МАРКЕРИ АПОПТОЗУ У ДІТЕЙ З ВІТРЯНОЮ ВІСПОЮ, ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.1.13022

Ключові слова:

вітряна віспа, апоптоз, каспаза-8, AIF, L-аргінін

Анотація

Мета дослідження – визначити показники апоптозу за зовнішнім і мітохондріальним шляхом та розробити можливі методи їх корекції у пацієнтів з вітряною віспою.

Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 150 хворих із вітряною віспою віком від 1 міс. до 17 років, які протягом 2015-2019 рр. лікувалися стаціонарно в КЗ «Вінницька обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня». Серед пацієнтів сформовані 2 групи: група порівняння – пацієнти з вітряною віспою, що отримували традиційне лікування (n=35); основна група – пацієнти з вітряною віспою, що отримували крім традиційного лікування L-аргінін (n=35); група контролю – здорові діти (n=30).

Дослідження виконані в науково-дослідній клініко-діагностичній лабораторії ВНМУ ім. М.І. Пирогова, сертифікованої МОЗ України (атестат акредитації вимірювальної лабораторії серія КДЛ № 002087, свідоцтво про переатестацію №049/15 від 02 березня 2015 р.). Каспазу-8 та AIF (apoptosis inducing factor, апоптоз-індукувальний фактор) визначали в сироватці крові імуноферментним методом з використанням комерційних наборів «Human CASP8 (Caspase 8) ELISA Kit» («Elabscience Biotechnology Inc.», США) та «Human AIF (Apoptosis Inducing Factor) ELISA Kit» («Elabscience Biotechnology Inc.», США).

Результати досліджень та їх обговорення. При оцінці показників апоптозу встановлено, що у хворих на вітряну віспу сироватковий вміст каспази-8 вище на 43 % (р<0,05), а вміст AIF – на 37,6 % (р<0,05), порівняно з групою здорових дітей. З’ясувавши ці закономірності і враховуючи те, що зазначені показники можуть негативно вплинути на перебіг самого захворювання і викликати розвиток ряду ускладнень, а саме: енцефаліту, ішемічного чи геморагічного інсульту тощо (через ремоделювання та ураження судин), ми включили в схему лікування препарат L-аргініну, що впливає на синтез оксиду азоту (NO) та може моделювати процес апоптозу. З’ясувалось, що в основній групі до лікування медіана вмісту каспази-8 становила 0,522 (95 % СІ 0,488-0,557) нг/мл і AIF – 8,17 (95 % СІ 7,82-8,70) пг/мл, після лікування відбулось вірогідне зменшення цих критеріїв. Так, за середніми показниками сироватковий рівень каспази-8 зменшився на 21,5 % (р<0,05) і становив 0,410 (95 % СІ 0,292-0,531) нг/мл, а AIF – на 22,7 % (р<0,05) та становив 6,41 (95 % СІ 5,68-6,93) пг/мл.

Висновки. Визначення показників каспази-8 та AIF дозволило виявити у пацієнтів з вітряною віспою запуск програми апоптозу клітин як за зовнішнім, так і за мітохондріальним шляхом. Враховуючи це, у пацієнтів з вітряною віспою в схему лікування доцільно включити препарат L-аргініну, який має антиапоптичну дію, що в подальшому може запобігти розвитку ускладнень, пов’язаних з VZV-васкулопатією.

Біографії авторів

І. І. Незгода, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

д. мед. н., професорка, заві­дувачка кафедрою дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Вінниця

Л. І. Левицька, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

асистентка кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Вінниця

Посилання

Kramarev, S.A. (2011). Features of the current flow of chickenpox in children. Dytiachyi likar – Pediatrician, 6 (13), 1-4 [in Russian].

Riera-Montes, M., Bollaerts, K., Heininger, U., Hens, N., Gabutti, G., Gil, A., Nozad, B., Mirinaviciute, G., Flem, E., Souverain, A., Verstraeten, T., & Hartwig, S. (2017). Estimation of the burden of varicella in Europe before the introduction of universal childhood immunization. BMC Infectious Diseases, 17 (1), 353. Retrieved from: https://doi.org/10.1186/s12879-017-2445-2

Wu, Chuang, Y.-S., & Lin, Y.-T. (2019). Does Herpes Zoster increase the risk of stroke and myocardial infarction? A comprehensive review. Journal of Clinical Medicine, 8 (4), 547. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/jcm8040547

Nagel, M.A., & Bubak, A.N. (2018). Varicella Zoster virus vasculopathy. The Journal of Infectious Diseases, 218 (suppl. 2), S107-S112.

Brazeau, E., Mahalingam, R., Gilden, D., Wellish, M., Kaufer, B. B., Osterrieder, N., & Pugazhenthi, S. (2010). Varicella-zoster virus-induced apoptosis in MeWo cells is accompanied by down-regulation of Bcl-2 expression. Journal of Neurovirology, 16 (2), 133-140. Retrieved from: https://doi.org/10.3109/13550281003682547

Pugazhenthi, S., Gilden, D.H., Nair, S., McAdoo, A., Wellish, M., Brazeau, E., & Mahalingam, R. (2009). Simian varicella virus induces apoptosis in monkey kidney cells by the intrinsic pathway and involves downregulation of bcl-2 expression. Journal of Virology, 83 (18), 9273-82. Retrieved from: https://doi.org/10.1128/JVI.00768-09

James, S.F., Mahalingam, R., & Gilden, D. (2012). Does apoptosis play a role in varicella zoster virus latency and reactivation? Viruses, 4 (9), 1509-14. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/v4091509

Diatlova, A.S., Dudkov, A.V., & Linkova, N.S. (2018). Molecular markers of caspase-dependent and mitochondrial apoptosis: Role in the development of pathology and cellular senescence. Uspekhi sovremennoy biologii – Successes of Modern Biology, 138 (2), 126-127 [in Russian].

Staranko, U., Lyuta, M., Peretyatko, Yu., Dacyuk, L., & Sybirna, N. (2010). Influence of nitric oxide on proliferative activity and apoptosis of human peripheral blood mononuclears under x-ray irradiation. VISNYK OF LVIV UNIV. Biology Series, 54, 93-100 [in Ukrainian].

Fosse, J.H., Haraldsen, G., Falk, K., & Edelmann, R. (2021). Endothelial cells in emerging viral infections. Front. Cardiovasc. Med., 8 (619690). DOI: 10.3389/fcvm.2021.619690

Fosse, J.H., Haraldsen, G., Falk, K., & Edelmann, R. (2021). Endothelial cells in emerging viral infections. Front. Cardiovasc. Med., 8 (619690). DOI: 10.3389/fcvm.2021.619690

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-11

Як цитувати

Незгода, І. І., & Левицька, Л. І. (2022). МАРКЕРИ АПОПТОЗУ У ДІТЕЙ З ВІТРЯНОЮ ВІСПОЮ, ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ. Інфекційні хвороби, (1), 66–71. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.1.13022

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження