ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ГЕРПЕСВІРУСНОГО НЕЙРОІНФЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2005.4.1451Анотація
Проаналізовано етіологічну структуру герпесвірусних уражень нервової системи 124 пацієнтів. У хворих з хронічним рецидивним перебігом найчастіше було виявлено асоційовану герпесвірусну інфекцію (68,6 %), у структурі якої переважало поєднання HSV+CMV (24,2 %), HSV+CMV+EBV (21,0 %). Активна моновірусна інфекція домінувала у пацієнтів з гострим і підгострим початком захворювання (31,5 %), у структурі якої переважали HSV (13,7 %) і EBV (9,7 %), дещо рідше знаходили CMV (8,1 %). Для точнішого встановлення етіології нейроінфекційного процесу рекомендується тестування кількох біологічних середовищ в динаміці, з обов’язковим дослідженням СМР.
##submission.downloads##
Опубліковано
2013-09-22
Як цитувати
Гошко, О., & Матяш, В. (2013). ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ГЕРПЕСВІРУСНОГО НЕЙРОІНФЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ. Інфекційні хвороби, (4). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2005.4.1451
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).