ЧИННИКИ, ЯКІ АСОЦІЙОВАНІ З ВАРІАБЕЛЬНІСТЮ РІВНЯ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-6 У ПАЦІЄНТІВ ІЗ COVID-19

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.2.14097

Ключові слова:

COVID-19, інтерлейкін-6, коморбідність, вікові особливості

Анотація

Підвищення системного рівня інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у пацієнтів з COVID-19 розглядається як релевантний параметр для прогнозування найтяжчого ступеня захворювання та потреби в інтенсивній терапії. Нами було досліджено рівень інтерлейкіну-6 у 77 пацієнтів з COVID-19 віком від 29 до 87 років (59,3±12,4), серед яких було чоловіків − 43 (55,8 %), жінок – 34 (44,2 %). Обстеження здійснювали на наступний день після госпіталізації. В середньому термін від початку недуги становив (9,2±3,5) доби. Встановлено, що середній рівень ІЛ-6 серед пацієнтів з COVID-19 значно перевищував цей показник у відносно здорових осіб: Me – 5,30 (3,57; 11,32) пг/л проти 2,68 (2,22; 2,97) (p<0,001).

Аналіз вмісту ІЛ-6 залежно від демографічних, клінічних і загальних лабораторних характеристик показав, що його підвищення у сироватці крові корелює з віком (rs=0,251, p=0,030), причому найвищий середній рівень означеного цитокіну спостерігається у віковій групі 70-79 років (rs=0,381, p=0,001). Серед клінічних характеристик визначено кореляцію рівня ІЛ-6 із тяжким ступенем захворювання (rs=0,381, p=0,001), що відповідає ролі означеного цитокіну як можливого маркера прогресування тяжкого перебігу захворювання. Відповідно, спостерігається тенденція до зв’язку летального висліду захворювання зі зростанням рівня ІЛ-6 (rs=0,210, p=0,071), що при більшій кількості спостережень може мати достовірний результат.

Серед загальних лабораторних показників пряма кореляція спостерігалася між рівнем ІЛ-6 та показником ШОЕ (rs=0,271, p=0,019), кількістю паличкоядерних нейтрофілів (rs=0,301, p=0,009), залишковим азотом (rs=0,231, p=0,047), вмістом С-реактивного білка (С-РБ) (rs=0,241, p=0,037), який, подібно до ІЛ-6, є важливим маркером гострої фази запалення. Таким чином, встановлено, що підвищення рівня інтерлейкіну-6, яке спостерігається у пацієнтів із COVID-19, корелює з тяжкістю хвороби та може бути також пов’язане з віком (особливо віковою групою 70-79 років) і цілим рядом супутньої патології та клінічних станів, серед яких особливо вагомими є ішемічна хвороба серця, ожиріння, гарячка, підвищений артеріальний тиск (систолічний), зниження сатурації.

Біографії авторів

К. Ю. Литвин, Дніпровський державний медичний університет

д. мед, наук, професорка, завідувачка кафедрою інфекційних хвороб Дніпровського державного медичного університету

О. О. Білоконь, Дніпровський державний медичний університет

асистент, аспірант кафедри інфекційних хвороб Дніпровського державного медичного університету

Посилання

McGonagle, D., Sharif, K., O’Regan, A., & Bridgewood, C. (2020). The role of cytokines including interleukin-6 in COVID-19 induced pneumonia and macrophage activation syndrome-like disease. Autoimmunity Reviews, 19 (6), 102537. Available from https://doi.org/10.1016/j.autrev.2020.102537 DOI: https://doi.org/10.1016/j.autrev.2020.102537

Wang, Y., & Perlman, S. (2022). COVID-19: inflammatory profile. Annual review of medicine, 73, 65-80. Available from: https://doi.org/10.1146/annurev-med-042220-012417 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-med-042220-012417

Xu, Z., Shi, L., Wang, Y., Zhang, J., Huang, L., Zhang, C., ... & Wang, F. S. (2020). Pathological findings of COVID-19 associated with acute respiratory distress syndrome. The Lancet respiratory medicine, 8(4), 420-422. Available from: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(20)30076-X DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(20)30076-X

Vatansever, H. S., & Becer, E. (2020). Relationship between IL-6 and COVID-19: to be considered during treatment. Future Virology, 15(12), 817-822. Available from: https://doi.org/10.2217/fvl-2020-0168 DOI: https://doi.org/10.2217/fvl-2020-0168

Fattori, E., Cappelletti, M., Costa, P., Sellitto, C., Cantoni, L., Carelli, M., ... & Poli, V. (1994). Defective inflammatory response in interleukin 6-deficient mice. The Journal of Experimental Medicine, 180 (4), 1243-1250. https://doi.org/10.1084/jem.180.4.1243. DOI: https://doi.org/10.1084/jem.180.4.1243

Otsuka, R., & Seino, K.I. (2020). Macrophage activation syndrome and COVID-19. Inflammation and regeneration, 40, 1-6. Available from: https://doi.org/10.1186/s41232-020-00131-w DOI: https://doi.org/10.1186/s41232-020-00131-w

Stüber, F., Wrigge, H., Schroeder, S., Wetegrove, S., Zinserling, J., Hoeft, A., & Putensen, C. (2002). Kinetic and reversibility of mechanical ventilation-associated pulmonary and systemic inflammatory response in patients with acute lung injury. Intensive Care Medicine, 28, 834-841. https://doi.org/10.1007/s00134-002-1321-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-002-1321-7

