СИНДРОМ PFAPA
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13487Ключові слова:
синдром РFАРА, періодична гарячка, тонзилофарингіт, афтознй стоматит, шийний лімфаденіт, способи лікуванняАнотація
Як свідчать дані літератури, синдром РFАРА – періодична гарячка з тонзилофарингітом, афтозним стоматитом і шийним лімфаденітом – вперше описали вчені G.S. Marshall et al. у 1987 р. Цей синдром є поширеним автозапальним розладом у дітей, але трапляється і в дорослих, у багатьох частинах світу. Його етіологія і патогенез ще не з’ясовані. Триває пошук і удосконалення діагностичних критеріїв.
На сьогодні використовують стандартизовані схеми лікування хворих: 1) нестероїдні протизапальні препарати, 2) ГКС-абортивна терапія, 3) колхіцин або циметидин – профілактична терапія, 4) тонзилектомія – хірургічний метод. Однак трапляються рецидиви захворювання.
Посилання
Marshall, G. S., Edwards, K. M., Butler, J., Lawton A. R. (1987). Syndrome of periodic fever, pharyngitis and aphtous stomatitis. J. Pediatr, 110 (1), 43-46.
Forsvoll, J., Kristoffersen, E. K., Oymar, K. (2013). Incidence, clinical characteristics and outcome in Norwegian children with periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis and cervical adenitis syndrome; a population-based study. J. Acta Paediatr, 102, 187-192.
Rydenman, K., Berg, S., Karlsson-Bengtsson, A., Fasth, A., Wekell, P. (2019). PFAPA syndrome – An important differential diagnosis in children with recurrent fever. J. Lakartidningen, 116. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31661147/
Cantarini, L., Vitale, A., Sicignano, L. L., Emmi, G., Verrecchia, E., Patisso, I., ... & Manna, R. (2017). Diagnostic criteria for adult-onset periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis, and cervical adenitis (PFAPA) syndrome. Frontiers in Immunology, 8, 1018.
Takeuchi, Y., Shigemura, T., Kobayashi, N., Nagumo, H., Furumoto, M., Ogasawara, K., ... & Agematsu, K. (2019). Clinical features and new diagnostic criteria for the syndrome of periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis, and cervical adenitis. International Journal of Rheumatic Diseases, 22 (8), 1489-1497.
Amarilyo, G., Rothman, D., Manthiram, K., Edwards, K. M., Li, S. C., Marshall, G. S., ... & Lapidus, S. (2020). Consensus treatment plans for periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis and adenitis syndrome (PFAPA): a framework to evaluate treatment responses from the childhood arthritis and rheumatology research alliance (CARRA) PFAPA work group. Pediatric Rheumatology, 18(1), 1-7.
Levytska, S. A. (2017). PFAPA syndrome in children: remove or keep tonsils? Neonatology, surgery and perinatal medicine, 7, 2(24). http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/2413-4260.VII.2.24.2017.5
Kubota, K., Ohnishi, H., Teramoto, T., Kawamoto, N., Kasahara, K., Ohara, O., & Kondo, N. (2014). Clinical and genetic characterization of Japanese sporadic cases of periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis and adenitis syndrome from a single medical center in Japan. Journal of clinical immunology, 34(5), 584-593.
Kolly, L., Busso, N., von Scheven-Gete, A., Bagnoud, N., Moix, I., Holzinger, D., ... & Hofer, M. (2013). Periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis, cervical adenitis syndrome is linked to dysregulated monocyte IL-1β production. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 131(6), 1635-1643.
Stojanov, S., Hoffmann, F., Kéry, A., Renner, E. D., Hartl, D., Lohse, P., ... & Belohradsky, B. H. (2006). Cytokine profile in PFAPA syndrome suggests continuous inflammation and reduced anti-inflammatory response. European Cytokine Network, 17 (2), 90-97.
Asna Ashari, K., Rezaei, N. (2021). PFAPA (periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis, and adenitis) syndrome: an overview of genetic background. J. Clin. Rheumatol., 40 (11), 4437-4444.
Batu E. D. (2019). Periodic fever, aphtous stomatitis, pharyngitits and cervical adenitits (PFAPA) syndrome: main futures and an algorithm for clinical practice. J. Rheumatol. Int., 39 (6), 957-970.
Batu, E. D., Batu, H. B. (2019). Recurrence of periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis, and cervical adenitis (PFAPA) syndrome after tonsillectomy: case-based review. J. Rheumatol. Int., 39 (6), 1099-1105.
Gozen, E. D., Yildiz, M., Kara, S., Tevetoglu, F., Haslak, F., Adrovic, A., ... & Kasapcopur, O. (2022). Long-term efficacy of tonsillectomy/adenotonsillectomy in patients with periodic fever aphthous stomatitis pharyngitis adenitis syndrome with special emphasis on co-existence of familial Mediterranean fever. Rheumatology International, 1-9. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36116090/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
