БЕШИХА У ДІТЕЙ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.3.14877Ключові слова:
бешиха, S. рyogenes, діти, стрептококова інфекціяАнотація
В останні роки в багатьох країнах світу спостерігається зростання захворюваності на стрептококову інфекцію. S. pyogenes є причиною багатьох захворювань людини, таких як тонзиліт, фарингіт, пневмонія, скарлатина, імпетиго, бешиха. Якщо скарлатина є типовою хворобою дитячого віку, то на бешиху хворіють в основному дорослі. В умовах сьогодення з-поміж численних нозологічних форм стрептококової інфекції нашу увагу привернула бешиха, що доволі рідко спостерігається у дітей.
Мета роботи – вивчити клінічні прояви бешихи у дітей залежно від локалізації патологічного процесу та оцінити отримані результати.
Пацієнти і методи. Спостерігали 15 дітей з бешихою віком від 2 до 17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні упродовж 2018-2023 рр. Діагноз бешихи базувався на типових клінічних проявах хвороби, даних епідеміологічного анамнезу, результатах бактеріологічних, загальноприйнятих лабораторних, біохімічних, інструментальних, імунологічних методів досліджень.
Результати. Упродовж 6-річного періоду наших спостережень (2018-2023 рр.) на лікування в ЛОІКЛ госпіталізовано 15 дітей, хворих на бешиху. Слід зазначити, що 11 з 15 дітей госпіталізовані упродовж 6 місяців другої половини 2023 р. з домінуванням у літні місяці.
За локалізацією запального процесу у нашому клінічному дослідженні несподівано високим виявилося число хворих дітей з бешихою обличчя, вуха та волосяної частини голови – 9 (60,0 %) хворих. Початок хвороби в усіх хворих був гострим і характеризувався швидким розвитком симптомів інтоксикації, болем голови, блюванням, які передували місцевим проявам хвороби від кількох годин до 1-2 діб. Температура тіла сягала 38-40 °С. Турбував біль у вухах, з приводу чого троє дітей зверталися до отоларинголога. Бешиха гомілки, діагностована у 5 (33,3 %) дітей, починалася з болю в паховій ділянці, збільшених лімфатичних вузлів, підвищеної температури тіла до 39-40 °С, остуди. На 2-й день виникало почервоніння шкіри та визначалася значна інфільтрація підлеглих м’яких тканин в ділянці локалізації патологічного процесу, що відповідало клініці еритематозної форми хвороби. Особливо тяжкий перебіг бешихи спостерігали у дитини 7 років, що розвинулася на фоні вітряної віспи.
Домінуючим шляхом інфікування був екзогенний. Провокувальними факторами, що передували і сприяли розвитку хвороби, були укуси комах, розчухи, подряпини та мікротравми. У двох пацієнтів з бешихою обличчя, які часто хворіли на тонзиліт та гайморит, з високою імовірністю можна припустити ендогенне інфікування, оскільки у них при бактеріологічному дослідженні слизу з ротоглотки виділено S. pyogenes.
Висновки. 1. За локалізацією патологічного процесу у дітей домінувала бешиха обличчя, вуха та волосяної частини голови, що характеризувалася тяжким ступенем хвороби.
2. З-поміж клінічних форм бешихи домінувала еритематозна, з усіма класичними проявами хвороби.
3. У частини дітей з бешихою обличчя можна думати про ендогенний шлях інфікування, що підтверджено виділенням S. pyogenes при бактеріологічному обстеженні слизу з ротоглотки.
Посилання
de Gier, B., Marchal, N., de Beer-Schuurman, I., Te Wierik, M., Hooiveld, M., de Melker, H. E., & van Sorge, N. M. (2023). Increase in invasive group A streptococcal (Streptococcus pyogenes) infections (iGAS) in young children in the Netherlands, 2022. Euro Surveill, 28(1), 2200941.
Hay, A. D. (2023). The group A strep crisis: can we do better? BMJ, 380.
Guy, R., Henderson, K. L., Coelho, J., Hughes, H., Mason, E. L., Gerver, S. M., ... & Lamagni, T. (2023). Increase in invasive group A streptococcal infection notifications, England, 2022. Eurosurveillance, 28(1), 2200942.
Butler, T. A., Story, C., Green, E., Williamson, K. M., Newton, P., Jenkins, F., ... & van Hal, S. (2024). Insights gained from sequencing Australian non-invasive and invasive Streptococcus pyogenes isolates. Microbial genomics, 10(1), 001152.
Chemych, M. D., & Sayenko, O. S. (2019). Clinical-epidemiological and laboratory characteristics of modern erysipelas. Infectious Diseases – Infektsiyni khvoroby, (4), 26-32 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9773.
Kopcha, V. S. (2023). Characteristics of erysipelas of face on the background of secondary immunodeficiency. Infectious Diseases – Infektsiyni khvoroby, (4), 77-81 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.4.14252.
Celestin, R., Brown, J., Kihiczak, G., & Schwartz, R. A. (2007). Erysipelas: a common potentially dangerous infection. Acta Dermatovenerologica Alpina Panonica Et Adriatica, 16(3), 123.
Ren, Z., & Silverberg, J. I. (2021). Burden, risk factors, and infectious complications of cellulitis and erysipelas in US adults and children in the emergency department setting. Journal of the American Academy of Dermatology, 84(5), 1496-1503.
Di Pietro, G. M., Marchisio, P., Bosi, P., Castellazzi, M. L., & Lemieux, P. (2024). Group A Streptococcal Infections in Pediatric Age: Updates about a Re-Emerging Pathogen. Pathogens, 13(5), 350.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О. В. Прокопів, С. А. Лишенюк, Г. М. Кармазин
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).