КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БЕЗЕРИТЕМНОЇ ФОРМИ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ І ГРАНУЛОЦИТАРНОГО АНАПЛАЗМОЗУ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12493Ключові слова:
ЛБ, ГАЛ, клінічні прояви, ІL-4, ІL-6, TNF-αАнотація
Мета роботи – з’ясувати клініко-імунологічні особливості безеритемної форми Лайм-бореліозу (БЕФ ЛБ) і гранулоцитарного анаплазмозу людини (ГАЛ) у пацієнтів, окремо та в поєднанні.
Пацієнти і методи. Під спостереженням було 97 хворих із БЕФ ЛБ і ГАЛ, віком від 19 до 77 років. Групу порівняння склали 30 донорів крові, які за віком і статтю відповідали розподілу обстежених хворих. Для серологічного підтвердження ЛБ використали двохетапну діагностику. Для лабораторної діагностики ГАЛ використали ПЛР у режимі реального часу, в крові обстежених визначали ДНК A. phagocytophilum, а також метод непрямого імунофлуоресцентного аналізу, яким визначали специфічні антитіла класів IgM та IgG до A. phagocytophilum. Рівень цитокінів (ІL-4, ІL-6 та TNF-α) у сироватці крові визначали методом ІФА.
Результати досліджень та їх обговорення. У пацієнтів із БЕФ ЛБ і ГАЛ усіх трьох груп (лише БЕФ ЛБ, лише ГАЛ, їх поєднання) переважали артралгія, гарячка та міалгія, рідше – втомлюваність, когнітивні порушення, кардіалгія, без суттєвої різниці між групами. Проте, припухлість суглобів частіше мали хворі з ЛБ та поєднанням двох інфекцій порівняно з пацієнтами лише з ГАЛ, p<0,01; лімфаденопатія переважала у пацієнтів з ГАЛ, як при моноінфекції, так і при поєднанні з ЛБ, щодо хворих лише на ЛБ, p<0,05; пацієнтів із ЛБ і ГАЛ частіше турбувало зниження зору; нудота і блювання траплялися в осіб лише із ГАЛ.
Вміст IL-4 переважав у пацієнтів із двома інфекціями щодо групи лише з БЕФ ЛБ: 3,55 проти 2,01 пг/мл, р<0,05, залишаючись в межах норми. Суттєве підвищення ІL-6 було в сироватці крові пацієнтів лише з ГАЛ та поєднання ГАЛ + БЕФ ЛБ порівняно з групою порівняння: 38,70 проти 0,43 пг/мл, р<0,001, та 12,93 проти 12,93 пг/мл, р<0,001. При цьому, концентрація ІL-6 значно переважала в обстежених із ГАЛ порівняно з пацієнтами з ГАЛ і БЕФ ЛБ: 38,70 проти 12,93 пг/мл, р<0,001. Рівень TNF-α переважав у пацієнтів лише із ГАЛ щодо хворих лише із БЕФ ЛБ: 7,43 проти 4,81 пг/мл, р<0,05, залишаючись в межах референтних значень. Проте, концентрація TNF-α у сироватках крові пацієнтів з ГАЛ і БЕФ ЛБ була вищою, ніж у групі порівняння: 7,43 проти 0,21 пг/мл, р<0,001 та 4,81 проти 0,21 пг/мл, р<0,001 відповідно.
Висновки. Клініко-імунологічні особливості БЕФ ЛБ і ГАЛ у пацієнтів лікарень Тернополя, окремо та в поєднанні, вивчені вперше. Встановлено переважання інтоксикаційного синдрому у всіх пацієнтів із кліщовими інфекціями, незалежно від їх поєднання; домінування лімфаденопатії у пацієнтів із ГАЛ, припухлості суглобів у хворих із БЕФ ЛБ (p<0,05). Концентрація протизапального IL-4 у сироватці крові пацієнтів з БЕФ ЛБ і ГАЛ у поєднанні та лише із БЕФ ЛБ була в межах норми, проте вища в осіб із вказаними інфекціями (р<0,05). Вміст прозапального ІL-6 був значно збільшений у сироватці крові пацієнтів цих обох груп, із значним переважанням у хворих на ГАЛ порівняно з поєднанням БЕФ ЛБ і ГАЛ (р<0,001); TNF-α був збільшений у сироватці крові пацієнтів лише із ГАЛ (р<0,05).
