ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ, ПОЄДНАНИЙ З ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ ТА НЕСТАЧЕЮ ВІТАМІНУ D
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.3.14875Ключові слова:
Лайм-бореліоз, хронічна Епштейна-Барр вірусна інфекція, нестача вітаміну D, доксицикліну гідрохлорид, холекальциферол, лікуванняАнотація
Мета роботи – розробити оптимальне комплексне лікування хворих на Лайм-бореліоз (ЛБ) і його поєднання з хронічною Епштейна-Барр вірусною інфекцією в активній фазі на тлі нестачі вітаміну D.
Пацієнти і методи. Спостерігали 67 хворих на ЛБ віком від 28 до 65 років. У 31 (44,3 %) пацієнта крім ЛБ діагностовано хронічну Епштейна-Барр вірусну інфекцію (ХЕБВІ). Усіх хворих розподілили на дві групи: групу 1 склали 36 осіб із ЛБ без ХЕБВІ (лише ЛБ), групу 2 – 31 пацієнт із ЛБ, поєднаним із ХЕБВІ (ЛБ + ХЕБВІ). Фазу ХEБВІ встановлювали за допомогою ПЛР у режимі реального часу, якою визначали ДНК збудника одночасно у крові та/чи слині хворих. Наявність нуклеїнової кислоти ВЕБ у концентрації 103-107 копій/мл свідчила про активну фазу ХEБВІ.
Забезпеченість вітаміном D визначали за рівнем 25(OH)D у сироватках їх крові. Для дослідження використали хемілюмінесцентний імуноаналіз (CMIA) на аналізаторі Alinity І (Abbott, США) і тест-систему Сobas 6000/Сobas 8000, Abbott (США).
Для лікування ЛБ пацієнтам обох груп призначили доксицикліну гідрохлорид всередину по 100 мг двічі на день протягом 28 днів. Крім етіотропного лікування хворі отримували ще й ліофілізовані сахароміцети буларді CNCM I-745, 250 мг по 1 пакетику 2 рази на добу із сухим екстрактом плодів розторопші плямистої по 2 таблетки 3 рази на добу per os таким же за тривалістю курсом як антибіотик.
Наявні дефіцит і недостатність рівня 25(ОН)D у сироватках крові пацієнтів обох груп спонукали нас призначити усім хворим із ЛБ ще й холекальциферол (вітамін D3) у дозі 5 600 МО по 1 таблетці 1 раз на тиждень per os курсом 4 тижні (28 днів), відповідно до рекомендацій Kонсенсусу українських експертів: «Діагностика, профілактика та лікування дефіциту вітаміну D у дорослих» (2023).
Ефективність лікування хворих обох груп аналізували двічі: на 29-й день комплексної терапії доксицикліном та ергокальциферолом і на 57-й день після продовження лікування дієтою (група 1) чи ергокальциферолом (група 2). Критеріями її були динаміка клінічних проявів недуги, активності патологічного процесу в уражених суглобах (за DAS28) і рівнів 25(OH)D у сироватках крові пацієнтів.
Результати досліджень та їх обговорення. Комплексне лікування хворих на лише ЛБ із щоденним використанням таблеток доксицикліну гідрохлориду по 0,1 г двічі на день та ергокальциферолу по 5 600 МО щотижня протягом 4 тижнів сприяло розвитку ремісії артритів (за DAS28) у 63,9 % осіб та ліквідації дефіциту вітаміну D в організмі. У пацієнтів із ЛБ, поєднаним із ХЕБВІ, ремісії артритів досягнуто тільки у 29,0 % осіб, дефіцит вітаміну D залишався у 19,4 % хворих.
Продовження лікування хворих на лише ЛБ тільки дієтотерапією з вживанням продуктів, що містять вітамін D, протягом 4 тижнів дало змогу досягти ремісії артритів у 88,9 % і достатнього рівня вітаміну D у 97,2 % осіб. Продовження лікування хворих на ЛБ + ХЕБВІ ергокальциферолом у ті й же дозі ще протягом 4 тижнів сприяло розвитку ремісії артритів у 87,2 % осіб і досягненню достатнього рівня вітаміну D у 90,3 %.
Застосування таблеток холекальциферолу в дозі 5 600 МО щотижня для корекції нестачі вітаміну D у сироватках крові пацієнтів із ЛБ, поєднаним із ХЕБВІ, сприяло зменшенню відсотка осіб з активною фазою вірусної на 29-й день терапії у 2,8 разу, на 57-й ‒ у 5,5 разу порівняно з 29-им днем і в 15,5 разу щодо початку лікування.
Висновки. Пацієнтам із Лайм-бореліозом, поєднаним із хронічною Епштейна-Барр вірусною інфекцією, і нестачею вітаміну D доцільно призначати комплексне лікування з одночасним використанням доксицикліну гідрохлориду та ергокальциферолу per os, яке дозволяє досягти не лише ремісії артритів і повного усунення дефіциту вітаміну D, але й зменшує відсоток осіб з активною фазою Епштейна-Барр вірусної інфекції.
Посилання
Kullberg, B. J., Vrijmoeth, H. D., van de Schoor, F., & Hovius, J. W. (2020). Lyme borreliosis: Diagnosis and management. BMJ, 369, m1041. https://doi.org/10.1136/bmj.m1041.
