ГЕМОКОАГУЛЯЦІЙНІ РОЗЛАДИ ТА ГОСТРОФАЗОВІ МАРКЕРИ В КОНТЕКСТІ ПАТОГЕНЕЗУ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ 2019

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.3.15592

Ключові слова:

коронавірусна хвороба 2019, показники гострої фази запалення, система гемостазу, тромбоеластографія, тромбогеморагічний синдром, коагулопатія

Анотація

Мета роботи – проаналізувати стан показників системи гемостазу, гострої фази запалення та взаємозв’язок між ними у хворих на COVID-19 різного ступеня тяжкості.

Матеріали і методи. Обстежено 179 пацієнтів із COVID-19, які лікувалися на базі КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» у період з 2020 по 2024 р. Усім хворим після ушпиталення здійснювали комп’ютерну томографію або рентгенографію органів грудної порожнини, клінічний аналіз крові, визначали показники коагулограми (вміст фібриногену, D-димеру, протромбіновий час, протромбін за Квіком, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) за стандартними лабораторними методиками), вміст С-реактивного білка (СРБ), феритину, інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) методом імуноферментного аналізу. Крім того, хворим здійснювали тромбоеластографію (ТЕГ) на тромбоеластографі TEG® 5000. Контрольну групу склали 42 здорових донори крові. Отримані результати обробляли за загальними правилами варіаційної статистики із застосуванням критерію t Стьюдента, критерію згоди χ2 Пірсона, коефіцієнту рангової кореляції Rho (ρ) Спірмена.

Результати дослідження. У клінічній картині обстежених хворих домінували прояви загальної інтоксикації (93,3 %), катарально-респіраторного синдрому (70,9 %), психо-неврологічні порушення (64,3 %), ознаки дихальної недостатності (50,8 %). У 178 (99,4 %) пацієнтів діагностовано пневмонію, яка частіше була двобічною (р<0,001). Зміни в клінічному аналізі хворих характеризувалися лейкоцитозом і підвищенням швидкості осідання еритроцитів. Уміст у сироватці крові хворих на COVID-19 СРБ, феритину, ІЛ-6, D-димеру, фібриногену був значно підвищений порівняно з контрольними значеннями (р˂0,001), а протромбіновий час, МНВ, АЧТЧ, а також протромбін за Квіком не відрізнялися від норми (˃0,05). Більшість із цих показників залежала від ступеня тяжкості хвороби. Тромбоеластограма пацієнтів із COVID-19 характеризувалася зниженням максимальної швидкості утворення і загальної генерації тромбу, зниженням максимальної швидкості та підвищенням часу досягнення максимальної швидкості лізису, зниженням максимальної еластичності згустка (p˂0,02). Здійснення кореляційного аналізу дало змогу встановити численні зв’язки між показниками ТЕГ, гострої фази запалення та коагулограми, що свідчить про вплив різних патогенетичних ланок інфекційного процесу при інфекції, спричиненій SARS-CoV-2, одна на одну.

Висновки. У хворих на COVID-19 встановлено підвищення вмісту в сироватці крові СРБ, феритину, ІЛ-6, D-димеру, фібриногену порівняно з контрольними значеннями. Ці зміни залежали від ступеня тяжкості хвороби: у хворих із тяжким ступенем досліджувані показники були вищими, ніж у хворих із середнім ступенем тяжкості COVID-19.

За результатами ТЕГ, у хворих на COVID-19 виявлено збільшення тромботичної та зменшення лізисної активності, що свідчить про наявність гіперкоагуляції.

Встановлено численні кореляційні зв’язки між показниками тромбоеластографії, гострої фази запалення та коагулограми, що підтверджує залежність різних патогенетичних ланок COVID-19 одна від одної.

Моніторинг за вмістом фібриногену та D-димеру в сироватці крові при COVID-19 може бути застосований для оцінки ризику виникнення тромбогеморагічних ускладнень.

Біографії авторів

К. В. Юрко, Харківський національний медичний університет

д. мед. наук, професорка, завідувачка кафедри інфекційних хвороб, дитячих інфекційних хвороб та фтизіатрії

І. В. Андрусович, HomeClinic м. Харків

докторка філософії, лікарка-інфекціоністка, медичний директорка HomeClinic

Г. О. Соломенник, Харківський національний медичний університет

канд. мед. наук, доцентка кафедри інфекційних хвороб, дитячих інфекційних хвороб та фтизіатрії

Посилання

Андрейчин, М. А., Ничик, Н. А., Завіднюк, Н. Г., Йосик, Я. І. (2020). COVID-19: епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика. Інфекційні хвороби, 2, 41–55. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11285 DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11285

