ІНТЕГРАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ, АКТИВНОСТІ ЗАПАЛЕННЯ ТА СПЕЦИФІЧНОЇ РЕАКТИВНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.3.14873Ключові слова:
Long-COVID, COVID-19, інтегративні показники, ендогенна інтоксикація, міцне здоров’я, запаленняАнотація
Мета дослідження – виявлення змін лабораторних показників крові, інтегративних показників ендогенної інтоксикації, активності запалення, специфічної реактивності у пацієнтів, які перехворіли на коронавірусну хворобу.
Пацієнти і методи. Здійснено обстеження осіб, які перехворіли на COVID-19. З урахуванням критеріїв включення та виключення були залучені до групи дослідження 77 осіб. Групу порівняння склали 68 практично здорових людей відповідного віку. Здійснені лабораторні дослідження крові, на підставі яких розраховані інтегративні показники ендогенної інтоксикації, активності запалення та специфічної реактивності.
Результати. Дані загального аналізу крові свідчили про відсутність значущих розбіжностей між пацієнтами груп, показники залишались у межах прийнятних норм. Незначна запальна реакція в осіб, які перехворіли на COVID-19, особливо в період від 3 до 6 місяців підтверджується підвищенням рівня показників ендогенної інтоксикації (ЛІІ, ІЗЛК, ІСНЛ, ГПІ) у групі досліджуваних відносно здорових осіб. У цей же період є ознаки активації клітинної ланки імунітету у відповідь на наявність прихованої бактерійної інфекції або ендогенної інтоксикації, що підтверджується зниженням показників активності запалення (ІЛГ, ІЛШОЕ, ЗІ). Зниження індексів неспецифічної реактивності (Ілімф, ІА) підтверджували активацію клітинної ланки імунітету, враховуючи зниження кількості лімфоцитів відносно гранулоцитів. Зміни інтегративних показників не залежали від яскравості симптомів Long-COVID. У період від 12 місяців після перенесеної коронавірусної хвороби можливий розвиток автоімунних процесів, оскільки спостерігалась тенденція до зниження індексів ендогенної інтоксикації (ІЗЛК, ІСНЛ) одночасно з підвищенням індексів активності запалення (ІЛГ, ІЛШОЕ, ЗІ) та індексів неспецифічної реактивності (КР, Ілімф, ІА).
Посилання
Sweis, J. J. G., Alnaimat, F., Esparza, V., Prasad, S., Azam, A., Modi, Z., Al-Awqati, M., Jetanalin, P., Sweis, N. J., Ascoli, C., Novak, R. M., Rubinstein, I., Papanikolaou, I. C., & Sweiss, N. (2024). From acute infection to prolonged health consequences: Understanding health disparities and economic implications in long COVID worldwide. International Journal of Environmental Research and Public Health, 21(3), 325. https://doi.org/10.3390/ijerph21030325.
Proskura, T. (2021). Overview of persistent post-COVID syndrome. Praktykuiuchyi likar, (2), 53-57. https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/633 [in Ukrainian].
Hakem Zadeh, F. (2023). Long COVID: Complications, underlying mechanisms, and treatment strategies. Archives of Microbiology & Immunology, 07(02). https://doi.org/10.26502/ami.93650103.
Saienko, O., Chemych, M., & Svitailo, V. (2023). Long-COVID, neurological and cardiovascular disorders. Journal of Education, Health and Sport, 13(3), 381-393. https://doi.org/10.12775/jehs.2023.13.03.048.
Woldegiorgis, M., Cadby, G., Ngeh, S., Korda, R. J., Armstrong, P. K., Maticevic, J., Knight, P., Jardine, A., Bloomfield, L. E., & Effler, P. V. (2024). Long COVID in a highly vaccinated but largely unexposed Australian population following the 2022 SARS-CoV-2 Omicron wave: A cross-sectional survey. Medical Journal of Australia. https://doi.org/10.5694/mja2.52256.
