КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕРИТЕМНИХ ФОРМ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ У ДІТЕЙ ЛЬВІВЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.4.13699Ключові слова:
Лайм-бореліоз, КФК-МВ, діти, ІФА, імуноблот, множинна мігруюча еритемаАнотація
Мета дослідження – проаналізувати клініко-лабораторні особливості ранньої локалізованої та ранньої дисемінованої стадій хвороби Лайма у дітей Львівщини.
Пацієнти і методи. Під спостереженням було 44 дитини віком від 1 року 4 місяці до 17 років із діагнозом Лайм-бореліоз: ізольована мігруюча еритема (МЕ) та множинна МЕ. Діагноз верифікували типовими клінічними ознаками та позитивними результатами IgM та IgG до B. burgdorferi sensu lato у сироватці крові. Використовували двоетапний метод (імуноферментний аналіз та імуноблот) за допомогою тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Визначачали рівень креатинкінази-МВ кінетичним методом за допомогою тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарія). Пацієнтам досліджували периферичну кров, біохімічні показники: АСЛО, С-реактивний білок і ревматоїдний фактор. Результати дослідження оцінювали з використанням методів описової та аналітичної статистики.
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що множинна мігруюча еритема розвинулася у кожного п’ятого пацієнта (22,7 % [11,71-36,11]), а 77,3 % [63,89-88,29] дітей мали ізольовану еритему. Серед пацієнтів з проявами множинної мігруючої еритеми не виявлено гендерної залежності. При зборі епідеміологічного анамнезу було встановлено, що найчастіше кліщі присмоктувались у літній сезон – половина з усіх 44 випадків (50,0 % [39,85-68,85]). Водночас у чверті пацієнтів (25,0 % [13,47-38,69], n=11) батьки не пам’ятали про укус кліща. Серед них четверо – з множинною еритемою. Мігруюча еритема у 44 дітей дослідної групи найчастіше з’являлась в середньому на 13-й день [9,00; 15,50], найшвидше – на 3-4-й день, найпізніше – на 30-й день. Переважною локалізацією МЕ на тілі у досліджуваній групі дітей були нижні кінцівки (47,7 % [33,28-62,37]). Також доволі часто МЕ діагностували на голові (27,3 % [15,29-41,23]) та на верхніх кінцівках (27,3 % [15,29-41,23]). Наявність МЕ на голові була зворотно пов’язана із віком дитини (R=-0,55, р<0,05). Серед досліджуваних показників крові вагомою виявилась пряма залежність наявності мігруючої множинної еритеми (ММЕ) із рівнем лейкоцитів (R=+0,31, р<0,05) та креатинфосфокінази МВ-фракції (КФК МВ) (R=+0,35, р<0,05).
Висновки. Застосування двоетапного методу серологічної діагностики ЛБ дозволило виявити, що у всіх дітей з еритематозними формами хвороби Лайма, які розвивалися частіше у хлопчиків (65,9 %), ММЕ діагностована у кожного п’ятого пацієнта (22,7 %). Еритематозні форми Лайм-бореліозу у дітей найчастіше з’являлися на нижніх кінцівках на 13-й день; поява МЕ в ділянці голови була зворотно пов’язана з віком дитини. Встановлено, що середнє значення показників імуноглобулінів G і КФК-МВ було вищим у пацієнтів із ММЕ, ніж у пацієнтів з одиничною МЕ. У дітей з ММЕ частіше виявляли білок VLsE та вищі концентрації IgG, що свідчить про тривалість інфекційного нелікованого процесу.
Посилання
Kozlovska, A. (2020). Lyme borreliosis: a modern algorithm for diagnosis, treatment and prevention. Ukrainsky medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 6 April [E-resourse]. https://www.umj. com.ua/article/174194/lajm-borelioz-suchasnij-algoritm-diagnostikilikuvannya-ta-profilaktiki [in Ukrainian].
Andreychyn, M. A., Korda M. M., Shkilna M. I., Ivakhiv O. L. (2021). Lyme-borreliosis. Ternopil: TNMU, Ukrmedknyha [in Ukrainian].
Volokha, A.P. (2014). Lyme disease (tick-borne borreliosis) in children. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 1, 80-87. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2014.1.4739 [in Ukrainian].
Vig, D. K., & Wolgemuth, C. W. (2014). Spatiotemporal evolution of erythema migrans, the hallmark rash of Lyme disease. Biophysical journal, 106(3), 763-768. https://doi.org/10.1016/j.bpj.2013.12.017.
Wasiluk, A., Zalewska-Szajda, B., Waszkiewicz, N., Kępka, A., Szajda, D., Wojewódzka-Żeleźniakowicz, Zwierz, K. (2011). Lyme disease: etiology, pathogenesis, clinical courses, diagnostics and treatment. Progress in Health Sciences, 1, 179-186.
Sorokman, T.V., & Moldovan, P.M. (2018). Lyme disease in childhood: a look at the problem and a clinical case. Aktualna infektolohiya – Topical Infectology, 6 (1), 1-6. DOI: 10.22141/2312- 413x.6.1.2018.125628 [in Ukrainian].
Lytvyn, H.O., & Basa, N.R. (2021). Lyme disease in children at the present stage. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 2, 73-84. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.11797 [in Ukrainian].
Lyme Disease Rashes and Look-alikes [E-resourse]. https://www.cdc.gov/lyme/signs_symptoms/rashes.html.
Purenko, O.O., & Prokopovych, O.A (2018). Features of Lyme disease (borreliosis) in childhood. Medsestrynstvo – Nursing, 4, 50-52 [in Ukrainian].
Axinte C. I., Alexa T., Cracana I., &Alexa I. D. (2012). Macro-creatine kinase syndrome as an underdiagnosed cause of ck-mb increase in the absence of myocardial infarction: two case reports. Revista medico-chirurgicala a Societatii de Medici si Naturalisti din Iasi, 116(4), 1033-1038.
Volochayev, R., Csako, G., Wesley, R., Rider, L. G., & Miller, F. W. (2012). Laboratory Test Abnormalities are Common in Polymyositis and Dermatomyositis and Differ Among Clinical and Demographic Groups. The open rheumatology journal, 6, 54-63. https://doi.org/10.2174/1874312901206010054.
Columbia University. Lyme and Tick-Borne Diseases Research Center [E-resourse]. https://www.columbia-lyme.org/faq.
Kopcha V. S., Vasylieva N. A., Shkilna M. I., Snitsarenko S. V., & Herasymenko O. A. (2016). Diagnostic possibilities of immune blotting in borreliosis. Zdorovya Ukrainy – Health of Ukraine, 11-12 (384-385), 73-74. [E-resourse]. http://health-ua.com/wp-content/uploads/2016/07/73-75-collect-11-2016-Book-FOR-SITE_opt-15-ilovepdf-compressed-1.pdf [in Ukrainian].
Anderson C., & Brissette C. A. (2021). The Brilliance of Borrelia: Mechanisms of Host Immune Evasion by Lyme Disease-Causing Spirochetes. Pathogens, 10(3), 281. https://doi.org/10.3390/pathogens10030281.
Bankhead, T., & Chaconas, G. (2007). The role of VlsE antigenic variation in the Lyme disease spirochete: persistence through a mechanism that differs from other pathogens. Molecular microbiology, 65(6), 1547-1558. https://doi.org/10.1111/j.1365-2958.2007.05895.x.
p39 Antibody [E-resourse]. https://www.rockland.com/categories/primary-antibodies/p39-antibody-200-401-C17/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
