ДИФТЕРІЯ ПОТРЕБУЄ УВАГИ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ТА ВЛАСНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13478Ключові слова:
дифтерія, захворюваність, діти, вакцинаціяАнотація
Мета роботи – привернути увагу лікарів до «забутої» дифтерії. Проаналізувати клінічний випадок тяжкої форми дифтерії у вакцинованої дитини та можливі причини летального завершення хвороби.
Матеріали і методи. За результатами аналізу статей, отриманих в результаті пошуку в базах даних PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape, використовуючи комбінацію термінів «дифтерія у дітей», «вакцинація від дифтерії», «захворюваність на дифтерію», «летальність у щеплених дітей», висвітлено та узагальнено дані літератури, що стосуються захворюваності, закономірностей розвитку несприятливої епідемічної ситуації з дифтерії в умовах зниження колективного антитоксичного імунітету, особливостей клінічного перебігу та лікування дифтерії у дітей, сучасний стан проблеми.
Проаналізовано дані карти стаціонарного хворого та результати протоколу патологоанатомічного дослідження дитини, що померла внаслідок ускладнень тяжкої форми дифтерії.
Результати. Аналізуючи дані фатального перебігу дифтерії у дівчинки віком 4 роки 11 міс., щепленої в повному обсязі, є підстави вважати імовірним обтяжливий вплив на динаміку проявів хвороби нез’ясованих порушень фонової імунологічної реактивності. За таких передумов наявною є незбіжність понять «щепленості» та «імунності» стосовно певної інфекційної хвороби, в нашому випадку – стосовно дифтерії. Можна припустити, що щеплена згідно з календарним планом дитина виявилась неімунною.
Висновки. В умовах підвищення спорадичної захворюваності на дифтерію слід посилити настороженість лікарів стосовно цієї небезпечної хвороби. Наведений клінічний випадок дифтерії у вакцинованої дитини спростовує хибні уявлення про неможливість захворіти на дифтерію щеплених осіб, розвитку у них тяжкої форми хвороби. Своєчасне виявлення джерела збудника визначається, насамперед, ступенем обізнаності лікарів, особливо первинної ланки охорони здоров’я, з клінічними проявами дифтерії, своєчасною ізоляцією хворих, адекватним лікуванням з досягненням стійкого санаційного ефекту, а також проведенням епідзаходів в осередку інфекції. Необхідною умовою стабілізації епідемічного благополуччя і запобігання захворюваності на дифтерію є обов’язкове охоплення профілактичними щепленнями дифтерійним анатоксином всього дитячого населення.
Посилання
World Health Organization. (1974). World Health Organization expanded programme on immunization. WHA 27.57 Geneva. 28–9 https://apps.who.int/iris/handle/10665/92778
Mostiuk, A. I., Mariyevsky, V. I., Prokopiv, O. V. (1996). Diphtheria. Lviv: Svit, 1996. 208 p. [in Ukrainian].
Clarke, K. E., MacNeil, A., Hadler, S., Scott, C., Tiwari, T. S., & Cherian, T. (2019). Global epidemiology of diphtheria, 2000–2017. Emerging Infectious Diseases, 25 (10), 1834. DOI: 10.3201/eid2510.190271.
Kandi, V., & Vaish, R. (2019). Diphtheria or Streptococcal Pharyngitis: A case report highlighting the diagnostic dilemma in the post-vaccination era. Cureus, 11 (11). DOI: 10.7759/cureus.6190.
Rusmil, K., Chairulfatah, A., Fadlyana, E., & Dhamayanti, M. (2016). Wabah Difteri di Kecamatan Cikalong Wetan, Kabupaten Cianjur, Jawa Barat, Indonesia. Sari Pediatri, 12 (6), 397-403. DOI: 10.14238/sp12.6.2011.397-403
Kitamura, N., Le, T. T., Le, L. T., Nguyen, L. D., Dao, A. T., Hoang, T. T., ... & Yoshida, L. M. (2020). Diphtheria outbreaks in schools in central highland districts, Vietnam, 2015–2018. Emerging Infectious Diseases, 26(3), 596. DOI: 10.3201/eid2603.191027.
Lodeiro-Colatosti, A., Reischl, U., Holzmann, T., Hernández-Pereira, C. E., Rísquez, A., & Paniz-Mondolfi, A. E. (2018). Diphtheria outbreak in amerindian communities, Wonken, Venezuela, 2016–2017. Emerging Infectious Diseases, 24 (7), 1340. DOI: 10.3201/eid2407.171712.
