ФОРМУВАННЯ ЕНДЕМІЧНИХ ЗОН ГАРЯЧКИ ЗАХІДНОГО НІЛУ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.2.15291Ключові слова:
гарячка Західного Нілу, епідеміологія, ендемічні зони, імунопрофілактикаАнотація
Дослідження присвячене вкрай важливій проблемі, а саме можливості формування ендемічних зон тропічних хвороб в Україні, що безпосередньо пов’язано з глобальними змінами клімату в Європі. Передусім це стосується гарячки Західного Нілу (ГЗН), спалахи якої у вигляді епідемій вже неодноразово протягом останніх 20 років виникали в Європі та Україні. На сьогодні для цього інфекційного захворювання склалися всі необхідні умови для того, щоб ГЗН стала вже ендемічним захворюванням для Європи та України. Сьогодні тут вже є природні біологічні резервуари вірусу Західного Нілу (ВЗН), широкий набір відповідних векторів-переносників і достатньо висока чутливість населення до збудника цього захворювання.
У роботі детально наведені особливості епідемічного процесу ГЗН, біологічні властивості переносників хвороби та фактори й умови, що безпосередньо сприяють закріпленню збудника на території Європи. Нові кліматичні умови, особливості біології переносників і ВЗН дають змогу вважати, що для Європи та України ГЗН вже стала природним ендемічним захворюванням з особливими властивостями циклічного епідемічного процесу. Значний рівень клінічних форм ГЗН в Україні, а саме з ураженням центральної нервової системи, тяжким перебігом і високим рівнем смертності ставить невідкладні завдання та відповідні заходи перед системами охорони здоров’я Європи та України, які потребують нагального вирішення у найкоротші терміни. Основні з цих завдань наведені у цьому дослідженні. Окремо розглянуті питання специфічної імунопрофілактики ГЗН у населення України, яка вже сьогодні може бути використана у клінічній практиці.
Посилання
Бондаренко, А. М. (2010). Арбовірусна гарячка Західного Нілу як проблема екобезпеки України. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інфекції і паразитарні хвороби в практиці клініциста: сучасний стан діагностики, лікування та їх запобігання» (1-2 квітня 2010). Харків, рр. 70–71.
Бондаренко, А. М. (2008). Сучасна діагностика і терапія вісцерального лейшманіозу. Інфекційні хвороби – Infectious Diseases, 3, 68–76.
Шеремет, В. П. (1998). Кровосисні комарі України. К.: Наукова думка, 34 с.
Кровососущие двукрылые насекомые: учебное пособие. (2011). Харьков: Коллегиум, 296.
Бондаренко, А. М. (2010). Дослідження та вивчення можливості формування ендемічних зон тропічних хвороб – реальна загроза екобіобезпеці України. Курс лекцій (частина 1). Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 52.
На Черкащині 6 випадків гарячки Західного Нілу: два летальні. (n.d.). 18000.com.ua. Retrieved from https://18000.com.ua/strichka-novin/na-cherkashhini-6-vipadkiv-garyachki-zaxidnogo-nilu-dva-letalni/
19 тисяч підозрілих справ МСЕК. Кузін про корупцію, комарів і наступну пандемію – BBC News Україна // BBC News Україна. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cz9p25x4jp1o
Llorente, F. (2023). West Nile Virus Infection. Pathogens, 12(2), 151. DOI: https://doi.org/10.3390/pathogens12020151
Gulas-Wroblewski, B. E., Saldaña, M. A., Murray, K. O., & Ronca, S. E. (2021). West Nile Virus. In Neglected Tropical Diseases-North America (pp. 197-224). Cham: Springer International Publishing. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-63384-4_10
Mishra, A. C., & Mourya, D. T. (2001). Transovarial transmission of West Nile virus in Culex vishnui mosquito. Indian Journal of Medical Research, 114, 212.
Janjoter, S., Kataria, D., Yadav, M., Dahiya, N., & Sehrawat, N. (2024). Transovarial transmission of mosquito-borne viruses: a systematic review. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 13, 1304938. DOI: https://doi.org/10.3389/fcimb.2023.1304938
Dehghani, R., Kassiri, H., Kasiri, N., & Dehghani, M. (2020). A review on epidemiology and ecology of west nile fever: An emerging arboviral disease. Journal of Acute Disease, 9(3), 93-99. DOI: https://doi.org/10.4103/2221-6189.283885
Colpitts, T. M., Conway, M. J., Montgomery, R. R., & Fikrig, E. (2012). West Nile Virus: biology, transmission, and human infection. Clinical microbiology reviews, 25(4), 635-648. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.00045-12
Vollans, M., Day, J., Cant, S., Hood, J., Kilpatrick, A. M., Kramer, L. D., ... & Paton, R. S. (2024). Modelling the temperature dependent extrinsic incubation period of West Nile Virus using Bayesian time delay models. Journal of Infection, 89(6), 106296. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jinf.2024.106296
Hayes, E. B., Komar, N., Nasci, R. S., Montgomery, S. P., O’Leary, D. R., & Campbell, G. L. (2005). Epidemiology and transmission dynamics of West Nile virus disease. Emerging infectious diseases, 11(8), 1167. DOI: https://doi.org/10.3201/eid1108.050289a
Transmission of West Nile Virus. CDC (n.d.). www.cdc.gov. Retrieved from https://www.cdc.gov/west-nile-virus/php/transmission/?CDC_AAref_Val=https://www.cdc.gov/westnile/transmission/index.html
West Nile: Causes and How It Spreads. CDC (n.d.). www.cdc.gov. Retrieved from https://www.cdc.gov/west-nile-virus/causes/?CDC_AAref_Val=https://www.cdc.gov/westnile/transmission/index.html
Голубовська, О. А. (Ed.). (2022). Інфекційні хвороби: підручник. Київ: ВСВ «Медицина», 684.
Малий, В. П., Андрейчин, М. А. (Eds.). (2022). Інфекційні хвороби: підручник: у 2 т. Львів: Магнолія, 2006, Т. 2, 726.
Гуцевич, А. В. (1970). Насекомые двукрылые. Комары. Т. 3, Вып. 4, 384 с.
Кулиева, Х. Ф. (2016). Медицинская энтомология: Учебник. Баку: “Zәrdabi LTD”, 2100, 336.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. М. Бондаренко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).