Andreychyn, M. & Kopcha, V. (2023). Features of the course of COVID-19 in patients with chronic hepatitis B and C. Infektsiini khvoroby, (3), 31-37. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13479 [in Ukrainian].
Zahornacky, O., Porubčin, Š., Rovnakova, A., & Jarcuska, P. (2023). Multisystem inflammatory syndrome in adults associated with recent infection with COVID-19. Diagnostics, 13(5), 983. https://doi.org/10.3390/diagnostics13050983.
La Torre, F., Elicio, M. P., Monno, V. A., Chironna, M., Moramarco, F., Campanozzi, A., Civino, A., Cecinati, V., Vairo, U., Giordano, M., Milella, L., Loconsole, D., & Cardinale, F. (2023). Incidence and prevalence of multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) in southern italy. Children, 10(5), 766. https://doi.org/10.3390/children10050766.
Levy, N., Koppel, J. H., Kaplan, O., Yechiam, H., Shahar-Nissan, K., Cohen, N. K., & Shavit, I. (2022). Severity and incidence of multisystem inflammatory syndrome in children during 3 sars-cov-2 pandemic waves in israel. Jama. https://doi.org/10.1001/jama.2022.8025.
Cherska, M., Kukharchuk, Kh., & Haiova, O. (2021). Mozhlyvosti korektsii postkovidnoho syndromu v rutynnii klinichnii praktytsi [Opportunities for correction of post-COVID syndrome in routine clinical practice]. Praktykuiuchyi likar, 10(1), 18-23. https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/612 [in Ukrainian].
Chemych, M. D., & Lishnevska, A. G. (2021). The role of galectin-9 in patients with chronic viral hepatitis c and its connection with the type of therapy, the degree of fibrosis, clinical, laboratory, autoimmune and integrative indicators. Wiadomości Lekarskie, 74(5), 1180-1188. https://doi.org/10.36740/wlek202105125.
Chemych, M., Cherkashyna, A., & Chemych, O. (2023). Features of changes in integrative indicators of endogenous intoxication, reactivity, inflammation activity in patients with chronic viral hepatitis and chronic renal failure. Eastern Ukrainian Medical Journal, 11(4), 461–470. https://doi.org/10.21272/eumj.2023;11(4):461-470.
Lishnevska, A. H., & Chemych, M. D. (2020). Changes in clinical, biochemical, immunological and integrative parameters in patients with chronic hepatitis C virus infection according to the virus genotype and the grade of activity. Zaporozhye Medical Journal, (4). https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.4.208363.
Lishnevska, A., Chemych, M., Chemych, O., & Chernetsky, I. (2023). Immunoreactivity and intoxication syndrome in patients with chronic viral hepatitis c. Bangladesh Journal of Medical Science, 22(3), 508-514. https://doi.org/10.3329/bjms.v22i3.65314.
Gottlieb, M., Spatz, E. S., Yu, H., Wisk, L. E., Elmore, J. G., Gentile, N. L., Hill, M., Huebinger, R. M., Idris, A. H., Kean, E. R., Koo, K., Li, S.-X., McDonald, S., Montoy, J. C. C., Nichol, G., O’Laughlin, K. N., Plumb, I. D., Rising, K. L., Santangelo, M., ... Arreguin, M. (2023). Long COVID clinical phenotypes up to six months after infection identified by latent class analysis of self-reported symptoms. Open Forum Infectious Diseases. https://doi.org/10.1093/ofid/ofad277.
Demko, Z. O., Yu, T., Mullapudi, S. K., Varela Heslin, M. G., Dorsey, C. A., Payton, C. B., Tornheim, J. A., Blair, P. W., Mehta, S. H., Thomas, D. L., Manabe, Y. C., & Antar, A. A. R. (2024). Two-Year longitudinal study reveals that long COVID symptoms peak and quality of life nadirs at 6–12 months postinfection. Open Forum Infectious Diseases, 11(3), 2328-8957. https://doi.org/10.1093/ofid/ofae027.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 В. С. Світайло, М. Д. Чемич
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).