ВИЯВЛЕННЯ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ, БАРТОНЕЛЬОЗУ ТА ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЛІМФАДЕНОПАТІЄЮ, ЖИТЕЛІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.2.14610Ключові слова:
лімфаденопатія, Лайм-бореліоз, бартонельоз, EBV-інфекція, мультиплексна непряма імунофлуоресценція, технологія БІОЧИП, полімеразна ланцюгова реакція, імуноблотАнотація
Мета роботи – обстежити жителів Тернопільської області з лімфаденопатією за допомогою серологічних і молекулярно-генетичних методів на наявність у них Лайм-бореліозу, бартонельозу, EBV-інфекції та їх поєднань.
Пацієнти і методи. У Центрі із вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами, при Тернопільському національному медичному університеті ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України обстежено 36 пацієнтів віком від 19 до 76 років, в яких відзначали лімфаденопатію (ЛАП). Чоловіків було 9 (25,0 %), жінок ‒ 27 (75,0%). У місті проживали 26 (72,2 %) осіб, у сільській місцевості – 10 (27,8 %).
Для виявлення IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. у сироватці крові використали двохетапну схему (ІФА та імуноблот), застосувавши тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати аналізували відповідно до рекомендацій виробника тест-систем. Антитіла класу G до Bartonella henselae та Bartonella quintana в сироватці крові пацієнтів визначали за допомогою методу мультиплексної непрямої імунофлуоресценції, застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae/Bartonella quintana (IgG)», компанії Euroimmun AG (Німеччина), технологія БІОЧИП, які містили мічені флуоресцеїном антигени зазначених видів бартонел.
Результати визначення специфічних антитіл до B. henselae і B. quintana та зазначених антигенів EBV-інфекції оцінювали в полі зору флуоресцентного мікроскопа (Olympus IX70, ок ×10, об ×20;40) за яскраво-зеленим світінням імунного комплексу антиген-антитіло, міченого флуоресцеїном.
Для діагностики EBV-інфекції використали мультиплексну реакцію непрямої імунофлуоресценції (РНІФ) (технологія БІОЧИП). Застосували тест-систему «BIOCHIP Sequence EBV (with avidity determination)» (EUROIMMUN, Німеччина), яка містить капсидний антиген і його білки gp125 і р19, ядерний та ранній антигени EBV.
Для встановлення активної чи латентної фази хронічної EBV-інфекції використали ПЛР у режимі реального часу, за допомогою якої в плазмі крові та слині обстежених пацієнтів визначали ДНК EBV. Активну фазу хронічної ЕBV-інфекції діагностували за наявністю ДНК ЕВV у крові та слині (в обох чи одному зразку; діапазон визначення – 103-107 копій/мл). За відсутності ДНК вірусу у крові чи слині встановлювали латентну фазу хронічної ЕBV-інфекції.
Результати. Укусів кліщів зазнали 50,0 % хворих із лімфаденопатією, здебільшого в нижні кінцівки, суттєво частіше під час перебування в лісі та на садово-городніх ділянках, p<0,05.
Використання почергово ІФА та імуноблоту дозволило діагностувати Лайм-бореліоз у 55,6 % пацієнтів із лімфаденопатією. Специфічні антитіла IgG лише до B. henselae діагностовано в сироватці крові 13,9 % пацієнтів із лімфаденопатією, поєднаною з Лайм-бореліозом. Метод мультиплексної РНІФ (технологія БІОЧИП) дав змогу діагностувати хронічну EBV-інфекцію в усіх пацієнтів із лімфаденопатією. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі активну фазу хронічної EBV-інфекції встановлено у 52,8 % пацієнтів, латентну фазу ‒ у 47,2 % хворих. У 72,2 % хворих із лімфаденопатією діагностовано Лайм-бореліоз, бартонельоз, спричинений B. henselae, та активну фазу хронічної EBV-інфекції як окремо, так і в різних поєднаннях.
Висновок. Пацієнтів із лімфаденопатією доцільно обстежувати щодо можливої одночасної наявності у них Лайм-бореліозу, бартонельозу та хронічної EBV-інфекції. Метод РНІФ (технологія БІОЧИП) із визначенням восьми специфічних антитіл одночасно для діагностики EBV-інфекції в пацієнтів із лімфаденопатією, мешканців Тернопільської області, застосований вперше і продемонстрував високу інформативність.
Посилання
Mateiko, G. B., & Gorbal, N. B. 92014). Differential diagnosis of lymphadenopathy syndrome in the practice of a paediatrician. Children’s Doctor, 6 (35), 8-12 [in Ukrainian].
Mahajan, V. (2023). Lyme disease: An overview. Indian Dermatology Online Journal, 14(5), 594.
Lymphadenopathy - StatPearls - NCBI bookshelf. (2023, August 8). National Center for Biotechnology Information. www.ncbi.nlm.nih.gov. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK558918/
Gaddey, H. L., & Riegel, A. M. (2016). Unexplained lymphadenopathy: evaluation and differential diagnosis. American Family Physician, 94(11), 896-903.
Bron, G. M., Fenelon, H., & Paskewitz, S. M. (2021). Assessing recognition of the vector of lyme disease using resin-embedded specimens in a lyme endemic area. Journal of Medical Entomology, 58(2), 866-872.
Radolf, J. D., Strle, K., Lemieux, J. E., & Strle, F. (2021). Lyme disease in humans. Current Issues in Molecular Biology, 42(1), 333-384.
Karvonen, K., Nykky, J., Marjomäki, V., & Gilbert, L. (2021). Distinctive evasion mechanisms to allow persistence of Borrelia burgdorferi in different human cell lines. Frontiers in Microbiology, 12, 711291.
