ПРОБІОТИКИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНІ АНТИМІКРОБНІ ЗАСОБИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.1.15150Ключові слова:
пробіотики, інфекції, антибіотикорезистентність, антимікробні метаболітиАнотація
Антибіотики є одними з найвидатніших досягнень у медицині, які забезпечили можливість лікувати та контролювати інфекційних хворих. Однак їх широке і неналежне використання призвело до зростання поширеності антибіотикорезистентності патогенів за останні кілька десятиліть. Багато антибіотиків стали менш ефективними або повністю безсилими проти бактерійних інфекцій. Тому стійкість до антибіотиків є однією з найсерйозніших глобальних загроз для охорони здоров’я, яка примушує нас вдаватися до негайних заходів.
Сьогодні, коли вибір антибіотиків для лікування зростаючої кількості захворювань, спричинених мультирезистентними штамами бактерій, обмежений, дослідження нових, ефективних і безпечних засобів лікування різних інфекцій є критично важливим. Одним із потенційних рішень може стати використання для профілактики та контролю інфекційних недуг пробіотиків, які характеризуються антимікробними й імуномодулювальними властивостями та позитивним впливом на здоров’я людини. Обмеження застосування антибіотиків і збільшення використання пробіотиків у медицині допоможе зменшити поширеність антибіотикорезистентних патогенних мікроорганізмів у навколишньому середовищі та уникнути виникнення побічних ефектів, пов’язаних з прийомом антибіотиків. Хоча використання пробіотиків і продуктів на їх основі не вирішить проблему антибіотикорезистентності, вони мають потенціал для використання як альтернатива традиційним антибіотикам або як додаткова терапія проти мультирезистентних патогенів.
Посилання
FAO/WHO (2001). Evaluation of Health and Nutritional Properties of Probiotics in Food Including Powder Milk with Live Acid Bacteria. Report of a Joint FAO/WHO Expert Consultation, Córdoba, Argentina. http://www.who.int/foodsafety/publications/fs_management/en/probiotics.pdf?ua=1
Aponte, M., Murru, N., Shoukat, M. (2020). Therapeutic, prophylactic and functional use of probiotics: a current perspective. Front Microbiol, 11, 1–16. https://doi.org/10.3389/fmicb.2020.562048 DOI: https://doi.org/10.3389/fmicb.2020.562048
Ross, K. (2023). Psychobiotics: Are they the future intervention for managing depression and anxiety? A literature review. Explore (NY), 19(5), 669–680. https://doi.org/10.1016/j.explore.2023.02.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.explore.2023.02.007
Skoufou, M., Tsigalou, C., Vradelis, S., Bezirtzoglou, E. (2024). The Networked Interaction between Probiotics and Intestine in Health and Disease: A Promising Success Story. Microorganisms, 12(1):194. doi: 10.3390/microorganisms12010194 DOI: https://doi.org/10.3390/microorganisms12010194
Das, T., Pradhana, S., Chakrabartia, S., Mondalb, K., Ghosha, K. (2022). Current status of probiotic and related health benefits. Applied Food Research, 2(2), 100185. https://doi.org/10.1016/j.afres.2022.100185 DOI: https://doi.org/10.1016/j.afres.2022.100185
Naghavi, M., Vollset, S.E., Ikuta, K.S., Swetschinski, L.R., Gray, A.P., Wool, E.E., Aguilar G.R., Mestrovic T., Smith G., Han C., Hsu R.L, Chalek J., Araki D.T., Chung E., Raggi C., Hayoon A.G., Weaver N.D., Lindstedt P.A., Smith A.E., ... Murray, C.J.L. (2024). Global burden of bacterial antimicrobial resistance 1990–2021: a systematic analysis with forecasts to 2050 The Lancet, 404(10459): 1199–1226. doi: 10.1016/S0140-6736(24)01867-1 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(24)01867-1
CDC. Antibiotic Resistance Threats in the United States, 2019. Atlanta, GA: U.S. Department of Health and Human Services, CDC; 2019 https://www.cdc.gov/drugresistance/pdf/threats-report/2019-ar-threats-report-508.pdf