Sykes, R. A., & Makiello, P. (2017). An estimate of Lyme borreliosis incidence in Western Europe. Journal of Public Health, 39(1), 74-78. https://doi.org/10.1093/pubmed/fdw025.
Nagarajan, A., Skufca, J., Vyse, A., Pilz, A., Begier, E., Riera-Montes, M., Gessner, B. D., & Star, J. H. (2023). The Landscape of Lyme Borreliosis Surveillance in Europe. Vector-Borne and Zoonotic Diseases, 23(4), 142-155. https://doi.org/10.1089/vbz.2022.0018.
Duda, O. K., & Kolesnyk R. O. (2015). Clinical forms of chronic Epstein-Barr virus infection: issues of modern diagnosis and treatment. Actual infectology, 1(6), 15-20.
Damania, B., Kenney, S. C., & Raab-Traub, N. (2022). Epstein-Barr virus: Biology and clinical disease. Cell. https://doi.org/10.1016/j.cell.2020.10.043.
Покровська, Т. В. (2014). Хронічна Епштейна-Барр вірусна інфекція – актуальні питання. Інфекційні хвороби, 3, 70-74.
Arvikar, S. L., & Steere, A. C. (2015). Diagnosis and Treatment of Lyme Arthritis. Infectious Disease Clinics of North America, 29(2), 269-280. https://doi.org/10.1016/j.idc.2015.02.004.
Stanek, G., & Strle, F. (2018). Lyme borreliosis – from tick bite to diagnosis and treatment. FEMS Microbiology Reviews, 42(3), 233-258. https://doi.org/10.1093/femsre/fuy010.
Квашніна, Л. В., Майдан, І. С. (2020). Вплив вітаміну D на імунну систему під час пандемії COVID-19 (останні дані). Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія, 7(128), 22-30.
Charoenngam, N., Shirvani, A., & Holick, M. F. (2019). Vitamin D for skeletal and non-skeletal health: What we should know. Journal of Clinical Orthopaedics and Trauma, 10, 1082-1093. https://doi.org/10.1016/j.jcot.2019.10.001.
Teymoori-Rad, M., Shokri, F., Salimi, V., & Marashi, S. M. (2019). The interplay between vitamin D and viral infections. Reviews in Medical Virology, 29(2), e2032. https://doi.org/10.1002/rmv.2032.
Palacios, C., & Gonzalez, L. (2014). Is vitamin D deficiency a major global public health problem? Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology, 144, 138-145. http://dx.doi.org/10.1016/j.jsbmb.2013.11.003.
Alonso, N., Zelzer, S., Eibinger, G., & Herrmann, M. (2023). Vitamin D Metabolites: Analytical Challenges and Clinical Relevance. Calcified Tissue International, 112(2), 158-177. https://doi.org/10.1007/s00223-022-00961-5.
Bikle, D. D. (2020). Vitamin D: Newer Concepts of Its Metabolism and Function at the Basic and Clinical Level. Journal of Endocrine Society, 4(2), bvz038. https://doi.org/10.1210/jendso/bvz038.
Tuckey, R. C., Cheng, C. Y. S., & Slominski, A. T. (2019). The serum vitamin D metabolome: What we know and what is still to discover. Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology, 186, 4-21. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2018.09.003.
Craveiro, V., Araújo, J., Santos, A., & Ramos, E. (2019). Vitamin D – From the pro-hormone to the biological actions. Acta Portuguesa de Nutrição, 19, 50-54. https://doi.org/10.21011/apn.2019.1909.
Hammami, M. M., & Yusuf, A. (2017). Differential effects of vitamin D2 and D3 supplements on 25-hydroxyvitamin D level are dose, sex, and time dependent: A randomized controlled trial. BMC Endocrine Disorders, 17(1), 12. https://doi.org/10.1186/s12902-017-0163-9.
Tripkovic, L., Lambert, H., Hart, K., et al. (2012). Comparison of vitamin D2 and vitamin D3 supplementation in raising serum 25-hydroxyvitamin D status: A systematic review and meta-analysis. American Journal of Clinical Nutrition, 95(6), 1357-1364. https://doi.org/10.3945/ajcn.111.031070.
Grygorieva, N. V., Tronko, M. D., Kovalenko, V. M., Komisarenko, S. V., Tatarchuk, T. F., Dedukh, N. V., ... & Regeda, S. I. (2023). Diagnosis, prevention and treatment of vitamin D deficiency in adults: Ukrainian experts consensus statement. Pain, Joints, Spine, 13(2), 60-76.
DAS28 calculator. (n.d.). Retrieved July 8, 2024, from https://www.das-score.nl/das28/DAScalculators/dasculators.html.
Pérez-Pérez, S. S., Domínguez-Mozo, M. I., García-Martínez, M. Á., ... & Ortega-Madueño, I. (2018). Study of the possible link of 25-hydroxyvitamin D with Epstein–Barr virus and human herpesvirus 6 in patients with multiple sclerosis. European Journal of Neurology, 25(12), 1446–1453. https://doi.org/10.1111/ene.13840.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Т. І. Юзьків, М. А. Андрейчин, М. І. Шкільна, О. Л. Івахів, М. Т. Гук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
