ПАПІЛОМАВІРУСНІ УРАЖЕННЯ ШКІРИ І СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК У ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ

Автор(и)

  • С.О. Галникіна Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.3.1221

Анотація

Папіломавіруси (вірус папіломи людини - ВПЛ) належать до вірусів із ланцюговою ДНК. Вони складаються з капсидних білків трьох типів і комплексів замкнутої кільцевої ДНК із клітинними гістонами. Оболонка має 72 морфологічних одиниці (кампомери), які організовані таким чином, що утворюють іксоїдричну решітку. Структура папіломавірусів – приклад найпростішої конструкції.

Інфекції, зумовлені ВПЛ, високоспецифічні для епідермісу, особливо кінцівок, долонь, підошов, а також волосистої частини голови. Відомо, що ВПЛ здатні уражати не лише шкіру, а й слизові оболонки ротової порожнини, гортані, статевих органів і прямої кишки. Цікавим є той факт, що існує залежність між типом ВПЛ та локалізацією ураження

Біографія автора

С.О. Галникіна, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-08-05

Як цитувати

Галникіна, С. (2013). ПАПІЛОМАВІРУСНІ УРАЖЕННЯ ШКІРИ І СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК У ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ. Інфекційні хвороби, (3). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.3.1221

Номер

№ 3 (2006)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).