ЧИННИКИ, ЯКІ АСОЦІЙОВАНІ З ВАРІАБЕЛЬНІСТЮ РІВНЯ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-6 У ПАЦІЄНТІВ ІЗ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.2.14097Ключові слова:
COVID-19, інтерлейкін-6, коморбідність, вікові особливостіАнотація
Підвищення системного рівня інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у пацієнтів з COVID-19 розглядається як релевантний параметр для прогнозування найтяжчого ступеня захворювання та потреби в інтенсивній терапії. Нами було досліджено рівень інтерлейкіну-6 у 77 пацієнтів з COVID-19 віком від 29 до 87 років (59,3±12,4), серед яких було чоловіків − 43 (55,8 %), жінок – 34 (44,2 %). Обстеження здійснювали на наступний день після госпіталізації. В середньому термін від початку недуги становив (9,2±3,5) доби. Встановлено, що середній рівень ІЛ-6 серед пацієнтів з COVID-19 значно перевищував цей показник у відносно здорових осіб: Me – 5,30 (3,57; 11,32) пг/л проти 2,68 (2,22; 2,97) (p<0,001).
Аналіз вмісту ІЛ-6 залежно від демографічних, клінічних і загальних лабораторних характеристик показав, що його підвищення у сироватці крові корелює з віком (rs=0,251, p=0,030), причому найвищий середній рівень означеного цитокіну спостерігається у віковій групі 70-79 років (rs=0,381, p=0,001). Серед клінічних характеристик визначено кореляцію рівня ІЛ-6 із тяжким ступенем захворювання (rs=0,381, p=0,001), що відповідає ролі означеного цитокіну як можливого маркера прогресування тяжкого перебігу захворювання. Відповідно, спостерігається тенденція до зв’язку летального висліду захворювання зі зростанням рівня ІЛ-6 (rs=0,210, p=0,071), що при більшій кількості спостережень може мати достовірний результат.
Серед загальних лабораторних показників пряма кореляція спостерігалася між рівнем ІЛ-6 та показником ШОЕ (rs=0,271, p=0,019), кількістю паличкоядерних нейтрофілів (rs=0,301, p=0,009), залишковим азотом (rs=0,231, p=0,047), вмістом С-реактивного білка (С-РБ) (rs=0,241, p=0,037), який, подібно до ІЛ-6, є важливим маркером гострої фази запалення. Таким чином, встановлено, що підвищення рівня інтерлейкіну-6, яке спостерігається у пацієнтів із COVID-19, корелює з тяжкістю хвороби та може бути також пов’язане з віком (особливо віковою групою 70-79 років) і цілим рядом супутньої патології та клінічних станів, серед яких особливо вагомими є ішемічна хвороба серця, ожиріння, гарячка, підвищений артеріальний тиск (систолічний), зниження сатурації.
Посилання
McGonagle, D., Sharif, K., O’Regan, A., & Bridgewood, C. (2020). The role of cytokines including interleukin-6 in COVID-19 induced pneumonia and macrophage activation syndrome-like disease. Autoimmunity Reviews, 19 (6), 102537. Available from https://doi.org/10.1016/j.autrev.2020.102537 DOI: https://doi.org/10.1016/j.autrev.2020.102537
Wang, Y., & Perlman, S. (2022). COVID-19: inflammatory profile. Annual review of medicine, 73, 65-80. Available from: https://doi.org/10.1146/annurev-med-042220-012417 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-med-042220-012417
Xu, Z., Shi, L., Wang, Y., Zhang, J., Huang, L., Zhang, C., ... & Wang, F. S. (2020). Pathological findings of COVID-19 associated with acute respiratory distress syndrome. The Lancet respiratory medicine, 8(4), 420-422. Available from: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(20)30076-X DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(20)30076-X
Vatansever, H. S., & Becer, E. (2020). Relationship between IL-6 and COVID-19: to be considered during treatment. Future Virology, 15(12), 817-822. Available from: https://doi.org/10.2217/fvl-2020-0168 DOI: https://doi.org/10.2217/fvl-2020-0168
Fattori, E., Cappelletti, M., Costa, P., Sellitto, C., Cantoni, L., Carelli, M., ... & Poli, V. (1994). Defective inflammatory response in interleukin 6-deficient mice. The Journal of Experimental Medicine, 180 (4), 1243-1250. https://doi.org/10.1084/jem.180.4.1243. DOI: https://doi.org/10.1084/jem.180.4.1243
Otsuka, R., & Seino, K.I. (2020). Macrophage activation syndrome and COVID-19. Inflammation and regeneration, 40, 1-6. Available from: https://doi.org/10.1186/s41232-020-00131-w DOI: https://doi.org/10.1186/s41232-020-00131-w
Stüber, F., Wrigge, H., Schroeder, S., Wetegrove, S., Zinserling, J., Hoeft, A., & Putensen, C. (2002). Kinetic and reversibility of mechanical ventilation-associated pulmonary and systemic inflammatory response in patients with acute lung injury. Intensive Care Medicine, 28, 834-841. https://doi.org/10.1007/s00134-002-1321-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-002-1321-7
