., & Norbeck, O. (2006). Clinical aspects of parvovirus B19 infection. Journal of internal medicine, 260(4), 285-304. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2796.2006.01697.x
Dittmer, F. P., Guimarães, C. D. M., Peixoto, A. B., Pontes, K. F. M., Bonasoni, M. P., Tonni, G., & Araujo Júnior, E. (2024). Parvovirus B19 infection and pregnancy: review of the current knowledge. Journal of Personalized Medicine, 14(2), 139. DOI: https://doi.org/10.3390/jpm14020139
Bascietto, F., Liberati, M., Murgano, D., Buca, D., Iacovelli, A., Flacco, M. E., ... & D’Antonio, F. (2018). Outcome of fetuses with congenital parvovirus B19 infection: systematic review and meta-analysis. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 52(5), 569-576. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.19092
Fairley, C. K., Smoleniec, J. S., Caul, O. E., & Miller, E. (1996). Observational Study of Effect of Intrauterine Transfusions on Outcome of Fetal Hydrops After Parvovirus B19 Infection. Obstetrical & gynecological survey, 51(6), 336-337. DOI: https://doi.org/10.1097/00006254-199606000-00005
De Haan, T. R., Van Den Akker, E. S. A., Porcelijn, L., Oepkes, D., Kroes, A. C. M., & Walther, F. J. (2008). Thrombocytopenia in hydropic fetuses with parvovirus B19 infection: incidence, treatment and correlation with fetal B19 viral load. BJOG: An International Journal of Obstetrics & Gynaecology, 115(1), 76-81. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2007.01555.x
Attwood, L. O., Holmes, N. E., & Hui, L. (2020). Identification and management of congenital parvovirus B19 infection. Prenatal diagnosis, 40(13), 1722-1731. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.5819
Voordouw, B., Rockx, B., Jaenisch, T., Fraaij, P., Mayaud, P., Vossen, A., & Koopmans, M. (2019). Performance of Zika assays in the context of Toxoplasma gondii, parvovirus B19, rubella virus, and cytomegalovirus (TORCH) diagnostic assays. Clinical microbiology reviews, 33(1), 10-1128. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.00130-18
Giorgio, E., De Oronzo, M. A., Iozza, I., Di Natale, A., Cianci, S., Garofalo, G., ... & Politi, S. (2010). Parvovirus B19 during pregnancy: a review. Journal of prenatal medicine, 4(4), 63.
Dieck, D., Schild, R. L., Hansmann, M., & Eis-Hübinger, A. M. (1999). Prenatal diagnosis of congenital parvovirus B19 infection: value of serological and PCR techniques in maternal and fetal serum. Prenatal Diagnosis: Published in Affiliation With the International Society for Prenatal Diagnosis, 19(12), 1119-1123. DOI: https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0223(199912)19:12<1119::AID-PD716>3.0.CO;2-X
Borna, S., Mirzaie, F., Hanthoush-Zadeh, S., Khazardoost, S., & Rahimi-Sharbaf, F. (2009). Middle cerebral artery peak systolic velocity and ductus venosus velocity in the investigation of nonimmune hydrops. Journal of Clinical Ultrasound, 37(7), 385-388. DOI: https://doi.org/10.1002/jcu.20613
Grubman, O., Hussain, F. N., Nelson, Z., & Brustman, L. (2019). Maternal Parvovirus B19 Infection Causing First-Trimester Increased Nuchal Translucency and Fetal Hydrops. Case reports in obstetrics and gynecology, 2019(1), 3259760. DOI: https://doi.org/10.1155/2019/3259760
Xiong, Y. Q., Tan, J., Liu, Y. M., He, Q., Li, L., Zou, K., & Sun, X. (2019). The risk of maternal parvovirus B19 infection during pregnancy on fetal loss and fetal hydrops: A systematic review and meta-analysis. Journal of Clinical Virology, 114, 12-20. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcv.2019.03.004
Enders, M., Weidner, A., Zoellner, I., Searle, K., & Enders, G. (2004). Fetal morbidity and mortality after acute human parvovirus B19 infection in pregnancy: prospective evaluation of 1018 cases. Prenatal Diagnosis: Published in Affiliation With the International Society for Prenatal Diagnosis, 24(7), 513-518. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.940
Pistorius, L. R., Smal, J., De Haan, T. R., Page-Christiaens, G. C., Verboon-Maciolek, M., Oepkes, D., & De Vries, L. S. (2009). Disturbance of cerebral neuronal migration following congenital parvovirus B19 infection. Fetal diagnosis and therapy, 24(4), 491-494. DOI: https://doi.org/10.1159/000180119
Lindenburg, I. T., van Klink, J. M., Smits-Wintjens, V. E., van Kamp, I. L., Oepkes, D., & Lopriore, E. (2013). Long-term neurodevelopmental and cardiovascular outcome after intrauterine transfusions for fetal anaemia: a review. Prenatal diagnosis, 33(9), 815-822. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.4152
Markenson, G. R., & Yancey, M. K. (1998, August). Parvovirus B19 infections in pregnancy. In Seminars in perinatology (Vol. 22, No. 4, pp. 309-317). WB Saunders. DOI: https://doi.org/10.1016/S0146-0005(98)80019-0
Desai, K. N., & Brustman, L. E. (2014). Parvovirus in pregnancy. Topics in Obstetrics & Gynecology, 34(8), 1-5. DOI: https://doi.org/10.1097/01.PGO.0000445571.51669.1c
Palasanthiran, P., Starr, M., Jones, C., & Giles, M. (2014). Management of perinatal infections. Australasian Society for Infectious Diseases. Inc. Sydney, 55 р.
Matsuda, H., Sakaguchi, K., Shibasaki, T., Takahashi, H., Kawakami, Y., & Furuya, K. (2005). Intrauterine therapy for parvovirus B19 infected symptomatic fetus using B19 IgG-rich high titer gammaglobulin. J. Perinat. Med., 33, 561-563. DOI: https://doi.org/10.1515/JPM.2005.100
Hernstadt, H., Randell, P., Fidler, S., & Foster, C. (2021). Tale of two viruses: parvovirus B19 and HIV. BMJ Case Reports CP, 14(4), e239153. DOI: https://doi.org/10.1136/bcr-2020-239153
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. С. Копча, Н. Г. Шпікула, І. С. Іщук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