Connors, J. M., & Levy, J. H. (2020). COVID-19 and its implications for thrombosis and anticoagulation. Blood, 135(23), 2033–2040. https://doi.org/10.1182/blood.2020006000 DOI: https://doi.org/10.1182/blood.2020006000

Merrill, J. T., Erkan, D., Winakur, J., & James, J. A. (2020). Emerging evidence of a COVID-19 thrombotic syndrome has treatment implications. Nature Reviews Rheumatology, 16(10), 581–589. https://doi.org/10.1038/s41584-020-0474-5 DOI: https://doi.org/10.1038/s41584-020-0474-5

Yang, L., Liu, S., Liu, J., Zhang, Z., Wan, X., Huang, B., ... & Zhang, Y. (2020). COVID-19: immunopathogenesis and Immunotherapeutics. Signal transduction and targeted therapy, 5(1), 128. https://doi.org/10.1038/s41392-020-00243-2 DOI: https://doi.org/10.1038/s41392-020-00243-2

Coomes, E. A., & Haghbayan, H. (2020). Interleukin-6 in COVID-19: A systematic review and meta-analysis. Reviews in Medical Virology, 30(6), 1–9. https://doi.org/10.1002/rmv.2141 DOI: https://doi.org/10.1002/rmv.2141

Franchini, M., Marano, G., Cruciani, M., Mengoli, C., Pati, I., Masiello, F., ... & Liumbruno, G. M. (2020). COVID-19-associated coagulopathy. Diagnosis, 7(4), 357-363. https://doi.org/10.1515/dx-2020-0078 DOI: https://doi.org/10.1515/dx-2020-0078

Ackermann, M., Verleden, S. E., Kuehnel, M., Haverich, A., Welte, T., Laenger, F., ... & Jonigk, D. (2020). Pulmonary vascular endothelialitis, thrombosis, and angiogenesis in Covid-19. New England Journal of Medicine, 383(2), 120-128. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2015432 DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa2015432

McFadyen, J. D., Stevens, H., & Peter, K. (2020). The emerging threat of (micro)thrombosis in COVID-19 and its therapeutic implications. Circulation Research, 127(4), 571–587. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.120.317447 DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.120.317447

Varga, Z., Flammer, A. J., Steiger, P., Haberecker, M., Andermatt, R., Zinkernagel, A. S., ... & Moch, H. (2020). Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet, 395(10234), 1417-1418. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30937-511. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30937-5

Levi, M., Thachil, J., Iba, T., & Levy, J. H. (2020). Coagulation abnormalities and thrombosis in patients with COVID-19. The Lancet Haematology, 7(6), e438–e440. https://doi.org/10.1016/S2352-3026(20)30145-9 DOI: https://doi.org/10.1016/S2352-3026(20)30145-9

Zhou, F., Yu, T., Du, R., Fan, G., Liu, Y., Liu, Z., ... & Cao, B. (2020). Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. The Lancet, 395(10229), 1054-1062. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30566-3 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30566-3

Miesbach, W., & Makris, M. (2020). COVID-19: Coagulopathy, risk of thrombosis, and the rationale for anticoagulation. Clinical and Applied Thrombosis/Hemostasis, 26, 1–7. https://doi.org/10.1177/1076029620938149 DOI: https://doi.org/10.1177/1076029620938149

Salabei, J. K., Fishman, T. J., Asnake, Z. T., Ali, A., & Lyer, U. G. (2021). COVID-19 Coagulopathy: Current knowledge and guidelines on anticoagulation. Heart & Lung, 50(2), 357-360. https://doi.org/10.1016/j.hrtlng.2021.01.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.hrtlng.2021.01.011

Gavriilaki, E., & Brodsky, R. A. (2020). Severe COVID-19 infection and thrombotic microangiopathy: Success does not come easily. British Journal of Haematology, 189(6), e227–e230. https://doi.org/10.1111/bjh.16783 DOI: https://doi.org/10.1111/bjh.16783

Ahmed, S., Zimba, O., & Gasparyan, A. Y. (2020). Thrombosis in coronavirus disease 2019 (COVID-19) through the prism of Virchow’s triad. Clinical Rheumatology, 39(9), 2529–2543. https://doi.org/10.1007/s10067-020-05175-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s10067-020-05275-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-17

Як цитувати

Юрко, К. В., Андрусович, І. В., & Соломенник, Г. О. (2025). ГЕМОКОАГУЛЯЦІЙНІ РОЗЛАДИ ТА ГОСТРОФАЗОВІ МАРКЕРИ В КОНТЕКСТІ ПАТОГЕНЕЗУ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ 2019. Інфекційні хвороби, (3), 22–28. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.3.15592

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження