ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ І ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА У ВІЙСЬКАХ РІЗНИХ КРАЇН
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.2.15303Ключові слова:
Лайм-бореліоз, кліщові інфекції, борелії, війська, профілактикаАнотація
Згідно з даними літератури, у світі на кліщові інфекції припадає 17 % інфекційної захворюваності людей, причому найпоширенішою є Лайм-бореліоз (ЛБ). Із 2018 по 2022 рр. в Україні щорічно реєстрували 45,16 випадку ЛБ на 100 тис. населення. Цю інфекцію все частіше виявляють у військах багатьох зарубіжних країн.
Метою цього огляду літератури було вивчити захворюваність на ЛБ і досвід запобігання йому у військах різних країн.
За останні 20 років автори ряду статей відзначають зростання захворюваності на ЛБ військовослужбовців США, переважно в північно-східних штатах і верхніх регіонах Середнього Заходу. Антитіла до борелій виявлено в крові 11,9 % фінських воїнів, у 26,0 % ‒ словацьких. Тому залишаються важливими відповідні освітні програми та профілактичні заходи.
Стратегія захисту військ від ЛБ у США включає засоби індивідуального захисту (уніформу, оброблену перметрином, належний одяг, засіб від комах і кліщів для відкритих ділянок шкіри тощо). Передбачена додаткова польова обробка одягу. Запроваджено Центральний епідеміологічний ресурс Міністерства оборони США, який систематично публікує звіт про виявлені трансмісивні інфекції та боротьбу з ними. Водночас обов’язкового навчання щодо ЛБ та інших кліщових інфекцій ще немає. Триває робота зі створення вакцини від ЛБ.
В окремому розділі узагальнено світовий досвід боротьби з інфікуванням військових за допомогою освітніх і профілактичних заходів на рівні особи та підрозділу, з якими доцільно ознайомити українських військових медиків і командування.
Посилання
Андрейчин, М. А., Корда, М. М., Шкільна, М. І., Івахів, О. Л., Андрейчин, С. М., Бількевич, Н. A., ... Юськевич, В. В. (2021). Лайм-бореліоз. Тернопіль: ТНМУ, 335.
Kubiak, K., Dmitryjuk, M., Dziekońska-Rynko, J., Siejwa, P., & Dzika, E. (2022). The risk of exposure to ticks and tick-borne pathogens in a spa town in northern Poland. Pathogens, 11(5), 542. https://doi.org/10.3390/pathogens11050542 DOI: https://doi.org/10.3390/pathogens11050542
Breedlove, B. (2022). Deadly, Dangerous, and Decorative Creatures. Emerging Infectious Diseases, 28(2), 495–496. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.3201/eid2802.AC2802 DOI: https://doi.org/10.3201/eid2802.AC2802
Rochlin, I., & Toledo, A. (2020). Emerging tick-borne pathogens of public health importance: a mini-review. Journal of Medical Microbiology, 69(6), 781–791. https://doi.org/10.1099/jmm.0.001206 DOI: https://doi.org/10.1099/jmm.0.001206
Bron, G. M., Fenelon, H., & Paskewitz, S. M. (2021). Assessing Recognition of the Vector of Lyme Disease Using Resin-Embedded Specimens in a Lyme Endemic Area. Journal of Medical Entomology, 58(2), 866–872. https://doi.org/10.1093/jme/tjaa234 DOI: https://doi.org/10.1093/jme/tjaa234
Bobe, J. R., Jutras, B. L., Horn, E. J., Embers, M. E., Bailey, A., Moritz, R. L., ... & Fallon, B. A. (2021). Recent progress in Lyme disease and remaining challenges. Frontiers in medicine, 8, 666554.https://doi.org/10.3389/fmed.2021.666554 DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2021.666554
Centers for Disease Control and Prevention. (n.d.). Lyme Disease Data and Surveillance. Retrieved from https://www.cdc.gov/lyme/data-research/facts-stats/index.html
European Centre for Disease Prevention and Control. (2014). Factsheet on Lyme borreliosis. Retrieved from https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/media/en/healthtopics/vectors/world-health-day-2014/Documents/factsheet-lyme-borreliosis.pdf
Burn, L., Tran, T. M. P., Pilz, A., Vyse, A., Fletcher, M. A., Angulo, F. J., Gessner, B. D., Moïsi, J. C., Jodar, L., & Stark, J. H. (2023). Incidence of Lyme Borreliosis in Europe from National Surveillance Systems (2005-2020). Vector-Borne and Zoonotic Diseases, 23(4), 156–171. https://doi.org/10.1089/vbz.2022.0071 DOI: https://doi.org/10.1089/vbz.2022.0071
Nowak-Chmura, M., & Siuda, K. (2012). Ticks of Poland. Review of contemporary issues and latest research. Annals of Parasitology, 58(3), 125–155.
