ПРО ВИПАДКИ ЕХІНОКОКОЗУ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2005.4.1471Анотація
Ехінококоз – одна з найтяжчих паразитарних хвороб людини і тварин, гельмінтоз, спричинений ціп’яком Echinocoсcus granulosus, що характеризується повільним розвитком паразитарних кіст, переважно у печінці, а також в інших органах і тканинах. Ехінококоз може ускладнюватись розривом кіст з розвитком анафілактичного шоку та наступним обсіменінням, а також нагноєнням.
Ехінококоз серед людей на території області не реєструвався більше 20 років.
Перші випадки ехінококозу в області почали реєструватися з 2001 року. За останні 5 років встановлено 12 випадків. З них усі місцеві: чоловіків – 2 (16,7 %), жінок – 10 (83,3%). За віковими категоріями розподіл був таким: дітей до 14 років – 1 випадок, 50-60 років – 6 випадків і старше 60 років – 1 випадок. Печінка була уражена ехінококовими кістами у 7 хворих (58,3 %), легені – у 5 (41,7 %), печінка разом з легенями – в 1 випадку (8,3 %).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
