ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ОСІБ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2005.3.1427Анотація
Обстежено 33 ВІЛ-інфікованих пацієнти. Виявлено, що 87,9 % з них мають хронічний вірусний гепатит, переважно гепатит С (30,3 %) та В+С (45,4 %). Активність хронічного гепатиту зростає з поглибленням імунодефіциту, переходом ВІЛ-інфекції в III і IV стадію. Гепатит С характеризується вищою реплікативною та цитопатичною активністю, ніж гепатит В+С, має прогредієнтний перебіг і частіше супроводжується глибокою лімфопенією. Наявність активної герпесвірусної інфекції (цитомегаловірус-ної, герпесвірусної 1/2 типів і в поєднанні з Епштейна-Барр інфекцією) сприяє поглибленню імунодфіциту та розвитку патології жовчних ходів.
##submission.downloads##
Опубліковано
2013-09-15
Як цитувати
Грижак, І., Дикий, Б., Пюрик, В., & Грижак, Л. (2013). ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ОСІБ. Інфекційні хвороби, (3). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2005.3.1427
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).