Parsons, P. E., Eisner, M. D., Thompson, B. T., Matthay, M. A., Ancukiewicz, M., Bernard, G. R., ... & NHLBI Acute Respiratory Distress Syndrome Clinical Trials Network. (2005). Lower tidal volume ventilation and plasma cytokine markers of inflammation in patients with acute lung injury. Critical Care Medicine, 33 (1), 1-6. https://doi.org/10.1097/01.ccm.0000149854.61192.dc DOI: https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000149854.61192.DC
McElvaney, O. J., Curley, G. F., Rose-John, S., & McElvaney, N. G. (2021). Interleukin-6: obstacles to targeting a complex cytokine in critical illness. The Lancet Respiratory Medicine, 9(6), 643-654. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(21)00103-X DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(21)00103-X
Halim, C., Mirza, A. F., & Sari, M. I. (2022). The association between TNF-α, IL-6, and vitamin D levels and COVID-19 severity and mortality: a systematic review and meta-analysis. Pathogens, 11 (2), 195. Available from: https://doi.org/10.3390/pathogens11020195 DOI: https://doi.org/10.3390/pathogens11020195
Tian, W., Jiang, W., Yao, J., Nicholson, C. J., Li, R. H., Sigurslid, H. H., ... & Malhotra, R. (2020). Predictors of mortality in hospitalized COVID-19 patients: a systematic review and meta-analysis. Journal of medical virology, 92(10), 1875-1883. Available from: https://doi.org/10.1002/jmv.26050 DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.26050
Sanyaolu, A., Okorie, C., Marinkovic, A., Patidar, R., Younis, K., Desai, P., ... & Altaf, M. (2020). Comorbidity and its impact on patients with COVID-19. SN comprehensive clinical medicine, 2, 1069-1076. Available from: https://doi.org/10.1007/s42399-020-00363-4
Bilokon, O. O., & Lytvyn, K. Yu. (2023). Analysis of clinical and laboratory characteristics of COVID-19 in elderly patients. Bilokon, O. O., & Lytvyn, K. Yu. (2023). Analysis of clinical and laboratory characteristics of COVID-19 in elderly patients. Infectious Diseases, 3, 12–17. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13472 [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13472
Sanyaolu, A., Okorie, C., Marinkovic, A., Patidar, R., Younis, K., Desai, P., ... & Altaf, M. (2020). Comorbidity and its impact on patients with COVID-19. SN Comprehensive Clinical Medicine, 2, 1069-1076. Available from: https://doi.org/10.1007/s42399-020-00363-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s42399-020-00363-4
Meftahi, G. H., Jangravi, Z., Sahraei, H., & Bahari, Z. (2020). The possible pathophysiology mechanism of cytokine storm in elderly adults with COVID-19 infection: the contribution of “inflame-aging”. Inflammation Research, 69, 825-839. https://doi.org/10.1007/s00011-020-01372-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s00011-020-01372-8
Gubernatorova, E. O., Gorshkova, E. A., Polinova, A. I., & Drutskaya, M. S. (2020). IL-6: Relevance for immunopathology of SARS-CoV-2. Cytokine & Growth Factor Reviews, 53, 13-24. https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2020.05.009
Antomonov, M. Yu. (2018). Mathematical processing and analysis of medical and biological data. 2nd edition. Kyiv: MIT Medinform [in Ukrainian].
Gubernatorova, E. O., Gorshkova, E. A., Polinova, A. I., & Drutskaya, M. S. (2020). IL-6: Relevance for immunopathology of SARS-CoV-2. Cytokine & Growth Faactor Reviews, 53, 13-24. https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2020.05.009 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2020.05.009
Hotamisligil, G. S. (2006). Inflammation and metabolic disorders. Nature, 444 (7121), 860-867. https://doi.org/10.1038/nature05485 DOI: https://doi.org/10.1038/nature05485
Chae, C. U., Lee, R. T., Rifai, N., & Ridker, P. M. (2001). Blood pressure and inflammation in apparently healthy men. Hypertension, 38 (3), 399-403. https://doi.org/10.1161/01.hyp.38.3.399 DOI: https://doi.org/10.1161/01.HYP.38.3.399
Akbari, M., & Hassan-Zadeh, V. (2018). IL-6 signalling pathways and the development of type 2 diabetes. Inflammopharmacology, 26, 685-698. https://doi.org/10.1007/s10787-018-0458-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s10787-018-0458-0
Wang, L. (2020). C-reactive protein levels in the early stage of COVID-19. Medecine et maladies infectieuses, 50 (4), 332-334. https://doi.org/10.1016/j.medmal.2020.03.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.medmal.2020.03.007
Lu, L., Zhang, H., Dauphars, D. J., & He, Y. W. (2021). A potential role of interleukin 10 in COVID-19 pathogenesis. Trends in Immunology, 42 (1), 3-5. https://doi.org/10.1016/j.it.2020.10.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.it.2020.10.012
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 К. Ю. Литвин, О. О. Білоконь
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).