ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КРОВОЗАМІННИКА «ПЕРФТОРАН» ЯК ЗАСОБУ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТЯЖКИХ ФОРМ ГЕПАТИТУ В
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.2.1188Анотація
Перфторвуглецевий кровозамінник «Перфторан» застосований у комплексній інтенсивній терапії 79 хворих з тяжкою формою гепатиту В як поліфункціональний патогенетичний засіб. Встановлені імуномодулювальні, антиоксидантні, мембраностабілізуючі і дезінтоксикаційні властивості «Перфторану». Препарат мав істотний вплив на динаміку основних клініко-біохімічних показників у хворих з тяжким ступенем гепатиту В, а також перебіг і наслідки захворювання. У результаті під впливом перфторану відзначено значне скорочення термінів лікування хворих на тяжку форму ГВ у ВРІТ і стаціонарі.
##submission.downloads##
Опубліковано
2013-08-04
Як цитувати
Ковелєнов, А., & Лобзін, Ю. (2013). ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КРОВОЗАМІННИКА «ПЕРФТОРАН» ЯК ЗАСОБУ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТЯЖКИХ ФОРМ ГЕПАТИТУ В. Інфекційні хвороби, (2). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.2.1188
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).