ЗАРАЖЕНІСТЬ КЛІЩІВ У ЛІСОВИХ БІОТОПАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.12164Ключові слова:
ticks, pathogenic microorganisms, infestation, zones, murine rodentsАнотація
Зараженість кліщів патогенними мікроорганізмами впливає на епідемічне благополуччя територій, адже ці членистоногі є резервуаром і вектором передачі збудників багатьох зоонозних хворобах. Кліщі забезпечують циркуляцію низки бактерій у природних осередках як важлива складова паразитарних систем.
Мета роботи. З’ясувати зараженість кліщів окремими патогенними мікроорганізмами у трьох погодно-географічних зонах Тернопільської області: малому Поліссі, холодному та теплому Поділлі. Порівняти ступені їх зараженості, спектри патогенів. Дослідити структуру угрупувань мишуватих гризунів як складової паразитарних систем.
Матеріали і методи. Ентомологічні: збір кліщів та їх ідентифікація за допомогою визначника. Облік чисельності кліщів з обрахунком індексу рясності. Вивчення видового складу та чисельності угрупувань мишуватих гризунів, їх відловлення стандартними живоловками, встановленими в одну лінію. Перевірку здійснювали через добу, облік вели у пастко-добах і відсотках потрапляння.
Лабораторні: дослідження суспензії кліщів у полімеразно-ланцюговій реакції (ПЛР) в режимі реального часу. Використовували тест-системи виробництва Vector-Best для визначення фрагментів ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Babesia sp., А. phagocytophilum, E. muris та E. chaffeensis.
Результати. Встановлено середні значення індексів рясності кліщів у погодно-географічних зонах за трирічний період. Отримано дані щодо чисельності та складу популяцій мишуватих гризунів в обраних біотопах. Виявлено фрагменти ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Babesia sp., A. рhagocytophilum. Не виявлено – E. muris та E. сhaffeensis.
Висновки. Кліщі у лісових біотопах трьох погодно-географічних зон Тернопільської області заражені B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Babesia sp., А. phagocytophilum. Домінуючим паразитом є I. ricinus, роль хазяїна забезпечують вісім видів мишуватих гризунів.
Посилання
Kozko, V. M.. Bondarenko. A. V.. Krasnov. M. I.. & Gramatiuk. S. N. (2005). Ixodic tick-borne borreliosis (clinical picture. diagnosis. treatment). Kharkiv: KhDMU [in Ukrainian].
Korenberg, E. I., Gorelova, N. B., & Kovalevskiy, Yu. V. (2002). The main features of the natural focality of ixodic tick-borne borreliosis in Russia. Parazitologiya – Parasitology, 36(3), 177-191 [in Russian].
Vlasov, V., & Repin, V. (Eds.). (2017). Tick-borne infections in the Siberian region. Novosibirsk: Izd-vo Sibirskogo otdela Rossiyskoy Akademii nauk [in Russian].
Shamsutdinov, A. F., Tyurin, Yu. A., Patyashina, M. A., Borisova, L. O., Trifonov, V. A., Boyko, V. A., ... & Vasilieva, E. G. (2016). Natural foci of ixodic tick-borne borreliosis, granulocytic anaplasmosis and human monocytic ehrlichiosis in the Republic of Tatarstan. Problemy osobo opasnyh infekciy – Problems of especially dangerous infections, 4, 47-50 [in Russian].
Korenberg, E. M. (1999). Interaction between transmissible disease agents in ixodid ticks (Ixodidae) with a mixed infection. Parazitologiya – Parasitology, (4) 33, 273-289 [in Russian].
Biletska, H. V., Semenyshyn, O. B., Ben, I. I., Shulhan, A. M., Drul, O. S., Fedoruk, V. I., & Lozynskyi, I. M. (2012). Proceedings from «Stratehiia i taktyka borotby z infektsiinymy zakhvoriuvanniamy» – “The strategy and tactics to combat infectious diseases” (126-132) [in Ukrainian].
Shkilna, M. I., Andreychyn, M. A., Podobivsky, S. S., Fedoniuk, L. Y., Panychev, V. A., Ivakhiv, O. L., ... & Klishch, I. M. (2020). Infection of ticks selected from people in Ukraine with the causative agents of some bacterioses. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovynian Medical Journal, 24, 1 (93), 195-201 [in Ukrainian].
Panychev, V., Dautov, A., Pavelieva, M., Hodovana, N. (2018). Some resulte of assessing the number and borrelia affection of mites in verions natural sifes of Ternopil region. Epidemiological risk assenssment. Proceedings from Trind Annual BTRP Ukraine Regional One Healfh Research Symposium, 72 [in Ukrainian].
Shostakovych-Koretska, L. R., Budayeva, І. V., Cherginets, А. V., Mavrutenkov, V. V., & Marchenko, N. Y. (2014). Lyme borreliosis: issues of diagnosis and therapy. Aktualna infektolohiya – Current infectiology, (2.03), 34-38 [in Ukrainian].
Klymniuk, S. I., Romaniuk, L. B., & Shkilna, M. I. (2017). Modern ideas about human anaplasmosis. Infektsiyni khvoroby – Infectious diseases, (3), 4-9 [in Ukrainian].
Vasylieva, N. A., Ivakhiv, O. L., Kachor, V. O., Avsiukevych, O. Ye., Voloshyn, S. B., Prodan, A. M., ... & Semenyshyn, O. B. (2011). Lyme disease in Ternopil region. Infektsiyni khvoroby – Infectious diseases, 2, 50-53 [in Ukrainian].
Krasovska, A. (2017). Group of murine rodents (Muridae) of the Kremenets Mountains National Nature Park. Pratsi Teriolohichnoyi shkoly – Proceedings of the Theriological School, 15, 28-34 [in Ukrainian].
Melnikova, O. V., Adelshin, R. V., Trushina, Yu. N., Yakovchic, N. V., & Andaev, E. I. (2018). Identification of the spectrum of pathogens in ixodid ticks from combined natural foci of the Baikal region. Parazitologiya – Parasitology, 52(6), 485-501 [in Russian].
Grigoreva, L.A., Samoylova, E.P., Shapar, A.O. (2020). Long-term monitoring of the number of ixodid ticks Ixodes persulcatus and I. Ricinus (Acari: ixodinae) dangerous to humans in St. Petersburg and the Leningrad Region. Parazitologiya – Parasitology, 54(1), 13-24 [in Russian].
Biletska, H.V., Lozynskyi, I.M., Ben, I.I. (2012). Methodical recommendations on epidemiology, clinic, laboratory diagnostics and prevention of human granulocytic anaplasmosis. Klinichna imunolohiya. Alerholohiya. Infektolohiya – Clinical immunology. Allergology. Infectology, 10 (59), 5-15 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).