СИНДРОМ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ ДО АНТИКОНВУЛЬСАНТІВ, ПОВ’ЯЗАНИЙ З РЕАКТИВАЦІЄЮ ЕПШТЕЙНА-БАРР-ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.2.14103Ключові слова:
AHS, вірус Епштейна-Барр, карбамазепінАнотація
Синдром гіперчутливості до антиконвульсантів – небезпечна реакція, спричинена прийомом ароматичних протисудомних засобів, а саме: фенітоїну, карбамазепіну, фенобарбіталу. Клінічні ознаки включають висип, гарячку, лімфаденопатію, ураження внутрішніх органів (гепатит, кардит, внутрішній нефрит або інтерстиційний пневмоніт), а також гематологічні відхилення, такі як лейкоцитоз з еозинофілією чи атиповий лімфоцитоз. Синдром виникає після тривалого впливу антиконвульсантів на організм.
Мета – дослідити закономірність впливу антиконвульсантів на організм пацієнта з латентною інфекцією, спричиненою HHV-4 людини (вірусом Епштейна-Барр – EBV).
Можливою причиною синдрому гіперчутливості до протисудомних препаратів вважають генетичний дефіцит детоксикаційних ферментів, зокрема епоксидгідролази, що призводить до накопичення токсичних метаболітів, або взаємодії між вірусом і ліками, як це спостерігається у випадках вірусу імунодефіциту людини та вірусу герпесу людини. Ароматичні протисудомні засоби метаболізуються цитохромом Р-450 до проміжних метаболітів, таких як оксиди арена. Якщо є дефекти метаболізму, ці токсичні метаболіти можуть спричинити некроз або апоптоз клітин і індукувати вторинну імунну відповідь. Клінічний випадок характеризує симптоматику синдрому, діагностичні критерії та підтверджує доцільність лікування синдрому глюкокортикостероїдами. Доведено, що у пацієнтів із синдромом гіперчутливості до антиконвульсантів генетичний алель HLA-A-3101 асоціюється із шкірними реакціями, спричиненими карбамазепіном.
Висновки. Метаболіти ареноксиду ароматичних протисудомних засобів (фенітоїну, фенобарбіталу та карбамазепіну) можуть брати участь у патогенезі реакцій гіперчутливості та реактивації латентної EBV-інфекції. Перехресна реакція серед основних протисудомних засобів поширена, тож її слід враховувати перед тим, як ухвалювати рішення про альтернативну терапію. Беручи до уваги високий рівень носіїв HLA-A-3101 у всьому світі, підвищення обізнаності медичних працівників із синдромом гіперчутливості до антиконвульсантів має важливе значення для зниження кількості клінічних випадків реактивації латентної EBV-інфекції і запобігання можливим серйозним ускладненням.
Посилання
Valencak, J., Ortiz-Urda, S., Heere-Ress, E., Kunstfeld, R., & Base, W. (2004). Carbamazepine-induced DRESS syndrome with recurrent fever and exanthema. International Journal of Dermatology, 43 (1), 51–54. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-4632.2004.01832.x
Shiohara, T., Inaoka, M., & Kano, Y. (2006). Drug-induced Hypersensitivity Syndrome(DIHS): A Reaction Induced by a Complex Interplay among Herpesviruses and Antiviral and Antidrug Immune Responses. Allergology International, 55 (1), 1–8. DOI: https://doi.org/10.2332/allergolint.55.1
Shah, R., Hemavathi, K., Mehta, M., Shah, J., & Khakhkhar, T. (2014). Anticonvulsant hypersensitivity syndrome associated with carbamazepine administration: Case series. Journal of Pharmacology and Pharmacotherapeutics, 5 (1), 59. DOI: https://doi.org/10.4103/0976-500X.124428
Chang, W.-C., Hung, S.-I., Carleton, B. C., & Chung, W.-H. (2020). An update on CYP2C9 polymorphisms and phenytoin metabolism: implications for adverse effects. Expert Opinion on Drug Metabolism & Toxicology, 16 (8), 723–734. DOI: https://doi.org/10.1080/17425255.2020.1780209
Zhao, W., & Meng, H. (2022). Effects of genetic polymorphism of drug-metabolizing enzymes on the plasma concentrations of antiepileptic drugs in Chinese population. Bioengineered, 13 (3), 7709–7745. DOI: https://doi.org/10.1080/21655979.2022.2036916
Kano, Y., Inaoka, M., & Shiohara, T. (2004). Association Between Anticonvulsant Hypersensitivity Syndrome and Human Herpesvirus 6 Reactivation and Hypogammaglobulinemia. Archives of Dermatology, 140 (2). DOI: https://doi.org/10.1001/archderm.140.2.183
Knowles, S. R., Dewhurst, N., & Shear, N. H. (2012). Anticonvulsant hypersensitivity syndrome: an update. Expert Opinion on Drug Safety, 11(5), 767–778. DOI: https://doi.org/10.1517/14740338.2012.705828
Chang, J. Y., & Kim, S.-C. (2007). Anticonvulsant Hypersensitivity Syndrome Associated with Epstein-Barr Virus Reactivation. Yonsei Medical Journal, 48 (2), 317. DOI: https://doi.org/10.3349/ymj.2007.48.2.317
Brown, S. C., & Dauterive, R. L. (2017). Anticonvulsant Hypersensitivity Syndrome Secondary to Carbamazepine. Baylor University Medical Center Proceedings, 30 (1), 94–96. DOI: https://doi.org/10.1080/08998280.2017.11929545
Tohyama, M., & Hashimoto, K. (2011). New aspects of drug-induced hypersensitivity syndrome. The Journal of Dermatology, 38 (3), 222–228. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1346-8138.2010.01176.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Т. Р. Колотило, В. Д. Москалюк, М. В. Дучко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).