Medlock, J. M., Hansford, K. M., Bormane, A., Derdakova, M., Estrada-Peña, A., George, J. C., ... & Van Bortel, W. (2013). Driving forces for changes in geographical distribution of Ixodes ricinus ticks in Europe. Parasites & vectors, 6, 1-11. https://doi.org/10.1186/1756-3305-6-1 DOI: https://doi.org/10.1186/1756-3305-6-1
Mierzejewska, E. J., Estrada-Peña, A., Alsarraf, M., Kowalec, M., & Bajer, A. (2016). Mapping of Dermacentor reticulatus expansion in Poland in 2012–2014. Ticks and tick-borne diseases, 7(1), 94-106. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2015.09.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2015.09.003
Zając, Z., Bartosik, K., & Buczek, A. (2016). Factors influencing the distribution and activity of Dermacentor reticulatus (F.) ticks in an anthropopressure-unaffected area in central-eastern Poland. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 23(2), 270–275. https://doi.org/10.5604/12321966.1203889 DOI: https://doi.org/10.5604/12321966.1203889
Panteleienko, O. V., Chernenko, L. M., Vydayko, N. B., Ukhovskyi, V. V., Melnyk, A. Y., & Tsarenko, T. M. (2023). Lyme borreliosis in humans and dogs: One Health perspective. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 14(4), 570–575. https://doi.org/10.15421/022383 DOI: https://doi.org/10.15421/022383
Jansen, C. C., Darbro, J. M., Birrell, F. A., Shivas, M. A., & van den Hurk, A. F. (2021). Impact of COVID-19 mitigation measures on mosquito-borne diseases in 2020 in Queensland, Australia. Viruses, 13(6), 1150. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.3390/v13061150 DOI: https://doi.org/10.3390/v13061150
Sebastião, C. S., Gaston, C., Paixão, J. P., Sacomboio, E. N., Neto, Z., de Vasconcelos, J. N., & Morais, J. (2022). Coinfection between SARS-CoV-2 and vector-borne diseases in Luanda, Angola. Journal of Medical Virology, 94(1), 366-371. https://doi.org/10.1002/jmv.27354 DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.27354
Андрейчин, М. А. (ред.). (2024). Кліщові інфекції: навчальний посібник. ТНМУ: Укрмедкнига, 335.
Stidham, R. A., Cole, R., & Mabila, S. L. (2024). The four most frequently diagnosed vector-borne diseases among service member and non-service member beneficiaries in the geographic combatant commands, 2010-2022. MSMR, 31(1), 14–16.
Armed Forces Health Surveillance Center. (n.d.). Surveillance snapshot: Lyme disease among beneficiaries of the Military Health System, 2001-2012. MSMR, 20.
Rossi, (n.d.). Characterizing the relationship between tick bites and Lyme disease in active component U.S. armed forces in the eastern United States. MSMR, 22, 2.
Hurt, (n.d.). The geographic distribution of incident Lyme disease among active component service members stationed in the continental United States, 2004-2013. MSMR, 21, 13.
Schubert, (n.d.). Modeling Lyme disease host animal habitat suitability, West Point, New York. MSMR, 26, 2.
Schubert, (n.d.). Prevalence of Lyme disease attributable to military service at the USMA, West Point NY: FY2016-2018. Military Medicine, 185, e28. https://doi.org/10.1093/milmed/usz156 DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/usz156
Garcia, M. N., Cropper, T. L., Gunter, S. M., Kramm, M. M., Pawlak, M. T., Roachell, W., Ronca, S. E., Stidham, R. A., Webber, B. J., & Yun, H. C. (2017). Vector-borne diseases of public health importance for personnel on military installations in the United States. U.S. Army Medical Department journal, (1-17), 90–101.b
Weiss, (2019). Latent lyme disease resulting in chronic arthritis and early career termination in a United States army officer. Military Medicine, 184, e368. https://doi.org/10.1093/milmed/usz026 DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/usz026
Health.mil. (2024, January 1). Brief Report: The Four Most Frequently Diagnosed Vector-borne Diseases Among Service Member and Non-Service Member Beneficiaries in the Geographic Combatant Commands, 2010–2022. Retrieved from https://www.health.mil/News/Articles/2024/01/01/MSMR-Vector-Diseases
Lyme Disease Association. (2024, January 16). Tick-Borne Diseases Lead Vector-Borne Cases in Military Between 2010-2022. Retrieved from https://lymediseaseassociation.org/news/tick-borne-diseases-lead-vector-borne-cases-in-military-between-2010-2022/
Wicki, R., Sauter, P., Mettler, C., Natsch, A., Enzler, T., Pusterla, N., ... & Leutenegger, C. M. (2000). Swiss Army Survey in Switzerland to determine the prevalence of Francisella tularensis, members of the Ehrlichia phagocytophila genogroup, Borrelia burgdorferi sensu lato, and tick-borne encephalitis virus in ticks. European Journal of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, 19, 427-432. https://doi.org/10.1007/s100960000283 DOI: https://doi.org/10.1007/s100960000283