Molins, C. R., Ashton, L. V., Wormser, G. P., Andre, B. G., Hess, A. M., Delorey, M. J., ... & Belisle, J. T. (2017). Metabolic differentiation of early Lyme disease from southern tick–associated rash illness (STARI). Science Translational Medicine, 9(403), eaal2717.
Smiyan, S., Galaychuk, I., Zhulkevych, I., Nykolyuk, V., Komorovsky, R., Gusak, S., & Bilozetsky, I. (2019). Sjögren’s syndrome and lymphadenopathy unraveling the diagnosis of Lyme disease. Reumatologia/Rheumatology, 57(1), 59-62.
Guérin, M., Shawky, M., Zedan, A., Octave, S., Avalle, B., Maffucci, I., & Padiolleau-Lefèvre, S. (2023). Lyme borreliosis diagnosis: State of the art of improvements and innovations. BMC microbiology, 23(1), 204.
Bobe, J. R., Jutras, B. L., Horn, E. J., Embers, M. E., Bailey, A., Moritz, R. L., ... & Fallon, B. A. (2021). Recent progress in Lyme disease and remaining challenges. Frontiers in Medicine, 1276
Sykes, R. A., & Makiello, P. (2017). An estimate of Lyme borreliosis incidence in Western Europe. Journal of Public Health, 39(1), 74-81.
Marques, A. R., Strle, F., & Wormser, G. P. (2021). Comparison of Lyme disease in the United States and Europe. Emerging Infectious Diseases, 27(8), 2017.
Cook, M. J., & Puri, B. K. (2020). Estimates for Lyme borreliosis infections based on models using sentinel canine and human seroprevalence data. Infectious Disease Modelling, 5, 871-888.
Andreychyn, M., Pańczuk, A., Shkilna, M., Tokarska-Rodak, M., Korda, M., Kozioł-Montewka, M., & Klishch, I. (2017). Epidemiological situation of Lyme borreliosis and diagnosis standards in Poland and Ukraine. Health Problems of Civilization, 11(3), 190-194.
Andreychyn, M. A., Korda, M. M., Shkilna, M. I., Ivakhiv, O. L., Andreychyn, S. M., Bilkevych, N. A., ... & Yuskevych, V. V. (2021). Lyme Borreliosis. Ternopil: TNMU [in Ukrainian].
Luan, Y., Gou, J., Zhong, D., Ma, L., Yin, C., Shu, M., ... & Lin, Q. (2023). The Tick-Borne Pathogens: An Overview of China’s Situation. Acta Parasitologica, 68(1), 1-20.
Sprong, H., Azagi, T., Hoornstra, D., Nijhof, A. M., Knorr, S., Baarsma, M. E., & Hovius, J. W. (2018). Control of Lyme borreliosis and other Ixodes ricinus-borne diseases. Parasites & Vectors, 11, 1-16.
Tokarz, R., Tagliafierro, T., Cucura, D. M., Rochlin, I., Sameroff, S., & Lipkin, W. I. (2017). Detection of Anaplasma phagocytophilum, Babesia microti, Borrelia burgdorferi, Borrelia miyamotoi, and Powassan virus in ticks by a multiplex real-time reverse transcription-PCR assay. MSphere, 2(2), 10-1128.
Berghoff, W. (2012). Suppl 1: Chronic Lyme Disease and Co-infections: Differential Diagnosis. The Open Neurology Journal, 6, 158.
Maly V. P., Andreychyn, M. A. (Eds.). (2023). Infectious diseases: a textbook (Ed. 3). Vol. 2. Lviv: Mahnoliya, 2006 [in Ukrainian].
Lins, K. D. A., Drummond, M. R., & Velho, P. E. N. F. (2019). Cutaneous manifestations of bartonellosis. Anais Brasileiros de Dermatologia, 94, 594-602.
Pokrovska, Т. (2015). Chronic Epstein-Barr virus infection – actual questions. Infectious Diseases – Infektsiyni khvoroby, 3 [in Ukrainian].
Damania, B., Kenney, S. C., & Raab-Traub, N. (2022). Epstein-Barr virus: Biology and clinical disease. Cell.
Hatton, O. L., Harris-Arnold, A., Schaffert, S., Krams, S. M., & Martinez, O. M. (2014). The interplay between Epstein-Barr virus and B lymphocytes: implications for infection, immunity, and disease. Immunologic Research, 58, 268-276.
Tcherniaeva, I., den Hartog, G., Berbers, G., & van der Klis, F. (2018). The development of a bead-based multiplex immunoassay for the detection of IgG antibodies to CMV and EBV. Journal of Immunological Methods, 462, 1-8.
Chen, H., Chen, S., Lu, J., Wang, X., Li, J., Li, L., ... & Liu, W. (2017). Multiparametric detection of antibodies against different EBV antigens to predict risk for nasopharyngeal carcinoma in a high-risk population of China. Cancer Prevention Research, 10(9), 542-550.
Zavidnyuk, N. H. (2016). Actual problems of Epstein-Barr viral infection diagnostics. Infectious Diseases – Infektsiyni khvoroby, (4) [in Ukrainian].
A set of reagents for the determination of human antibodies of classes M and G to Epstein-Barr Virus BIOCHIP Sequence EBV antigens (with avidity determination) (Cat. No.: FI 2799-21 X) (2023, August 28). EUROIMMUN AG. www.euroimmun.com. Retrieved from https://www.euroimmun.com/products/infectiondiagnostics/id/herpes-virus-infections/
Kimura, H., & Cohen, J. I. (2017). Chronic active Epstein–Barr virus disease. Frontiers in Immunology, 8, 1867.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 М. А. Андрейчин, Т. І. Юзьків, М. Т. Гук, М. І. Шкільна, О. Л. Івахів, І. С. Ішук, Н. Г. Завіднюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