Mirzaei, R., Sabokroo, N., Ahmadyousefi, Y., Motamedi, H., & Karampoor, S. (2022). Immunometabolism in biofilm infection: lessons from cancer. Molecular Medicine, 28,10. https://doi.org/10.1186/s10020-022-00435-2 DOI: https://doi.org/10.1186/s10020-022-00435-2
Teame, T., Wang, A., Xie, M., Zhang, Z., Yang, Y., Ding, Q., Gao, C., Olsen, R. E., Ran, C., Zhou, Z. (2020). Paraprobiotics and postbiotics of probiotic Lactobacilli, their positive effects on the host and action mechanisms: areview. Front Nutr, 22, 7, 570344. https://doi.org/10.3389/fnut.2020.570344 DOI: https://doi.org/10.3389/fnut.2020.570344
Mazziotta, C., Tognon, M., Martini, F., Torreggiani, E. & Rotondo, J.C. (2023). Probiotics Mechanism of Action on Immune Cells and Beneficial Effects on Human Health. Cells, 12, 184. https://doi.org/10.3390/cells12010184 DOI: https://doi.org/10.3390/cells12010184
Meroni, G. (2021). Probiotics as therapeutic tools against pathogenic biofilms: have we found the perfect weapon? Microbiol Res, 12, 916–937. https://doi.org/10.3390/microbiolres12040068 DOI: https://doi.org/10.3390/microbiolres12040068
Wiegers, C., van de Burgwal, L. H. M., Larsen,O.F.A. (2022). Probiotics for the management of infectious diseases: reviewing the state of the art. Front Microbiol, 13, 877142. https://doi.org/10.3389/fmicb.2022.877142 DOI: https://doi.org/10.3389/fmicb.2022.877142
Maftei, N.M. (2024). The Potential Impact of Probiotics on Human Health: An Update on Their Health-Promoting Properties. Microorganisms, 12(2):234. doi: 10.3390/microorganisms12020234 DOI: https://doi.org/10.3390/microorganisms12020234
Piewngam, P., Khongthong, S., Roekngam, N., Theapparat, Y., Sunpaweravong, S., Faroongsarng D, Otto M. (2023). Probiotic for pathogen-specific Staphylococcus aureus decolonisation in Thailand: a phase 2, double-blind, randomised, placebo-controlled trial. Lancet Microbe, 4(2):e75-e83. doi: 10.1016/S2666-5247(22)00322-6. DOI: https://doi.org/10.1016/S2666-5247(22)00322-6
King, S., Tancredi, D., Lenoir-Wijnkoop, I., Gould, K., Vann, H., Connors, G., Sanders, M.E., Linder, J.A., Shane, A.L., Merenstein, D. (2019). Does probiotic consumption reduce antibiotic utilization for common acute infections? A systematic review and meta-analysis. Eur J Public Health, 1;29(3):494-499. doi: 10.1093/eurpub/cky185. DOI: https://doi.org/10.1093/eurpub/cky185
Zhao, Y., Dong, B.R., Hao, Q. (2022). Probiotics for preventing acute upper respiratory tract infections. Cochrane Database Syst Rev. 3;(2):CD006895. doi: 10.1002/14651858. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD006895.pub4
Lenoir-Wijnkoop, I., Merenstein, D., Korchagina, D., Broholm, C., Sanders, M.E., Tancredi, D. (2019). Probiotics Reduce Health Care Cost and Societal Impact of Flu-Like Respiratory Tract Infections in the USA: An Economic Modeling Study. Front Pharmacol., 28;10:980. doi: 10.3389/fphar.2019.00980. DOI: https://doi.org/10.3389/fphar.2019.00980
Wischmeyer P.E., Tang H., Ren Y., Bohannon L, Jiang D, Bergens M, Ramirez Z. E., Andermann T.M., Messina J.A., Sung J.A., Jensen D., Jung S.-H., Artica A., Britt A., Bush A., Johnson E., Lew M.V., Winthrop H., Pamanes C., … Sung A.D. (2024). Efficacy of probiotic treatment as post-exposure prophylaxis for COVID-19: A double-blind, Placebo-Controlled Randomized trial. Clinical Nutrition, 43(1) 259–267. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2023.11.043 DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2023.11.043
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М. Я. Співак, Л. А. Сафронова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
