КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕРИТЕМНИХ ФОРМ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ У ДІТЕЙ ЛЬВІВЩИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.4.13699

Ключові слова:

Лайм-бореліоз, КФК-МВ, діти, ІФА, імуноблот, множинна мігруюча еритема

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати клініко-лабораторні особливості ранньої локалізованої та ранньої дисемінованої стадій хвороби Лайма у дітей Львівщини.

Пацієнти і методи. Під спостереженням було 44 дитини віком від 1 року 4 місяці до 17 років із діагнозом Лайм-бореліоз: ізольована мігруюча еритема (МЕ) та множинна МЕ. Діагноз верифікували типовими клінічними ознаками та позитивними результатами IgM та IgG до B. burgdorferi sensu lato у сироватці крові. Використовували двоетапний метод (імуноферментний аналіз та імуноблот) за допомогою тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Визначачали рівень креатинкінази-МВ кінетичним методом за допомогою тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарія). Пацієнтам досліджували периферичну кров, біохімічні показники: АСЛО, С-реактивний білок і ревматоїдний фактор. Результати дослідження оцінювали з використанням методів описової та аналітичної статистики.

Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що множинна мігруюча еритема розвинулася у кожного п’ятого пацієнта (22,7 % [11,71-36,11]), а 77,3 % [63,89-88,29] дітей мали ізольовану еритему. Серед пацієнтів з проявами множинної мігруючої еритеми не виявлено гендерної залежності. При зборі епідеміологічного анамнезу було встановлено, що найчастіше кліщі присмоктувались у літній сезон – половина з усіх 44 випадків (50,0 % [39,85-68,85]). Водночас у чверті пацієнтів (25,0 % [13,47-38,69], n=11) батьки не пам’ятали про укус кліща. Серед них четверо – з множинною еритемою. Мігруюча еритема у 44 дітей дослідної групи найчастіше з’являлась в середньому на 13-й день [9,00; 15,50], найшвидше – на 3-4-й день, найпізніше – на 30-й день. Переважною локалізацією МЕ на тілі у досліджуваній групі дітей були нижні кінцівки (47,7 % [33,28-62,37]). Також доволі часто МЕ діагностували на голові (27,3 % [15,29-41,23]) та на верхніх кінцівках (27,3 % [15,29-41,23]). Наявність МЕ на голові була зворотно пов’язана із віком дитини (R=-0,55, р<0,05). Серед досліджуваних показників крові вагомою виявилась пряма залежність наявності мігруючої множинної еритеми (ММЕ) із рівнем лейкоцитів (R=+0,31, р<0,05) та креатинфосфокінази МВ-фракції (КФК МВ) (R=+0,35, р<0,05).

Висновки. Застосування двоетапного методу серологічної діагностики ЛБ дозволило виявити, що у всіх дітей з еритематозними формами хвороби Лайма, які розвивалися частіше у хлопчиків (65,9 %), ММЕ діагностована у кожного п’ятого пацієнта (22,7 %). Еритематозні форми Лайм-бореліозу у дітей найчастіше з’являлися на нижніх кінцівках на 13-й день; поява МЕ в ділянці голови була зворотно пов’язана з віком дитини. Встановлено, що середнє значення показників імуноглобулінів G і КФК-МВ було вищим у пацієнтів із ММЕ, ніж у пацієнтів з одиничною МЕ. У дітей з ММЕ частіше виявляли білок VLsE та вищі концентрації IgG, що свідчить про тривалість інфекційного нелікованого процесу.

Біографія автора

Н. Р. Баса, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

аспірантка кафедри дитячих інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

Посилання

Kozlovska, A. (2020). Lyme borreliosis: a modern algorithm for diagnosis, treatment and prevention. Ukrainsky medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 6 April [E-resourse]. https://www.umj. com.ua/article/174194/lajm-borelioz-suchasnij-algoritm-diagnostikilikuvannya-ta-profilaktiki [in Ukrainian].

