МОНІТОРИНГ ПОШИРЕННЯ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНИХ ШТАМІВ K. PNEUMONIAE, ВИДІЛЕНИХ ВІД ХВОРИХ НА ІНФЕКЦІЙНІ УРАЖЕННЯ ВЕРХНІХ І НИЖНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.1.14861Ключові слова:
Klebsiella pneumoniae, антибіотикорезистентність, інфекційні ураження дихальних шляхівАнотація
Метою дослідження було проаналізувати профіль резистентності до антибіотиків штамів K. pneumoniae, виділених від хворих на фарингіти, бронхіти і позалікарняні пневмонії.
Матеріали і методи. Всього обстежено 230 хворих. Клінічний матеріал – змив з носоглотки, мокротиння, промивні води, отримані при бронхоальвеолярному лаважі. Ідентифікацію виділених чистих культур та визначення чутливості бактерій до антибіотиків здійснювали за допомогою автоматичного бактеріологічного аналізатора BD Phoenix M50 (США). Для інтерпретації результатів користувалися стандартами EUCAST 2023.
Результати досліджень. K. pneumoniae як у монокультурі, так і в асоціаціях з C. albicans, P. aeruginosa, A. baumanii та іноді з Proteus spp., E. faecalis, S. aureus виділяється у 24,0 % хворих на пневмонії, у 15,1 % – на бронхіти, у 10,2 % – на фарингіти. Найвищу резистентність бактерії мали до амоксиклаву та ампіциліну (від 88,9 до 100,0 %) при ураженнях як верхніх, так і нижніх дихальних шляхів. Штами K. pneumoniae, виділені від хворих на фарингіти, мали вищу чутливість до представників цефалоспоринів, карбапенемів, фторхінолонів, аміноглікозидів, гліцилциклінів, ніж бактерії, виділені від хворих на бронхіти і пневмонії. Рівень резистентності до цефалоспоринів, карбапенемів і фторхінолонів у штамів K. pneumoniae, виділених від хворих на бронхіти і пневмонії, коливався в межах 50,0–85,7 %. K. pneumoniae демонстрували резистентність від двох до чотирнадцяти антибіотиків. Найбільше мультирезистентних штамів було виділено від хворих на бронхіти і пневмонії, серед яких переважали бактерії, резистентні до бета-лактамів, аміноглікозидів, фторхінолонів і гліцилциклінів.
Висновок. K. pneumoniae виділяється у хворих на пневмонії як у монокультурі, так і в асоціаціях з C. albicans, P. aeruginosa, A. baumanii та іноді з Proteus spp., E. faecalis, S. aureus. Найвищу резистентність бактерії мали до амоксиклаву і ампіциліну (від 88,9 до 100,0 %) при інфекційних ураженнях як верхніх, так і нижніх дихальних шляхів. Найбільше мультирезистентних штамів було виділено від хворих на бронхіти і пневмонії, серед яких переважали бактерії, резистентні до бета-лактамів, аміноглікозидів, фторхінолонів і гліцилциклінів.