Moghalles, S. A., Aboasba, B. A., Alamad, M. A., & Khader, Y. S. (2021). Epidemiology of Diphtheria in Yemen, 2017-2018: Surveillance Data Analysis. JMIR Public Health and Surveillance, 7(6), e27590. DOI: 10.2196/27590
Exavier, M. M., Paul Hanna, M., Muscadin, E., Freishstat, R. J., Brisma, J. P., & Canarie, M. F. (2019). Diphtheria in children in northern Haiti. Journal of Tropical Pediatrics, 65(2), 183-187. DOI: 10.1093/tropej/fmy021. PMID: 29688558.)
Abubakar, M. Y., Lawal, J., Dadi, H., & Grema, U. S. (2020). Diphtheria: a re-emerging public health challenge. International Journal of Otorhinolaryngolgy and Health and Neck Surgery, 6(1), 191-193. doi:http://dx.doi.org/10.18203/issn.2454-5929.ijohns20195713
Muscat, M., Gebrie, B., Efstratiou, A., Datta, S. S., & Daniels, D. (2022). Diphtheria in the WHO European Region, 2010 to 2019. Eurosurveillance, 27(8), 2100058. doi: 10.2807/1560-7917.ES.2022.27.8.2100058. PMID: 35209973; PMCID: PMC8874865.)
Incidence of diphtheria in Ukraine in 2010–2019. https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini
Rubtsova, Y. I., Oberemko, S. V., Rоsul, М. М. (2021). Dynamics of Diphtheria incidence in the Transcarpathian Region of Ukraine in the vaccination era. Wiad Lek., 74(4):1019-1023. DOI: 10.36740/WLek202104139 [in Ukrainian].
Pechinka, A. M. (2003). Some features of the course of the disease and the vaccination status of those who died from diphtheria. Suchasni infektsii, 3, 87-89 [in Ukrainian].
Strauss, R. A., Herrera-Leon, L., Guillén, A. C., Castro, J. S., Lorenz, E., Carvajal, A., ... & Eibach, D. (2021). Molecular and epidemiologic characterization of the diphtheria outbreak in Venezuela. Scientific Reports, 11(1), 1-10. doi: 10.1038/s41598-021-85957-1. PMID: 33737710; PMCID: PMC7973433.
Selim, S. A., Mohamed, F. H., Hessain, A. M., & Moussa, I. M. (2016). Immunological characterization of diphtheria toxin recovered from Corynebacterium pseudotuberculosis. Saudi Journal of Biological Sciences, 23 (2), 282-287. ISSN 1319-562X, https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2015.11.004.
Galazka, A., & Kardymowicz, B. (1989). Immunity against diphtheria in adults in Poland. Epidemiology & Infection, 103 (3), 587-593. DOI: 10.1017/s0950268800030983
Masterton, R. G., Tettmar, R. E., Pile, R. L. C., Jones, J., & Croft, K. F. (1987). Immunity to diphtheria in young British adults. Journal of Infection, 15 (1), 27-32. DOI:10.1016/s0163-4453(87)91351-x
Van Le, T., Nguyen, Q. H., Nguyen, T. T. T., Duong, T. T. N., Ly, T. T. T., Pham, T. N., ... & Vien, C. C. (2022). The evaluation of anti-diphtheria toxoid antibodies in healthy population in Kon Tum, Vietnam: a population-based study. IJID Regions, 3, 171-176. DOI: 10.1016/j.ijregi.2022.03.019
De-Simone, S. G., Gomes, L. R., Napoleão-Pêgo, P., Lechuga, G. C., de Pina, J. S., & da Silva, F. R. (2021). Epitope mapping of the diphtheria toxin and development of an ELISA-specific diagnostic assay. Vaccines, 9 (4), 313. DOI: 10.3390/vaccines9040313.
Seth-Smith, H. M., & Egli, A. (2019). Whole genome sequencing for surveillance of diphtheria in low incidence settings. Frontiers in Public Health, 7, 235. DOI: 10.3389/fpubh.2019.00235.
Guglielmini, J., Hennart, M., Badell, E., Toubiana, J., Criscuolo, A., & Brisse, S. (2021). Genomic epidemiology and strain taxonomy of Corynebacterium diphtheriae. Journal of Clinical Microbiology, 59 (12), e01581-21. DOI: 10.1128/JCM.01581-21.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