Посилання
Azagi, T., Hoornstra, D., Kremer, K., Hovius, J. W., & Sprong, H. (2020). Evaluation of disease causality of rare Ixodes ricinus-borne infections in Europe. Pathogens, 9 (2), 150. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/pathogens9020150
Shkilna, M., Andreychyn, M., Podobivsky, S., Fedoniuk, L., Panychev, V., & Ivakhiv, O. (2020). Infection of ticks collected from humans in Ukraine, by causative agents of some bacteriosis. Bukovinian Medical Herald, 24 (1), 195-201. Retrieved from: https://doi:10.24061/2413-0737.xxiv.1.93.2020.26
Panychev, V. (2021). Tick infection in Ternopil parks. Infectious Diseases, (4), 35-40. Retrieved from: https://doi:10.11603/1681-2727.2020.4.11894
Steere, A. C., Franc, S., Wormser, G. P., Hu, L. T., Branda, J. A., Hovius, J. W., Li, X., & Mead, P.S. (2017). Correction: Lyme borreliosis. Nature Reviews Disease Primers, 3(1). Retrieved from: https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.62
Ozdenerol, E. (2015). GIS and remote sensing use in the exploration of Lyme disease epidemiology. International Journal of Environmental Research and Public Health, 12 (12), 15182-15203. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/ijerph121214971
Ben I. (2019) Features of clinical manifestations of human granulocytic anaplasmosis in the Western region of Ukraine. Pharma Innovation, 8 (2), 118-122. Retrieved from: https://www.thepharmajournal.com/archives/?year=2019&vol=8&issue=2&ArticleId=3117
Ho, I.C., & Miaw, S.C. (2016). Regulation of IL-4 Expression in Immunity and Diseases. Advances in Experimental Medicine and Biology, 941, 31-77. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/978-94-024-0921-5_3
Choy, E. H., De Benedetti, F., Takeuchi, T., Hashizume, M., John, M. R., & Kishimoto, T. (2020). Translating IL-6 biology into effective treatments. Nature Reviews. Rheumatology, 16 (6), 335-345. Retrieved from: https://doi.org/10.1038/s41584-020-0419-z
Varfolomeev, E., & Vucic, D. (2018). Intracellular regulation of TNF activity in health and disease. Cytokine, 101, 26-32. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.cyto.2016.08.035
Russell, A., Prusinski, M., Sommer, J., O’Connor, C., White, J., Falco, R., … Backenson, P. B. (2021). Epidemiology and spatial emergence of Anaplasmosis, New York, USA, 2010-2018. Emerging Infectious Diseases, 27 (8), 2154-2162. Retrieved from: https://doi.org/10.3201/eid208.210133
Wormser, G.P., Aguero-Rosenfeld, M.E., Cox, M.E., Nowakowski, J., Nadelman, R.B., Holmgren, D., … Horowitz, H.W. (2013). Differences and similarities between culture-confirmed human granulocytic Anaplasmosis and early Lyme disease. Journal of Clinical Microbiology, 51 (3), 954-958. Retrieved from: https://doi.org/10.1128/jcm.02929-12
Schotthoefer, A.M., Schrodi, S.J., Meece, J.K., Fritsche, T.R., & Shukla, S.K. (2017). Pro-inflammatory immune responses are associated with clinical signs and symptoms of human anaplasmosis. PloS One, 12 (6), e0179655. Retrieved from: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0179655
Badawi, A., Arora, P., & Brenner, D. (2019). Biologic markers of antibiotic-refractory Lyme arthritis in human: A systematic review. Infectious Diseases and Therapy, 8 (1), 5-22. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s40121-018-0223-0
Ramesh, G., Didier, P.J., England, J.D., Santana-Gould, L., Doyle-Meyers, L.A., Martin, D.S., Jacobs, M.B., & Philipp, M.T. (2015). Inflammation in the pathogenesis of lyme neuroborreliosis. The American Journal of Pathology, 185 (5), 1344-1360. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.ajpath.2015.01.024
Bransfield R.C. (2012). The psychoimmunology of lyme/tick-borne diseases and its association with neuropsychiatric symptoms. The Open Neurology Journal, 6, 88-93. Retrieved from: https://doi.org/10.2174/1874205X01206010088
Bulteel, N.S., Russell, C.D., Perry, M.R., & Koch, O. (2019). Successful reintroduction of tumour necrosis factor-alpha inhibition after treatment of disseminated Lyme borreliosis. The Journal of the Royal College of Physicians of Edinburgh, 49 (2), 122-124. Retrieved from: https://doi.org/10.4997/JRCPE.2019.207
Maraspin, V., Bogovič, P., Rojko, T., Ogrinc, K., Ružić-Sabljić, E., & Strle, F. (2019). Early Lyme borreliosis in patients treated with tumour necrosis factor-alfa inhibitors. Journal of Clinical Medicine, 8 (11), 1857. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/jcm8111857
Oosting, M., Kerstholt, M., Ter Horst, R., Li, Y., Deelen, P., Smeekens, S., … Joosten, L.A. (2016). Functional and genomic architecture of Borrelia burgdorferi-induced cytokine responses in humans. Cell Host & Microbe, 20 (6), 822-833. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.chom.2016.10.006
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