Parsons, P. E., Eisner, M. D., Thompson, B. T., Matthay, M. A., Ancukiewicz, M., Bernard, G. R., ... & NHLBI Acute Respiratory Distress Syndrome Clinical Trials Network. (2005). Lower tidal volume ventilation and plasma cytokine markers of inflammation in patients with acute lung injury. Critical Care Medicine, 33 (1), 1-6. https://doi.org/10.1097/01.ccm.0000149854.61192.dc DOI: https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000149854.61192.DC

McElvaney, O. J., Curley, G. F., Rose-John, S., & McElvaney, N. G. (2021). Interleukin-6: obstacles to targeting a complex cytokine in critical illness. The Lancet Respiratory Medicine, 9(6), 643-654. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(21)00103-X DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(21)00103-X

Halim, C., Mirza, A. F., & Sari, M. I. (2022). The association between TNF-α, IL-6, and vitamin D levels and COVID-19 severity and mortality: a systematic review and meta-analysis. Pathogens, 11 (2), 195. Available from: https://doi.org/10.3390/pathogens11020195 DOI: https://doi.org/10.3390/pathogens11020195

Tian, W., Jiang, W., Yao, J., Nicholson, C. J., Li, R. H., Sigurslid, H. H., ... & Malhotra, R. (2020). Predictors of mortality in hospitalized COVID-19 patients: a systematic review and meta-analysis. Journal of medical virology, 92(10), 1875-1883. Available from: https://doi.org/10.1002/jmv.26050 DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.26050

Sanyaolu, A., Okorie, C., Marinkovic, A., Patidar, R., Younis, K., Desai, P., ... & Altaf, M. (2020). Comorbidity and its impact on patients with COVID-19. SN comprehensive clinical medicine, 2, 1069-1076. Available from: https://doi.org/10.1007/s42399-020-00363-4

Bilokon, O. O., & Lytvyn, K. Yu. (2023). Analysis of clinical and laboratory characteristics of COVID-19 in elderly patients. Bilokon, O. O., & Lytvyn, K. Yu. (2023). Analysis of clinical and laboratory characteristics of COVID-19 in elderly patients. Infectious Diseases, 3, 12–17. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13472 [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13472

Sanyaolu, A., Okorie, C., Marinkovic, A., Patidar, R., Younis, K., Desai, P., ... & Altaf, M. (2020). Comorbidity and its impact on patients with COVID-19. SN Comprehensive Clinical Medicine, 2, 1069-1076. Available from: https://doi.org/10.1007/s42399-020-00363-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s42399-020-00363-4

Meftahi, G. H., Jangravi, Z., Sahraei, H., & Bahari, Z. (2020). The possible pathophysiology mechanism of cytokine storm in elderly adults with COVID-19 infection: the contribution of “inflame-aging”. Inflammation Research, 69, 825-839. https://doi.org/10.1007/s00011-020-01372-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s00011-020-01372-8

Gubernatorova, E. O., Gorshkova, E. A., Polinova, A. I., & Drutskaya, M. S. (2020). IL-6: Relevance for immunopathology of SARS-CoV-2. Cytokine & Growth Factor Reviews, 53, 13-24. https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2020.05.009

Antomonov, M. Yu. (2018). Mathematical processing and analysis of medical and biological data. 2nd edition. Kyiv: MIT Medinform [in Ukrainian].

Gubernatorova, E. O., Gorshkova, E. A., Polinova, A. I., & Drutskaya, M. S. (2020). IL-6: Relevance for immunopathology of SARS-CoV-2. Cytokine & Growth Faactor Reviews, 53, 13-24. https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2020.05.009 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2020.05.009

Hotamisligil, G. S. (2006). Inflammation and metabolic disorders. Nature, 444 (7121), 860-867. https://doi.org/10.1038/nature05485 DOI: https://doi.org/10.1038/nature05485

Chae, C. U., Lee, R. T., Rifai, N., & Ridker, P. M. (2001). Blood pressure and inflammation in apparently healthy men. Hypertension, 38 (3), 399-403. https://doi.org/10.1161/01.hyp.38.3.399 DOI: https://doi.org/10.1161/01.HYP.38.3.399

Akbari, M., & Hassan-Zadeh, V. (2018). IL-6 signalling pathways and the development of type 2 diabetes. Inflammopharmacology, 26, 685-698. https://doi.org/10.1007/s10787-018-0458-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s10787-018-0458-0

Wang, L. (2020). C-reactive protein levels in the early stage of COVID-19. Medecine et maladies infectieuses, 50 (4), 332-334. https://doi.org/10.1016/j.medmal.2020.03.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.medmal.2020.03.007

Lu, L., Zhang, H., Dauphars, D. J., & He, Y. W. (2021). A potential role of interleukin 10 in COVID-19 pathogenesis. Trends in Immunology, 42 (1), 3-5. https://doi.org/10.1016/j.it.2020.10.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.it.2020.10.012

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-30

Як цитувати

Литвин, К. Ю., & Білоконь, О. О. (2023). ЧИННИКИ, ЯКІ АСОЦІЙОВАНІ З ВАРІАБЕЛЬНІСТЮ РІВНЯ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-6 У ПАЦІЄНТІВ ІЗ COVID-19. Інфекційні хвороби, (2), 9–14. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.2.14097

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження