СИНДРОМ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ ДО АНТИКОНВУЛЬСАНТІВ, ПОВ’ЯЗАНИЙ З РЕАКТИВАЦІЄЮ ЕПШТЕЙНА-БАРР-ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.2.14103

Ключові слова:

AHS, вірус Епштейна-Барр, карбамазепін

Анотація

Синдром гіперчутливості до антиконвульсантів – небезпечна реакція, спричинена прийомом ароматичних протисудомних засобів, а саме: фенітоїну, карбамазепіну, фенобарбіталу. Клінічні ознаки включають висип, гарячку, лімфаденопатію, ураження внутрішніх органів (гепатит, кардит, внутрішній нефрит або інтерстиційний пневмоніт), а також гематологічні відхилення, такі як лейкоцитоз з еозинофілією чи атиповий лімфоцитоз. Синдром виникає після тривалого впливу антиконвульсантів на організм.

Мета – дослідити закономірність впливу антиконвульсантів на організм пацієнта з латентною інфекцією, спричиненою HHV-4 людини (вірусом Епштейна-Барр – EBV).

Можливою причиною синдрому гіперчутливості до протисудомних препаратів вважають генетичний дефіцит детоксикаційних ферментів, зокрема епоксидгідролази, що призводить до накопичення токсичних метаболітів, або взаємодії між вірусом і ліками, як це спостерігається у випадках вірусу імунодефіциту людини та вірусу герпесу людини. Ароматичні протисудомні засоби метаболізуються цитохромом Р-450 до проміжних метаболітів, таких як оксиди арена. Якщо є дефекти метаболізму, ці токсичні метаболіти можуть спричинити некроз або апоптоз клітин і індукувати вторинну імунну відповідь. Клінічний випадок характеризує симптоматику синдрому, діагностичні критерії та підтверджує доцільність лікування синдрому глюкокортикостероїдами. Доведено, що у пацієнтів із синдромом гіперчутливості до антиконвульсантів генетичний алель HLA-A-3101 асоціюється із шкірними реакціями, спричиненими карбамазепіном.

Висновки. Метаболіти ареноксиду ароматичних протисудомних засобів (фенітоїну, фенобарбіталу та карбамазепіну) можуть брати участь у патогенезі реакцій гіперчутливості та реактивації латентної EBV-інфекції. Перехресна реакція серед основних протисудомних засобів поширена, тож її слід враховувати перед тим, як ухвалювати рішення про альтернативну терапію. Беручи до уваги високий рівень носіїв HLA-A-3101 у всьому світі, підвищення обізнаності медичних працівників із синдромом гіперчутливості до антиконвульсантів має важливе значення для зниження кількості клінічних випадків реактивації латентної EBV-інфекції і запобігання можливим серйозним ускладненням.

Біографії авторів

Т. Р. Колотило, Буковинський державний медичний університет

докторка філософії (PhD), асистентка кафедри інфекційних хвороб та епіде­міології Буковинського державного медичного університету

В. Д. Москалюк, Буковинський державний медичний університет

д. мед. наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Буковинського державного медичного університету

М. В. Дучко, Буковинський державний медичний університет

студентка 5 курсу Буковинського державного медичного університету

Посилання

Valencak, J., Ortiz-Urda, S., Heere-Ress, E., Kunstfeld, R., & Base, W. (2004). Carbamazepine-induced DRESS syndrome with recurrent fever and exanthema. International Journal of Dermatology, 43 (1), 51–54. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-4632.2004.01832.x

Shiohara, T., Inaoka, M., & Kano, Y. (2006). Drug-induced Hypersensitivity Syndrome(DIHS): A Reaction Induced by a Complex Interplay among Herpesviruses and Antiviral and Antidrug Immune Responses. Allergology International, 55 (1), 1–8. DOI: https://doi.org/10.2332/allergolint.55.1

Shah, R., Hemavathi, K., Mehta, M., Shah, J., & Khakhkhar, T. (2014). Anticonvulsant hypersensitivity syndrome associated with carbamazepine administration: Case series. Journal of Pharmacology and Pharmacotherapeutics, 5 (1), 59. DOI: https://doi.org/10.4103/0976-500X.124428

Chang, W.-C., Hung, S.-I., Carleton, B. C., & Chung, W.-H. (2020). An update on CYP2C9 polymorphisms and phenytoin metabolism: implications for adverse effects. Expert Opinion on Drug Metabolism & Toxicology, 16 (8), 723–734. DOI: https://doi.org/10.1080/17425255.2020.1780209

Zhao, W., & Meng, H. (2022). Effects of genetic polymorphism of drug-metabolizing enzymes on the plasma concentrations of antiepileptic drugs in Chinese population. Bioengineered, 13 (3), 7709–7745. DOI: https://doi.org/10.1080/21655979.2022.2036916

Kano, Y., Inaoka, M., & Shiohara, T. (2004). Association Between Anticonvulsant Hypersensitivity Syndrome and Human Herpesvirus 6 Reactivation and Hypogammaglobulinemia. Archives of Dermatology, 140 (2). DOI: https://doi.org/10.1001/archderm.140.2.183

Knowles, S. R., Dewhurst, N., & Shear, N. H. (2012). Anticonvulsant hypersensitivity syndrome: an update. Expert Opinion on Drug Safety, 11(5), 767–778. DOI: https://doi.org/10.1517/14740338.2012.705828

Chang, J. Y., & Kim, S.-C. (2007). Anticonvulsant Hypersensitivity Syndrome Associated with Epstein-Barr Virus Reactivation. Yonsei Medical Journal, 48 (2), 317. DOI: https://doi.org/10.3349/ymj.2007.48.2.317

Brown, S. C., & Dauterive, R. L. (2017). Anticonvulsant Hypersensitivity Syndrome Secondary to Carbamazepine. Baylor University Medical Center Proceedings, 30 (1), 94–96. DOI: https://doi.org/10.1080/08998280.2017.11929545

Tohyama, M., & Hashimoto, K. (2011). New aspects of drug-induced hypersensitivity syndrome. The Journal of Dermatology, 38 (3), 222–228. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1346-8138.2010.01176.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-30

Як цитувати

Колотило, Т. Р., Москалюк, В. Д., & Дучко, М. В. (2023). СИНДРОМ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ ДО АНТИКОНВУЛЬСАНТІВ, ПОВ’ЯЗАНИЙ З РЕАКТИВАЦІЄЮ ЕПШТЕЙНА-БАРР-ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ. Інфекційні хвороби, (2), 75–79. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.2.14103

Номер

№ 2 (2023)

Розділ

Короткі повідомлення

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Т. Р. Колотило, В. Д. Москалюк, М. В. Дучко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).