Springer Link. (n.d.). Article on Lyme borreliosis. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1007/s00420-019-01445-0
Sciendo. (n.d.). Article on ticks. Retrieved from https://intapi.sciendo.com/pdf/10.2478/v10201-011-0016-6
Sullivan, (n.d.). Bioabsorption and effectiveness of long-lasting permethrin-treated uniforms over three months among North Carolina outdoor workers. Parasites & Vectors, 12. https://doi.org/10.1186/s13071-019-3314-1 DOI: https://doi.org/10.1186/s13071-019-3314-1
Gambel, (n.d.). Survey of U.S. Army soldiers’ knowledge, attitudes, and practices regarding personal protection measures to prevent arthropod-related diseases and nuisance bites. Military Medicine, 163(10), 695. https://doi.org/10.1093/milmed/163.10.695 DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/163.10.695
Adrion, (n.d.). Health care costs, utilization and patterns of care following Lyme disease. PLoS One, 10. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0116767 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0116767
Mac, (n.d.). The economic burden of Lyme disease and the cost-effectiveness of Lyme disease interventions: a scoping review. PLoS ONE, 14. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210280 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210280
Defense Centers for Public Health–Aberdeen. DoD Insect Repellent System. Retrieved from https://ph.health.mil/topics/entomology/pur/Pages/DoD-Insect-Repellent-System.aspx
Army Public Health Center. (2017, March). DoD Insect Repellent System and Permethrin Treatment of Military Uniforms (Fact Sheet 18-082-0317). Retrieved from https://ph.health.mil/PHC%20Resource%20Library/DoDInsectRepellentSystemandPermethrinTreatmentofMilitaryUniforms_FS-18-082-0317.pdf
Army Public Health Center. (2017, March). Permethrin Factory-Treated Army Combat Uniforms (ACU Permethrin) (Fact Sheet 18-076-0317). Retrieved from https://ph.health.mil/PHC%20Resource%20Library/ACUPermethrin_FS_18-076-0317.pdf
Lantos, P. M., Rumbaugh, J., Bockenstedt, L. K., Falck-Ytter, Y. T., Aguero-Rosenfeld, M. E., Auwaerter, P. G., ... & Zemel, L. S. (2021). Clinical practice guidelines by the Infectious Diseases Society of America (IDSA), American Academy of Neurology (AAN), and American College of Rheumatology (ACR): 2020 guidelines for the prevention, diagnosis and treatment of Lyme disease. Clinical Infectious Diseases, 72(1), e1-e48. https://doi.org/10.1002/art.41562 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1215
The United States Army. MilTICK makes mail-in test kit optional for free Army Public Health Center program. Retrieved from https://www.army.mil/article/256565/miltick_program_offers_free_tick_testing_identification_for_all_dod_personnel_beneficiaries
Health.mil. AFHSB tracks bugs worldwide to protect service members. Retrieved from https://health.mil/News/Articles/2020/07/29/AFHSB-tracks-bugs-worldwide-to-protect-service-members
Congressionally Directed Medical Research Programs. Tick-Borne Disease Research Program. Retrieved from https://www.scientifyresearch.org/grant/tick-borne-disease-research-program-idea-development-award-worldwide/#:~:text=The%20Tick-Borne%20Disease%20Research%20Program%20%E2%80%93%20Idea%20Development,issues%20and%20gaps%20in%20knowledge%20of%20tick-borne%20diseases.
Pine, M., Arora, G., Hart, T. M., Bettini, E., Gaudette, B. T., Muramatsu, H., ... & Pardi, N. (2023). Development of an mRNA-lipid nanoparticle vaccine against Lyme disease. Molecular Therapy, 31(9), 2702-2714.https://doi.org/10.1016/j.ymthe.2023.07.022 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ymthe.2023.07.022
Steere, A. C., & Lyme Disease Vaccine Study Group. (1998). Vaccination against Lyme disease with recombinant Borrelia burgdorferi outer-surface lipoprotein A with adjuvant. The New England Journal of Medicine, 339(4), 209–215. https://doi.org/10.1056/NEJM199807233390401 DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM199807233390401
Sigal, L. H., & Recombinant Outer-Surface Protein A Lyme Disease Vaccine Study Consortium. (1998). A vaccine consisting of recombinant Borrelia burgdorferi outer-surface protein A to prevent Lyme disease. The New England Journal of Medicine, 339(4), 216–222. https://doi.org/10.1056/NEJM199807233390402 DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM199808203390819
Андрейчин, М. А., Шкільна, М. І., & Гук, М. Т. (2023). Профілактика кліщових інфекцій: сучасний стан і перспектива. Інфекційні хвороби, (3), 4–11. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13471 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13471
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М. А. Андрейчин, М. М. Корда, М. Т. Гук, Я. І. Йосик, І. С. Іщук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