Andreychyn, M. A., Korda M. M., Shkilna M. I., Ivakhiv O. L. (2021). Lyme-borreliosis. Ternopil: TNMU, Ukrmedknyha [in Ukrainian].

Volokha, A.P. (2014). Lyme disease (tick-borne borreliosis) in children. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 1, 80-87. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2014.1.4739 [in Ukrainian].

Vig, D. K., & Wolgemuth, C. W. (2014). Spatiotemporal evolution of erythema migrans, the hallmark rash of Lyme disease. Biophysical journal, 106(3), 763-768. https://doi.org/10.1016/j.bpj.2013.12.017. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpj.2013.12.017

Wasiluk, A., Zalewska-Szajda, B., Waszkiewicz, N., Kępka, A., Szajda, D., Wojewódzka-Żeleźniakowicz, Zwierz, K. (2011). Lyme disease: etiology, pathogenesis, clinical courses, diagnostics and treatment. Progress in Health Sciences, 1, 179-186.

Sorokman, T.V., & Moldovan, P.M. (2018). Lyme disease in childhood: a look at the problem and a clinical case. Aktualna infektolohiya – Topical Infectology, 6 (1), 1-6. DOI: 10.22141/2312- 413x.6.1.2018.125628 [in Ukrainian].

Lytvyn, H.O., & Basa, N.R. (2021). Lyme disease in children at the present stage. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 2, 73-84. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.11797 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.11797

Lyme Disease Rashes and Look-alikes [E-resourse]. https://www.cdc.gov/lyme/signs_symptoms/rashes.html.

Purenko, O.O., & Prokopovych, O.A (2018). Features of Lyme disease (borreliosis) in childhood. Medsestrynstvo – Nursing, 4, 50-52 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/2411-1597.2018.4.9862

Axinte C. I., Alexa T., Cracana I., &Alexa I. D. (2012). Macro-creatine kinase syndrome as an underdiagnosed cause of ck-mb increase in the absence of myocardial infarction: two case reports. Revista medico-chirurgicala a Societatii de Medici si Naturalisti din Iasi, 116(4), 1033-1038.

Volochayev, R., Csako, G., Wesley, R., Rider, L. G., & Miller, F. W. (2012). Laboratory Test Abnormalities are Common in Polymyositis and Dermatomyositis and Differ Among Clinical and Demographic Groups. The open rheumatology journal, 6, 54-63. https://doi.org/10.2174/1874312901206010054. DOI: https://doi.org/10.2174/1874312901206010054

Columbia University. Lyme and Tick-Borne Diseases Research Center [E-resourse]. https://www.columbia-lyme.org/faq.

Kopcha V. S., Vasylieva N. A., Shkilna M. I., Snitsarenko S. V., & Herasymenko O. A. (2016). Diagnostic possibilities of immune blotting in borreliosis. Zdorovya Ukrainy – Health of Ukraine, 11-12 (384-385), 73-74. [E-resourse]. http://health-ua.com/wp-content/uploads/2016/07/73-75-collect-11-2016-Book-FOR-SITE_opt-15-ilovepdf-compressed-1.pdf [in Ukrainian].

Anderson C., & Brissette C. A. (2021). The Brilliance of Borrelia: Mechanisms of Host Immune Evasion by Lyme Disease-Causing Spirochetes. Pathogens, 10(3), 281. https://doi.org/10.3390/pathogens10030281. DOI: https://doi.org/10.3390/pathogens10030281

Bankhead, T., & Chaconas, G. (2007). The role of VlsE antigenic variation in the Lyme disease spirochete: persistence through a mechanism that differs from other pathogens. Molecular microbiology, 65(6), 1547-1558. https://doi.org/10.1111/j.1365-2958.2007.05895.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2958.2007.05895.x

p39 Antibody [E-resourse]. https://www.rockland.com/categories/primary-antibodies/p39-antibody-200-401-C17/

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-14

Як цитувати

Баса, Н. Р. (2023). КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕРИТЕМНИХ ФОРМ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ У ДІТЕЙ ЛЬВІВЩИНИ. Інфекційні хвороби, (4), 28–34. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.4.13699

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження