АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ МІКРОБІОТИ РОТОГЛОТКИ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ВЕБ-ІНФЕКЦІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.1.13020Ключові слова:
ВЕБ-інфекція, діти, ротоглотковий мікробіомАнотація
Первинна інфекція, спричинена вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ-інфекція), зумовлює розвиток інфекційного мононуклеозу приблизно в ¼ пацієнтів, якщо інфікування відбувається у підлітковому віці.
Матеріали і методи. Зі згоди батьків обстежено 28 хворих на ВЕБ-інфекцію дітей, віком від 5 до 16 років. Всім пацієнтам на основі комплексу клініко-лабораторних досліджень було встановлено діагноз: ВЕБ-інфекція, типова форма, перебіг середньої тяжкості. Мікробіологічне дослідження мазків із ротоглотки здійснювали класичним бактеріологічним методом, чутливість до антибіотиків виділених чистих культур досліджували за методом Кірбі-Бауера.
Результати досліджень та їх обговорення. У мікробіоценозі ротоглотки дітей, хворих на ВЕБ-інфекцію (чи інфекційний мононуклеоз), переважали β-гемолітичні стрептококи (64,3 %), які найчастіше викликають захворювання у людини. Поява Enterobacter spp., E. coli та збільшення кількості грибів роду Candida є індикатором зниження рівня колонізаційної резистентності цього біотопу. Виявлення S. aureus у третини пацієнтів свідчить про порушення структури нормального мікробіоценозу ротоглотки, що є наслідком необґрунтованого призначення масивної антибіотикотерапії. 52,6 % виділених штамів стрептококів і 25,0 % стафілококів виявилися резистентними до азитроміцину, крім того стрептококи у 20,0 % були резистентними до цефтріаксону та 40,0 % – до цефалексину. Необґрунтоване використання антибіотиків веде до розвитку антибіотикорезистентності представників нормофлори ротоглотки у дітей і погіршує прогноз лікування бактерійних інфекцій, зумовлених умовно-патогенними міроорганізмами.
Висновки. 1. У мікробіомі ротоглотки дітей, хворих на ВЕБ-інфекцію, суттєво переважали β-гемолітичні Streptococcus spp. (64,3 %). Поява Enterobacter spp., E. coli та збільшення кількості грибів роду Candida є індикатором зниження рівня колонізаційної резистентності цього біотопу. Виявлення S. aureus у 35,7 % пацієнтів свідчить про порушення структури нормального мікробіоценозу ротоглотки, що є наслідком необґрунтованого призначення масивної антибіотикотерапії. Вивчення антибіотикочутливості стафіло- та стрептококів засвідчило наявність резистентності у 52,6 % виділених штамів стрептококів та 25,0 % стафілококів до азитроміцину. Крім того, стрептококи у 20,0 % були резистентними до цефтріаксону та 40,0 % – до цефалексину.
2. При ВЕБ-інфекції у дітей призначення антибіотиків показане лише у випадку активації бактерійної флори та після попереднього визначення чутливості найпоширеніших представників цього мікробіому до антибіотиків. Безконтрольне та необґрунтоване використання антибіотиків веде до розвитку антибіотикорезистентності представників нормофлори ротоглотки у дітей і погіршує прогноз лікування бактерійних інфекцій, зумовлених умовно-патогенними міроорганізмами у майбутньому.
Посилання
Bennett, N.J. (2018). Pediatric mononucleosis and Epstein-Barr virus infection medication. Medscape
Smoliar, N., Chukhray, N., & Savchyn, S. (2019). Epstein-Barr virus infection in children. Aktualni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayinskoyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi – Current Issues of Modern Medicine: Bulletin of the Ukrainian Medical Dental Academy, 19 (1), 43-47. Retrieved from: https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.1.43 [in Ukrainian].
Koyama, K., Anno, T., Urano, T., Shigemoto, R., Irie, S., Kawasaki, F., … Tomoda, K. J. (2021). Primary Epstein-Barr virus infection shortly after primary Cytomegalovirus infection: a case report. Med. Case Rep. May, 3, 15 (1), 257. DOI: 10.1186/s13256-021-02817-2.PMID: 33941264
Protocol for diagnosis and treatment of infectious mononucleosis in children. Appendix to the order of the Ministry of Health No.354 of July 09, 2004. Retrieved from: http://medstandart.net/ [in Ukrainian].
Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 167 of April 05, 2007 «On approval of guidelines» Determination of sensitivity of microorganisms to antibacterial drugs». Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ [in Ukrainian].
Kolesnyk, Ya.V., Briukhanova, T.O., Sliepchenko, M.Yu., Nakonechna, O.A., & Sorokina, O.H. (2021). Structural and functional state of blood lymphocytes of patients with infectious mononucleosis with different course. Patolohiia – Pathology, 18, 3 (53), 286-294. Retrieved from: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.3.239166 [in Ukrainian].
Shyrobokov, V.P., & Klymnyuk, S.I. (2018). Practical microbiology: a textbook. Vinnytsya: Nova Knyha [in Ukrainian].
Klymnyuk, S.I., Romanyuk, L.B., Volyanska, L.A., Kopcha, V.S., Matviyenko, T.V., Kravets, N.Ya., & Borak, V.P. (2018). Improving the algorithm of the doctor’s actions regarding the tactics of antibiotic therapy in acute respiratory infections, taking into account the results of bacteriological research. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 1 (91), 74-79 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).