КЛІНІЧНА ТА ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО ПЕРЕБІГУ ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ ТА АЛГОРИТМ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.4.15702Ключові слова:
інфекційний мононуклеоз, типовий перебіг, атиповий перебіг, віроцити, лімфоцитоз, трансферази, ЛДГ, діагностичний алгоритмАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета роботи – оцінити діагностичну значущість клінічних проявів і лабораторних маркерів у хворих на типовий та атиповий інфекційний мононуклеоз (ІМ) і сформувати діагностичний алгоритм на підставі отриманих результатів.
Пацієнти і методи. До багатоцентрового ретроспективного когортного дослідження включено 159 пацієнтів віком 16–65 років, поділених на групи типового ІМ (n=86), атипового ІМ (n=51) та гострої респіраторної вірусної інфекції (n=22). Здійснено аналіз клінічних симптомів, ультразвукових параметрів печінки і селезінки, гемограм, біохімічних показників (аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ) та лужної фосфатази (ЛФ)), а також результатів полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і серологічних тестів. Статистичну обробку здійснено із застосуванням Python.
Результати досліджень. Виявлено суттєві міжгрупові відмінності. Найвищу діагностичну інформативність продемонстрували віроцити (20 % при типовому ІМ, 16 % – при атиповому, 1 % – у контролі), лімфоцитоз і підвищення активності АЛТ, АСТ і ЛДГ. ROC-аналіз підтвердив провідну роль віроцитів (AUC=1,0), а також значущість АЛТ (AUC=0,972), лімфоцитів (AUC=0,970) і ЛДГ (AUC=0,930). На підставі порогових значень віроцитів ≥3 %, лімфоцитів ≥50 %, АЛТ ≥36 од./л і ЛДГ ≥392 од./л сформовано 12-бальну шкалу з чутливістю 95,6 % та специфічністю 100 %.
Висновки. Віроцити є найбільш специфічним маркером ІМ, тоді як підвищена активність АЛТ та ЛДГ виступають важливими допоміжними критеріями, причому ЛДГ дозволяє диференціювати типовий і атиповий перебіг. Розроблена шкала оптимізує діагностику ІМ.
Посилання
Mohseni, M., Boniface, M. P., & Graham, C. (2025). Mononucleosis. In StatPearls. StatPearls Publishing. PMID: 29261868.
Naughton, P., Healy, M., Enright, F., & Lucey, B. (2021). Infectious mononucleosis: Diagnosis and clinical interpretation. British Journal of Biomedical Science, 78(3), 107–116. https://doi.org/10.1080/09674845.2021.1903683 DOI: https://doi.org/10.1080/09674845.2021.1903683
Balfour, H. H., Holman, C. J., Hokanson, K. M., Lelonek, M. M., Giesbrecht, J. E., White, D. R., Schmeling, D. O., Webb, C.-H., Cavert, W., Wang, D. H., & Brundage, R. C. (2005). A prospective clinical study of Epstein–Barr virus and host interactions during acute infectious mononucleosis. The Journal of Infectious Diseases, 192(9), 1505–1512. https://doi.org/10.1086/491740 DOI: https://doi.org/10.1086/491740
Rostgaard, K., Balfour, H. H., Jr., Jarrett, R., Erikstrup, C., Pedersen, O., et al. (2019). Primary Epstein–Barr virus infection with and without infectious mononucleosis. PLOS ONE, 14(12), e0226436. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226436 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226436
Leung, A. K., Lam, J. M., & Barankin, B. (2024). Infectious mononucleosis: An updated review. Current Pediatric Reviews, 20(3), 305–322. DOI: https://doi.org/10.2174/1573396320666230801091558
Rostgaard, K., Kristjánsson, R., Davidsson, O., Biel-Nielsen Dietz, J., Søegaard, S. H., Stensballe, L. G., & Hjalgrim, H. (2025). Risk of infectious mononucleosis is not associated with prior infection morbidity. Frontiers in Epidemiology, 5, 1518559. https://doi.org/10.3389/fepid.2025.1518559 DOI: https://doi.org/10.3389/fepid.2025.1518559
Gu, W., He, S., Li, X., Fang, W., Guo, M., Wang, Y., & Duan, C. (2025). Diagnostic machine learning models of infectious mononucleosis in children based on clinical data: A retrospective multicenter study. Journal of Medical Virology, 97, e70529. https://doi.org/10.1002/jmv.70529 DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.70529
Hurt, C., & Tammaro, D. (2007). Diagnostic evaluation of mononucleosis-like illnesses. The American Journal of Medicine, 120(10), 911.e1–911.e6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2006.12.011
Harada, N., Shibano, I., Izuta, Y., Kizawa, Y., Shiragami, H., Tsumura, A., ... & Mugitani, A. (2024). Infectious mononucleosis due to Epstein–Barr virus reactivation in an immunocompromised 60-year-old patient with COVID-19. Journal of Infection and Chemotherapy, 30(11), 1182–1185. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jiac.2024.03.023
Kien, C., & Ganta, K. (2020). An atypical presentation of Epstein–Barr virus–associated infectious mononucleosis mistaken for pyelonephritis. Cureus, 12(4), e7583. https://doi.org/10.7759/cureus.7583 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.7583
Taga, K., Taga, H., & Tosato, G. (2001). Diagnosis of atypical cases of infectious mononucleosis. Clinical Infectious Diseases, 33(1), 83–88. https://doi.org/10.1086/320889 DOI: https://doi.org/10.1086/320889
Bailey, R. E. (1994). Diagnosis and treatment of infectious mononucleosis. American Family Physician, 49(4).
Gerber-Mora, R., Peña Lillo, V., Moreno-Silva, R., & González-Arriagada, W. (2020). Fine needle cytology features of an atypical presentation of infectious mononucleosis. Journal of Oral and Maxillofacial Pathology, 24(Suppl 1), S139–S142. https://doi.org/10.4103/jomfp.JOMFP_80_17 DOI: https://doi.org/10.4103/jomfp.JOMFP_80_17
Damania, B., Kenney, S. C., & Raab-Traub, N. (2022). Epstein–Barr virus: Biology and clinical disease. Cell, 185(20), 3652–3670. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cell.2022.08.026
Topp, S. K., Rosenfeldt, V., Vestergaard, H., Christiansen, C. B., & Von Linstow, M. L. (2015). Clinical characteristics and laboratory findings in Danish children hospitalized with primary Epstein–Barr virus infection. Infectious Diseases, 47(12), 908–914. https://doi.org/10.3109/23744235.2015.1082036 DOI: https://doi.org/10.3109/23744235.2015.1082036
Nishikawa, J., Miyazaki, T., Fujinami, H., Miyazono, T., Murakami, J., Sugiyama, T., & Kudo, T. (2011). Infectious mononucleosis with atypical manifestations accompanied by transient IgM antibody response for cytomegalovirus. Journal of Infection and Chemotherapy, 17(5), 686–688. DOI: https://doi.org/10.1007/s10156-011-0221-6
Womack, J., & Jimenez, M. (2015). Common questions about infectious mononucleosis. American Family Physician, 91(6), 372–376.
Bravender, T. (2010). Epstein–Barr virus, cytomegalovirus, and infectious mononucleosis. Adolescent Medicine: State of the Art Reviews, 21(2), 251. DOI: https://doi.org/10.1542/9781581105636-epstein-barr
Gao, Y., Li, L., Hu, X., et al. (2022). Interleukin-35 has a protective role in infectious mononucleosis-induced liver inflammation probably by inhibiting CD8+ T cell function. Archives of Immunology and Therapy, 70, 25. https://doi.org/10.1007/s00005-022-00663-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s00005-022-00663-8
Xiao, R., Geng, L., Chang, K., Zhang, X., & Tang, X. (2024). Clinical characteristics and analysis of risk factors for concomitant liver damage of infectious mononucleosis in children: A single-center retrospective study. Alternative Therapies in Health & Medicine, 30(9).
Tsai, C. M., Chu, C. H., Liu, X., Weng, K. P., Liu, S. F., et al. (2021). A novel score system of blood tests for differentiating Kawasaki disease from febrile children. PLOS ONE, 16(1), e0244721. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0244721 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0244721
Cheah, B. C. J., Vicente, C. R., & Chan, K. R. (2025). Machine learning and artificial intelligence for infectious disease surveillance, diagnosis, and prognosis. Viruses, 17(7), 882. https://doi.org/10.3390/v17070882 DOI: https://doi.org/10.3390/v17070882
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Н. Л. Дзюбенко, О. А. Голубовська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
