ПРОБЛЕМА СУПЕРІНФЕКЦІЙ: СВІТОВА ЗАГРОЗА СМЕРТІ ЧИ МОЖЛИВОСТІ ЇЇ ГЛОБАЛЬНОГО ПОДОЛАННЯ?
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.4.11896Ключові слова:
суперінфекція, туберкульоз, мікобактерія, антимікобактерійні препарати, абсолютна резистентністьАнотація
За даними ВООЗ, у 2017 р. 10,4 млн осіб захворіли на туберкульоз, 47 % хворих були інфіковані збудниками з множинною медикаментозною стійкістю до антимікобактерійних препаратів, а 1,7 млн з них померли. Щороку фіксують до 700 тис. випадків смерті від інфекційних захворювань у пульмонології: ХОЗЛ, бронхіальної астми, атипової пневмонії та інтерстиційних захворювань легень. Генералізовані септичні інфекції з нагноєннями коронавіруси викликають мутації мікроорганізмів до антибактерійних препаратів та формують стійкість до медикаментів.
Мета дослідження – покращити ранню діагностику резистентного туберкульозу та перервати шляхи її формування за допомогою молекулярно-технологічних методів.
Огляд даних доводить необхідність покращення ранньої діагностики суперінфекцій, яка дасть змогу запобігти формуванню розширеної стійкості мікроорганізмів до антибактерійних препаратів. Велика швидкість утворення резистентності бактерій нині випереджає впровадження нових протимікробних препаратів, що становить загрозу старіючому населенню планети. Через формування резистентності мікроорганізмів, змішаної специфічної та неспецифічної флори до основних препаратів у світі спостерігається поява глобальних захворювань, зумовлених «супербактерією – жахливою бактерією – superbug». Через низький рівень сучасної молекулярної діагностики цей рівень «суперінфекцій» є прихованим, а зареєстрована кількість суттєво занижена. За відсутності ефективних глобальних кроків, спрямованих на зменшування швидкості формування резистентності мікроорганізмів, до 2050 р. кількість населення планети може зменшуватися по 10 млн осіб на рік через реактивацію атипових пневмоній, вторинного туберкульозу (ТБ), розширення тотального резистентного туберкульозу (XXDR).
Висновки. Впровадження сучасних молекулярно-генетичних технологій дозволить з високою точністю встановити етіологію процесу, провести видову ідентифікацію мікобактерій та мікроорганізмів і визначити фенотипну та генотипну чутливість бактерій до антимікобактерійних препаратів. Така діагностика сприятиме ефективному лікуванню пацієнтів, які вже заражені стійкими штамами бактерій.
Посилання
Feshchenko, Yu.I., Melnyk, V.M., & Opanasenko, M.S. (2019). Ineffective treatment of patients with pulmonary tuberculosis and its prevention [in Ukrainian].
Feshchenko, Yu.I., & Humeniuk, M.I. (2019). Superinfections: Do humans have enough Weapons to overcome? Infusion & Chemotherapy, (1), 3-8 [in Ukrainian].
Frieden, T. (2016). Toman’s tuberculosis case detection, treatment, and monitoring: questions and answers. edited by T. Frieden. 2nd ed. Geneva: WHO.
Boucher, H.W., Talbot, G.H., Bradley, J.S., Edwards, J.E., Gilbert, D., Rice, L.B., ... & Bartlett, J. (2009). Bad bugs, no drugs: no ESKAPE! An update from the Infectious Diseases Society of America. Clinical Infectious Diseases, 48 (1), 1-12.
World Health Organization (2018). WHO methodology for point prevalence survey on antibiotic use in hospitals (No. WHO/EMP/IAU/2018.01). World Health Organization.
World Health Organization (2018). Global tuberculosis report. Geneva: WHO.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).