Посилання
Mil-Homens, D., Martins, M., Barbosa, J., Serafim, G., Sarmento, M. J., Pires, R. F., Rodrigues, V., Bonifácio, V. D. B., & Pinto, S. N. (2021). Carbapenem-Resistant Klebsiella pneumoniae Clinical Isolates: In Vivo Virulence Assessment in Galleria mellonella and Potential Therapeutics by Polycationic Oligoethyleneimine. Antibiotics (Basel, Switzerland), 10(1), 56. DOI: https://doi.org/10.3390/antibiotics10010056
Chang, D., Sharma, L., Dela Cruz, C. S., & Zhang, D. (2021). Clinical Epidemiology, Risk Factors, and Control Strategies of Klebsiella pneumoniae Infection. Frontiers in microbiology, 12, 750662. DOI: https://doi.org/10.3389/fmicb.2021.750662
Navon-Venezia, S., Kondratyeva, K., & Carattoli, A. (2017). Klebsiella pneumoniae: a major worldwide source and shuttle for antibiotic resistance. FEMS microbiology reviews, 41(3), 252–275. DOI: https://doi.org/10.1093/femsre/fux013
Paczosa, M. K., & Mecsas, J. (2016). Klebsiella pneumoniae: Going on the Offense with a Strong Defense. Microbiology and molecular biology reviews: MMBR, 80(3), 629–661. DOI: https://doi.org/10.1128/MMBR.00078-15
Bautista-Cerón, A., Monroy-Pérez, E., García-Cortés, L. R., Rojas-Jiménez, E. A., Vaca-Paniagua, F., & Paniagua-Contreras, G. L. (2022). Hypervirulence and Multiresistance to Antibiotics in Klebsiella pneumoniae Strains Isolated from Patients with Hospital- and Community-Acquired Infections in a Mexican Medical Center. Microorganisms, 10(10), 2043. DOI: https://doi.org/10.3390/microorganisms10102043
Lee, C. R., Lee, J. H., Park, K. S., Jeon, J. H., Kim, Y. B., Cha, C. J., Jeong, B. C., & Lee, S. H. (2017). Antimicrobial Resistance of Hypervirulent Klebsiella pneumoniae: Epidemiology, Hypervirulence-Associated Determinants, and Resistance Mechanisms. Frontiers in cellular and infection microbiology, 7, 483. DOI: https://doi.org/10.3389/fcimb.2017.00483
Shon, A. S., Bajwa, R. P., & Russo, T. A. (2013). Hypervirulent (hypermucoviscous) Klebsiella pneumoniae: a new and dangerous breed. Virulence, 4(2), 107–118. DOI: https://doi.org/10.4161/viru.22718
Russo, T. A., & Marr, C. M. (2019). Hypervirulent Klebsiella pneumoniae. Clinical microbiology reviews, 32(3), e00001-19. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.00001-19
Kocsis B. (2023). Hypervirulent Klebsiella pneumoniae: An update on epidemiology, detection and antibiotic resistance. Acta microbiologica et immunologica Hungarica, 70(4), 278–287. DOI: https://doi.org/10.1556/030.2023.02186
Ramadan, R. A., Bedawy, A. M., Negm, E. M., Hassan, T. H., Ibrahim, D. A., ElSheikh, S. M., & Amer, R. M. (2022). Carbapenem-Resistant Klebsiella pneumoniae Among Patients with Ventilator-Associated Pneumonia: Evaluation of Antibiotic Combinations and Susceptibility to New Antibiotics. Infection and drug resistance, 15, 3537–3548. DOI: https://doi.org/10.2147/IDR.S371248
Gasser, M., Zingg, W., Cassini, A., Kronenberg, A., & Swiss Centre for Antibiotic Resistance (2019). Attributable deaths and disability-adjusted life-years caused by infections with antibiotic-resistant bacteria in Switzerland. The Lancet. Infectious diseases, 19(1), 17–18. DOI: https://doi.org/10.1016/S1473-3099(18)30708-4
Shahid, M., Saeed, N. K., Ahmad, N., Shadab, M., Joji, R. M., Al-Mahmeed, A., Bindayna, K. M., Tabbara, K. S., Ismaeel, A. Y., & Dar, F. K. (2023). Molecular Screening of Carbapenem-Resistant K. pneumoniae (CRKP) Clinical Isolates for Concomitant Occurrence of Beta-Lactam Genes (CTX-M, TEM, and SHV) in the Kingdom of Bahrain. Journal of clinical medicine, 12(24), 7522. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12247522
Kao, C. Y., Zhang, Y. Z., Bregente, C. J. B., Kuo, P. Y., Chen, P. K., Chao, J. Y., Duong, T. T. T., Wang, M. C., Thuy, T. T. D., Hidrosollo, J. H., Tsai, P. F., Li, Y. C., & Lin, W. H. (2023). A 24-year longitudinal study of Klebsiella pneumoniae isolated from patients with bacteraemia and urinary tract infections reveals the association between capsular serotypes, antibiotic resistance, and virulence gene distribution. Epidemiology and infection, 151, e155. DOI: https://doi.org/10.1017/S0950268823001486
Zhang, R., Chan, E. W., Zhou, H., & Chen, S. (2017). Prevalence and genetic characteristics of carbapenem-resistant Enterobacteriaceae strains in China. The Lancet. Infectious diseases, 17(3), 256–257. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(17)30072-5. DOI: https://doi.org/10.1016/S1473-3099(17)30072-5
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Н. І. Коваленко, О. О. Вовк, І. В. Новікова, О. В. Кризьська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
